Павлишин, Володимир Іванович
Павли́шин, Володи́мир Іва́нович (03.01.1940; с. Зашковичі, тепер Львівського району Львівської області, Україна) — вчений-мінералог, доктор геолого-мінералогічних наук (з 1981), професор (з 2000), президент (1991–2001) та почесний президент (2006–2011) Українського мінералогічного товариства, заслужений діяч науки і техніки України (з 2005), академік Академії наук вищої школи України (з 2006).
Фундатор нового наукового напряму — екологічна мінералогія. Засновник біомінералогії в Україні.
|
Павлишин, Володимир Іванович | |
|---|---|
| Народження | 03.01.1940 |
| Місце народження | Зашковичі, Львівська область |
| Alma mater | Львівський національний університет імені Івана Франка |
| Місце діяльності | Україна |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки | 2013 |
Зміст
Життєпис
1960 закінчив геологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (тепер Львівський національний університет імені Івана Франка); 1962–1965 навчався в аспірантурі. 1965 захистив кандидатську дисертацію і до 1969 працював у цьому ж університеті.
1969–1970 — старший науковий співробітник Інституту хімії та технології рідкісних елементів і мінеральної сировини Кольського філіалу АН СРСР (м. Апатити Мурманської області, Росія); 1970–1972 — старший науковий співробітник Інституту геологічних наук НАН України.
1972–2000 працював в Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України старшим науковим співробітником, завідувачем лабораторії, головним науковим співробітником, завідувачем відділом. 1988–2022 — професор кафедри мінералогії, геохімії та петрографії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Наукова діяльність
Основні напрями наукових досліджень — регіональна, генетична, прикладна мінералогія, історія мінералогії. Автор понад 500 публікацій, із них 24 наукові монографії, 4 підручники, 5 навчальних посібників, 9 наукових праць довідкового змісту, 2 праці історичного характеру, зокрема «Типоморфізм кварцу, слюд і польових шпатів в ендогенних утвореннях» (1983), «Онтогеничний метод у мінералогії» (1988, у співавт.), «Основи кристалохімії мінералів» (1998), «Генезис мінералів» (2003, 2007, у співавт.), «Мінералогія» (2008, 2013, 2017, у співавт.), «Топаз у надрах України та в історії народів» (2016, 2017, у співавт.).
Здійснив фундаментальні дослідження мінералів із гірничорудних районів України. Один із лідерів української регіонально-мінералогічної школи: підготував 3-х кандидатів і 6 докторів наук.
Заступник головного редактора «Мінералогічного журналу», член редколегій «Мінералогічного збірника», «Вісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія», міжнародного журналу «Мінерал обзервер» («Mineral observer»), член редакційної колегії «Гірничої енциклопедії» (2004–2013).
Нагороди та відзнаки
- Срібний диплом XXVII Міжнародного геологічного конгресу (1984);
- диплом Всесоюзного мінералогічного товариства за кращу науково-популярну книгу (1992);
- медаль імені В. І. Лучицького за заслуги в розвідці надр (1999);
- нагорода «Award Prize» Всесвітньої мінералогічної організації за вагомий внесок у розвиток світового мінералогічного прогресу (2004);
- медаль імені академіка Є. К. Лазаренка Спілки геологів України (2005);
- лауреат нагород Ярослава Мудрого (2010) та Святого Володимира (2015) АН ВШ України;
- медаль «За заслуги» 1-го ступеня Спілки геологів України (2011);
- лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки (2013).
Власну назву «Професор Павлишин» присвоєно унікальному кристалу берилу (зберігається в Музеї коштовного та декоративного каміння, селище Хорошів Житомирської області, Україна).
Праці
- Типоморфизм кварца, слюд и полевых шпатов в эндогенных образованиях Киев : Наукова думка, 1983. 232 с.
- Основи морфології та анатомії мінералів. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2000. 186 с.
- У с п і в а в т. — Онтогенетический метод в минералогии. Киев : Наукова думка, 1988. 120 с.
- Генезис мінералів. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2003. 672 с.
- Екологічна мінералогія України. Київ : Наукова думка, 2003. 150 с.
- Мінералогія. Київ : Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2008. 534 с.
- Основи мінералогії України. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2009. 856 с.
- Мінералогія в особах. Київ : Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2011. 212 с.
Література
- Володимир Павлишин. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009. 150 с.
- Павлишин Володимир Іванович. Нарис про наукову діяльність // Літопис випускників Львівського національного університету імені Івана Франка. Київ : Логос Україна, 2010. С. 148.
- Павлишин Володимир Іванович // Науковці України — еліта держави : в 7 т. Київ : Логос Україна, 2014. Т. 3. С. 224.
- Возняк Д. К., Анастасенко Г. Ф., Кульчицька Г. О. Шістдесят років у мінералогії (до 75-річчя Володимира Павлишина) // Мінералогічний журнал. 2015. Т. 37. № 1. С. 98–99.
Автори ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С., Загнітко В. М. Павлишин, Володимир Іванович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Павлишин, Володимир Іванович (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.03.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
