Міаргірит
Міаргіри́т (від грец. μείου — менше і άργυρος — срібний), срібно-стибієвий блиск — мінерал, сульфід срібла та стибію, срібна руда.
Міаргірит | |
---|---|
Синоніми | срібно-стибієвий блиск |
Клас мінералу | сульфіди |
Колір | від чорного до сталевого |
Форма кристалів | товстотаблитчаста |
Сингонія | моноклінна |
Твердість | 2, 5-3, 0 |
Блиск | алмазний |
Прозорість | непрозорий |
Густина | 5, 25 г/см³ |
Зміст
Історична довідка
Мінерал уперше знайшов у 1824 мінералог К. Ф. Х. Моос в комуні Обершона (земля Саксонія, Німеччина) і назвав мінерал напівпризматичною рубіновою сумішшю. Дослідив і увів в обіг термін «міаргірит» Г. Розе. Назва пов’язана з порівнянням мінералу з подібним до нього піаргіритом (міаргірит містить менше срібла, ніж піаргірит).
Характеристика
Хімічний склад
Хімічна формула: AgSbS2. Ag частково заміщується Cu.
Хімічний склад (%): Ag — 36,97; Sb — 41,07; S — 21,96.
Домішки: As, Cu, Pb.
Фізичні властивості
Сингонія моноклінна. Кристали товстотаблитчасті, зі штрихуванням на гранях. Спайність недосконала в одному напрямку. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 2,5-3,0. Густина — 5,25 г/см³. Колір — від чорного до сталевого. Риса червона. Блиск алмазний.
Асоціації: баумстаркіт, барит, галеніт, кальцит, кварц, піраргірит, пірит, полібазит, прустит, самородне срібло, сфалерит.
Поліморфізм: триморфний з кубоаргіритом і баумстаркітом.
Походження. Розташування родовищ
Трапляється у низькотемпературних гідротермальних жилах разом з іншими сульфосолями срібла.
Знахідки: у Німеччині (земля Саксонія, гори Гарц та ін.); Чехії (поблизу м. Требско, Середньочеський край), Румунії (жудець Марамуреш), Іспанії (провінція Гвадалахара), Російській Федерації (Республіка Алтай), Індії (штат Раджастхан), Китаї (провінція Юньнань). У Західній півкулі знайдений у Канаді (провінція Британська Колумбія), США (штати Айдахо, Каліфорнія), Мексиці (штати Сан-Луїс-Потосі, Сакатекас), Чилі (регіон Тарапака), Болівії (гірничозаводський район Потосі), Перу (поблизу м. Гуанкавеліки).
Література
- Dana E. S. Dana's System of Mineralogy. 5th ed. New York : Yale University Press, 1868. 827 p.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Міаргірит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
- H. Rose: Ueber die in der Natur vorkommenden nicht oxydirten Verbindungen des Antimons und des Arseniks. In: Poggendorffs Annalen der Physik und Chemie. Band 15, 1829, S. 469–470.
- Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: https://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/miargyrite.pdf
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Міаргірит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Міаргірит (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.10.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів