Козак (бронеавтомобіль)
«Коза́к» — родина українських двовісних багатоцільових бронеавтомобілів, призначених для транспортування особового складу, озброєння та військового обладнання.
Створено Приватним акціонерним товариством «Науково-виробниче об’єднання “Практика”» з використанням імпортних агрегатів цивільних автомобілів.
_%D0%92%D0%A3%D0%95.jpg){kind=small}
Зміст
Історична довідка
У 2009 ПрАТ «НВО “Практика”» виготовила прототип бронеавтомобіля СРМ-1 «Козак» на повнопривідному шасі Івеко Дейлі 55S18W (англ. IVECO Daily; IVECO — Industrial Vehicles Corporation). Машина масою 5,5 т комплектувалась дизельним двигуном (див. Дизель) потужністю 176 кінських сил (к. с.) і опціонально озброювалась кулеметом на турелі на даху корпуса.
СРМ-1 був представлений 24.08.2009 на параді на честь Дня Незалежності України. Фірма розгорнула широку маркетингову кампанію з демонстрацією «Козака» на різноманітних виставках, однак жодних замовлень здобути на той час не вдалося.
Низька вантажопідйомність шасі Івеко Дейлі обмежувала можливості посилення захисту та озброєння бронеавтомобіля, відтак 2014 ПрАТ «НВО “Практика”» виготовило новий прототип «Козак-2014» на важчому шасі Івеко Єврокарго 150E28 4x4 (англ. Eurocargo) Це дозволило посилити броньований захист — він відповідав рівню 2 за стандартом STANAG 4569 (англ. Standardization Agreement; стандарт НАТО або «Угода зі стандартизації»). Бойова маса зросла до 15 т, проте, завдяки застосуванню дизельного двигуна потужністю 250 к. с., динамічні характеристики автомобіля істотно не знизились.
Навесні 2015 з’явився новий варіант бронеавтомобіля на шасі Івеко Єврокарго — «Козак-2». Він відзначався суттєво допрацьованим кузовом, шестициліндровим дизельним двигуном Івеко Тектор (англ. Tector) потужністю 279 к. с. і цілою низкою інших удосконалень.
Випробування «Козак-2» проводились паралельно в інтересах Національної гвардії України (НГУ) та Збройних сил України (ЗСУ). У січні–лютому 2016 машина пройшла державні випробування на полігонах Державного науково-випробувального центру ЗСУ в м. Чернігові, навчального центру НГУ в с. Старе Київської області та на базі ПрАТ «НВО “Практика”».
27.07.2016 бронеавтомобіль «Козак-2» наказом міністра внутрішніх справ № 718 був офіційно взятий на озброєння НГУ під позначенням СБА (спеціалізований броньований автомобіль) «Козак-001». Міністерство оборони України (МО України) 03.11.2016 допустило «Козак-2» до експлуатації в особливий період (наказ № 588), а 21.03.2017 взяло на озброєння наказом № 158.
Виробництво бронеавтомобілів «Козак-2» почалося у липні 2015. Кількість виготовлених машин — приблизно 300 одиниць (станом на кінець 2020).
Суттєвим недоліком бронеавтомобіля «Козак-2» була рамна конструкція з використанням цивільного шасі, що значно обмежувало прохідність машини. Відтак у 2016 ПрАТ «НВО “Практика”» створило бронеавтомобіль «Козак-2М1» з тримальним корпусом. У ньому використали ті ж агрегати (дизельний двигун, шестиступінчата механічна коробка передач), що і на «Козаку-2», однак була повністю перероблена ходова частина. «Козак-2М1» відрізнявся від попередника значно кращою прохідністю, більш плавним ходом, вищою швидкістю руху по перетятій місцевості тощо. Місткість бронеавтомобіля та озброєння відповідали моделі «Козак-2».
Наказом міністра оборони 03.04.2020 «Козак-2М1» взяли на озброєння ЗСУ. Його класифікують як броньовану бойову колісну машину — ББКМ. Ще з січня 2020 з’являлись повідомлення про наміри придбання для потреб ЗСУ 140 бронеавтомобілів «Козак-2М1». 06.12.2021 ЗСУ передали першу партію бронеавтомобілів «Козак-2М1» — 44 одиниці.
Окрім базового варіанту, ПрАТ «НВО “Практика”» створила модифікацію «Козак-2М2», яка пропонувалась на експорт [з опціональною заміною двигуна Івеко на Дойтц (нім. Deutz) або Катерпіллар (англ. Caterpillar, CAT) і механічної коробки передач — на автоматичну]. Цей варіант міг комплектуватись тридверним або п’ятидверним кузовом. Планувалось налагодити ліцензійне виробництво «Козак-2М2» в Індонезії. У грудні 2021 був продемонстрований перший індонезійський прототип, однак інформація про подальший розвиток цього проєкту відсутня.
На замовлення Державної прикордонної служби України (ДПСУ) у 2016 був створений «Козак-3» — броньований автомобіль підвищеної прохідності Ленд Ровер Дефендер (англ. Land Rover Defender). Кількість виготовлених машин, ймовірно, не перевищувала кільканадцяти одиниць. Про «Козак-4» відомо вкрай мало — він описується як транспортна машина місткістю 15 осіб, яка проходила випробування в НГУ.
Альтернативою агрегатам Івеко стало використання шасі американського автомобіля Форд F-550 (англ. Ford). Прототип «Козак-5», побудований на цій базі, представили на виставці «Зброя та безпека – 2016». На відміну від «Козак-2», машина позиціонувалася не як армійський бронеавтомобіль, а як поліцейський, зокрема для підрозділів спеціального призначення КОРД (Корпус оперативно-раптової дії). У базовому варіанті озброєння на «Козак-5» відсутнє, однак він міг комплектуватися кулеметом на турелі. У жовтні 2017, на черговій виставці «Зброя та безпека», демонструвався варіант з баштою БПУ-1 від БРДМ-2, в якій встановлювалися кулемети КПВТ (калібру 14,5 мм) і ПКТ (7,62 мм).
Спеціальний варіант «Козак-5МПЛ» призначався для груп розмінування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Він мав служити для транспортування мін, що не розірвались, а також саморобних вибухових пристроїв. Відмінність полягала у довшій колісній базі та спеціальній конструкції корпусу, розрахованій на вибух мін/саморобних вибухових пристроїв, що перевозились. Крім того, автомобіль обладнали відсіком для спеціального інструменту піротехнічної команди. У червні 2018 ДСНС отримала вісім екземплярів «Козак-5МПЛ».
Влітку 2021 виготовили та випробували «Козак-6» — машину з чотиридверним кузовом без даху. Вона призначалась для участі у військових парадах і навіть брала участь в репетиції параду в серпні 2021. МО України планувало закупити три такі машини, але згодом відмовилось від цієї ідеї, тож прототип «Козак-6» повернули виробнику.
Бронеавтомобіль «Козак-7», на відміну від поліцейського «Козак-5», позиціонувався як суто військова машина. Базове шасі Форд F-550 було суттєво посилене — встановлені ступиці коліс від американського армійського автомобіля ДжейЛТВ (англ. JLTV, Joint Light Tactical Vehicle), посилені мости та ресори. Кузов став тридверним. Порівняно з «Козак-2М1» бронеавтомобіль відрізнявся кращими ергономічними показниками, поліпшеними динамічними характеристиками, а також нижчою вартістю і простішою технологією виробництва. З іншого боку, він мав рамну конструкцію, яка вважалась основним недоліком «Козака-2» і стала причиною появи машини «Козак-2М1» з тримальним корпусом.
Бронеавтомобіль «Козак-7» створювався для неназваного іноземного замовника за індивідуальним технічним завданням. 25.01.2022 ця машина була продемонстрована командуванню ЗСУ.
Характеристики
Усі бронеавтомобілі родини «Козак» побудовані на двовісних повнопривідних шасі і мають рамну конструкцію (за винятком «Козак-2М1/М2», що мають тримальний кузов). Кузов здебільшого закритий п’ятидверний («Козак-2М2» і «Козак-7» — закритий тридверний, «Козак-6» — відкритий чотиридверний). Двигун — дизельний, коробка передач — механічна (для машин, побудованих на шасі Форд F-550 — автоматична). Кузов зварний, з листів броньової сталі Мілукс (фін. Miilux; виробництво Фінляндії).
Озброєння — кулемет (калібр 7,62 мм або 12,7 мм), чи автоматичний гранатомет (калібр 30 мм або 40 мм) на відкритій турелі або у відкритій згори одномісній башті типу «корона». У травні 2015 демонструвався «Козак-2», додатково озброєний протитанковим ракетним комплексом «Стугна-П». У листопаді 2021 були завершені випробування бронеавтомобіля «Козак-2М1», обладнаного дистанційно керованим модулем Сарп Дуал (англ. Sarp Dual) з кулеметами калібрів 12,7 і 7,62 мм виробництва турецької фірми Аселсан (тур. Aselsan).
| Модифікація | «Козак-2М1» | «Козак-7» |
|---|---|---|
| Повна маса, кг | 15000 | 11800 |
| Місткість, чол. | 9 | 8 |
| Довжина, мм | 6660 | 6600 |
| Ширина, мм | 2560 | 2340 |
| Висота по даху корусу, мм | 2670 | 2600 |
| Кліренс, мм | 430 | 370 |
| Потужність двигуна, к. с. | 279 | 390 |
| Швидкість по шосе, км/год | 110 | 150 |
«Козак» в Україні
Бронеавтомобілі «Козак-2» (СБА «Козак-001») надходять до частин НГУ з липня 2015, у ДПСУ — з лютого 2016, для ЗСУ — з листопада 2017. У ЗСУ використовуються, переважно, Десантно-штурмовими військами (ДШВ), а з грудня 2020 — морською піхотою Військово-морських сил. З 2015 бронеавтомобілі «Козак-2» використовувались у зоні Антитерористичної операції на Сході України (АТО).
Бронеавтомобілі «Козак-2М1» надходили, насамперед, до частин ДШВ і Сил спеціальних операцій.
Деяка кількість бронеавтомобілів «Козак-3» використовується ДПСУ. Один бронеавтомобіль «Козак-5» у 2017 отримала НГУ, вісім «Козак-5МПЛ» у 2018 — ДСНС. Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну 24.02.2022 бронеавтомобілі «Козак-5» і «Козак-7», що призначались для закордонних замовників, але ще не були відправлені, передали Силам оборони України.
Експорт
У 2020 два бронеавтомобілі «Козак-2» придбала Індонезія з метою подальших випробувань.
Саудівська Аравія замовила 60 бронеавтомобілів «Козак-5», перша партія яких була готова до відправки у квітні 2021.
Література
- Згурец С. Блеск и скрежет стали. Уроки войны. Киев : Defense Express, 2016. 200 с.
- Біла книга 2017. Збройні Сили України. Київ : Міністерство оборони України, 2018. 152 с.
- Біла книга 2021. Оборонна політика України. Київ : Міністерство оборони України, 2022. 124 с.
- Ткачук П., Попко С., Харук А. та ін. Нарис історії Сухопутних військ Збройних Сил України (1991–2021). Львів : Національна академія сухопутних військ, 2022. 269 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Харук А. І. Козак (бронеавтомобіль) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Козак (бронеавтомобіль) (дата звернення: 3.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.07.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
