Ковелін
Ковелі́н, ковелі́т, мідне індиго — мінерал класу сульфідів, сульфід міді (ІІ).
|
Ковелін | |
|---|---|
| Синоніми | ковеліт; мідне індиго |
| Клас мінералу | сульфіди |
| Колір | від свинцево-сірого до чорного |
| Сингонія | гексагональна |
| Твердість | 1, 5–2 |
| Блиск | напівметалічний; матовий |
| Прозорість | непрозорий |
| Густина | 4, 6–4, 76 г/см3 |
| Особливі характеристики | крихкий; анізотропний; має надпровідні властивості за температури 1, 63 К |
Перший ідентифікований природний надпровідник. Поширений вторинний мінерал мідних родовищ.
Зміст
Історична довідка
1815 Й. К. Фраєслебен (Німеччина) висловив припущення, що різновид мідної руди, названий «синім мідним склом» (нім. Blaues Kupferglas), знайдений у шахті поблизу м. Зангерхаузена (тепер федеральна земля Саксонія-Ангальт, Німеччина), може бути новим мінеральним видом, проміжним між халькопіритом та халькозином. 1827 уперше описав за зразками, знайденими неподалік вулкана Везувій, мінералог Н. Ковеллі (1790–1829; Італія). 1832 назвав на його честь геолог і мінералог Ф. С. Бьодан (1787–1850; Франція).
Характеристика
Хімічний склад
Формула: CuS або Cu2CuS3 (Cu2SCuS2). Розгорнута формула: Cu+4Cu2+2(S2)2S2 або, більш імовірно, (Cu+)3(S2-)(S2)-.
За Є. Лазаренком, містить (%): Cu — 66,48; S — 32,52.
Домішки — Fe, Se, Ag, Pb.
Фізичні властивості
Сингонія гексагональна. Симетрія дигексагонально-дипірамідальна (планаксіальна). Здебільшого спостерігається як тонкі прожилки, примазки та порошкуваті й сажисті маси. Кристали трапляються рідко; мають пластинчастий габітус із розвитком пінакоїда {0001} і пірамідальних граней {1011}. Інколи утворює епітаксичні зростання з піритом або сфалеритом.
Оптичні властивості: одноосьовий, позитивний. Колір змінює залежно від середовища: сухий мінерал виглядає синім на повітрі, при змочуванні водою стає фіолетовим, при зануренні в олію з високою рефракцією — червоним. Колір від свинцево-сірого до чорного. Блиск напівметалічний, матовий. Непрозорий. Спайність досконала.
Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса 1,5–2. Питома вага 4,6–4,76 г/см3. Крихкий. У тонких листочках гнучкий. Сильно анізотропний. Має надпровідні властивості за температури 1,63 К.
Різновиди
- Срібловмісний ковелін відомий у Болгарії (Спахієвське рудне поле). Формула (Cu,Ag)S.
- Селеновмісний ковелін трапляється у Бразилії (родовище Сьєрра Пелада), Китаї (родовища Лаерма і Цюнмо, цинковий рудник Хунтушань), РФ (родовище Літнє). Формула Cu(S,Se).
Походження. Розташування родовищ
Типовий екзогенний мінерал зони вторинного збагачення мідних сульфідних родовищ, де він утворюється за рахунок метасоматичного заміщення інших сульфідів міді: халькопіриту, борніту, халькозину, енаргіну, піриту. У незначних кількостях наявний майже у всіх родовищах міді, рідко — як первинний мінерал (переважно гідротермального походження: наприклад, гідротермальні жили на глибині 1 150 м знайдені в окрузі Сілвер Боу, штат Монтана, США). Найрідкісніші прояви — вулканічний сублімат.
Самостійних родовищ не утворює. Прояви ковеліну поширені у всьому світі, але у незначних кількостях. У порівняно великій кількості ковелін знайдено в Центральній Європі (Польща, Австрія, Сербія), Китаї, Австралії, на Заході США (штати Монтана, Аляска, Колорадо) та в Аргентині. Великі кристали ковеліну знайдені біля м. Альгеро (о. Сардинія).
Значення
Інтерес дослідників викликають особливості його кристалічної будови, які сприяють надпровідності. Результати досліджень надпровідності ковеліну використовують під час виготовлення літієвих батарей, фотоелементів для сонячних батарей. На базі наноструктур із ковеліном розробляють хімічні давачі, електронні та інші прилади.
Література
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ковелін // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Goble R. J. The Relationship Between Crystal Structure, Bonding and Cell Dimensions in the Copper Sulfides // The Canadian Mineralogist. 1985. № 23. P. 61–76.
- Liang W., Whangbo M.-H. Conductivity Anisotropy and Structural Phase Transition in Covellite CuS // Solid State Communications. 1993. № 85 (5). P. 405–408. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/003810989390689K?via%3Dihub
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Benedetto F., Borgheresi M., Caneschi A. et al. First Evidence of Natural Superconductivity // European Journal of Mineralogy. 2006. № 18 (3). P. 283–287.
- Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1. 444 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С., Бачурін Л. Л. Ковелін // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ковелін (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.10.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
