Трегубов, Валерій Олександрович

Іл. 00 Трегубов В.jpg

Тре́губов, Ва́лерій Олександрович (18.05.1951, м. Полтава, тепер Україна — 30.09.2012, там само) — архітектор, реставратор, педагог, теоретик-концептуаліст архітектурної композиції, член Національної спілки архітекторів України (з 1989), член-кореспондент Української академії архітектури (з 2001), головний архітектор Полтавської єпархії Української Православної церкви Київського патріархату (1996–2004).

Трегубов, Валерій Олександрович

Народження 18.05.1951
Місце народження Полтава
Смерть 30.09.2012
Місце смерті Полтава
Напрями діяльності архітектор, реставратор, педагог, теоретик-концептуаліст архітектурної композиції


Відзнаки

Ордени Хреста Спасителя Української Православної церкви Київського патріархату
Премії імені Самійла Величка за подвижництво в галузі історії та культури України
Грамоти Почесна грамота Міністерства освіти і науки України

Життєпис

Трегубов В. О. та ін. Успенський кафедральний собор на Соборному майдані у Полтаві.
Фото Безверхнього О. В., 2005
Трегубов В. О. та ін. Храм Покрови Пресвятої Богородиці на вул. Нікітченка у Полтаві.
Фото Трегубова В. О., 1996
Трегубов В. О. та ін. Храм Пантелеймона Цілителя у парку ім. І. П. Котляревського біля могили письменника у Полтаві.
Фото Лебединського О. В., 2008
Трегубов В. О. та ін. Храм Симеона Богоприїмця у с. Михайликах Шишацького району Полтавської обл.
Фото Трегубова В. О., 2011
Трегубов В. О. та ін. Пам’ятник студентам та викладачам Полтавського інженерно-будівельного інституту, полеглим у роки Другої світової війни, м. Полтава.
Фото Трегубова В. О., 2011

Народився в родині службовця. 1973 закінчив архітектурний факультет Полтавського інженерно-будівельного інституту (тепер Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»). Учень архітекторів Л. Вайнгорта, Георгія Андрійовича Негая. Після закінчення інституту залишився на архітектурному факультеті інституту на викладацькій роботі. Працював на посадах асистента, старшого викладача, доцента. Від 2003 року і до кінця життя — завідувач кафедри основ архітектури Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка.

1989 захистив кандидатську дисертацію, 1992 отримав наукове звання доцента.

З 1998 — керівник Спеціальної проєктно-дослідницької майстерні «Храм».

На громадських засадах очолював громадський комітет з відтворення Успенського кафедрального собору в Полтаві (1994), обласний Фонд відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини (1996), Полтавське відділення Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся Гончара (з 1997).

1997–2004 — головний архітектор Полтавської єпархії Української Православної церкви Київського патріархату, голова єпархіальної архітектурно-художньої ради.

2005–2007 — член президії Полтавської обласної організації Громадської Ради освітян та науковців України.

2007–2010 — радник міського голови Полтави з питань архітектури, містобудування та охорони історичної спадщини.

Творчість

Досліджував психофізіологічні особливості відчуття масштабності архітектурного середовища. Один із засновників та багаторічний керівник композиційної школи архітектурного факультету Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка.

Наукова та проєктно-творча діяльність втілювалася у дослідженні історичного архітектурного середовища, відтворенні знищених та реставрації існуючих сакральних об’єктів м. Полтави, формуванні принципів проєктування сучасних православних храмів та реалізації їх в архітектурній практиці.

На вшанування пам’яті архітектора Л. Вайнгорта започаткував наукову конференцію «Вайнгортівські читання. Полтава: архітектура, історія, мистецтво».

Наукові праці

Є автором понад 60 наукових та науково-методичних праць у галузі, зокрема: «Масштабна організація архітектурних композицій» (1982), «Принципи розміщення православних церков в структурі населених пунктів України» (1997), «Історія та сучасність церковної архітектури Полтави» (2000), «Полтавська фортеця XVIII сторіччя як інженерна споруда» (2009), концепцій формування Національного заповідника «Поле Полтавської битви» (2007), перспективної реконструкції та розвитку комплексу Миколаївської церкви у Полтаві (2012). У творчому доробку добірка наукових публікацій з дослідження втрачених християнських храмів та історичної архітектури Полтави. За програмою відтворення пам’ятки 18 ст. Успенського кафедрального собору у Полтаві опубліковано низку тематичних наукових статей (1992–2003).

Архітектурні твори

Архітектор-практик, співавтор і науковий керівник проєктів наукових реконструкцій втрачених храмів: у м. Полтаві — Миколаївського (1994) та його дзвіниці, огорожі зі святими воротами (2001), Стрітенського (1995), Покровського (Калнишевського, 2000), Преображенського (1995), Петропавлівської кірхи (1995); на Полтавщині — церков Різдва Богородиці (с.Гоголеве Шишацького р-ну, 2000), Успенської зі дзвіницею (с. Лютенька Гадяцького району, 1999–2001). Низка архітектурних проєктів була створена Трегубовим у співавторстві з Оксаною Юріївною Бєлявською, Сергієм Борисовичем Шпікою та ін.

Реалізовані проєкти реставрації та відтворення пам’яток архітектурної спадщини м. Полтави (у співавторстві): каплиці-пам’ятника 200-річчю Полтавської битви, Успенського кафедрального собору, дзвіниці церкви Спаса Нерукотворного Образу.

За проєктами архітектора споруджені (у співавторстві):

  • храми — Покрови Пресвятої Богородиці (м. Полтава, 1996), Архістратига Михаїла та його дзвіниця (м. Світловодськ, 1989), Архістратига Михаїла (с. Ковалі Хорольського району, 1997); Пантелеймона Цілителя (м. Полтава, 2000), Вознесенський (с. Пишненки Зіньківського району, 2009), Симеона Богоприїмця (с. Михайлики Шишацького району, 2009), Великомучениці Валентини (с. Богодарівка Лубенського району, 1999), Петропавлівський (с. Мала Побиванка Гадяцького району, 2004), Іоанна Богослова (с. Мачухи Полтавського району, 2004);
  • об’єкти цивільної архітектури — історико-етнографічна зона Національного Сорочинського Ярмарку «Українське село» (2003), етнографічний ресторанний комплекс «Козачка» у Полтаві, у межах комплексної реконструкції заповідника «Поле Полтавської битви» — відтворення редуту на полі (2009), Подільської вежі Полтавської фортеці (2009), спорудження Ротонди вшанування пам’яті полеглих учасників битви (2009);
  • меморіальні об’єкти — пам’ятники студентам та викладачам Полтавського інженерно-будівельного інституту, полеглим у роки Другої світової війни (1975); воїнам-визволителям у смт Чутове (1978); меморіальна дошка арх. Л. Вайнгорту у м. Полтаві (1996).

Визнання

Лауреат премії імені Самійла Величка за подвижництво в галузі історії та культури України (2007), кавалер Ордена Хреста Спасителя Української Православної церкви Київського патріархату (2001), Почесна грамота Міністерства освіти і науки України (2005).

Додатково

Працював у галузі графічного дизайну, розробив низку фірмових стилів підприємств і кампаній, зокрема для Полтавського інженерно-будівельного інституту (1993) — технічного університету (1995) — державного технічного університету (1997). За його проєктом впроваджено фірмовий стиль і представницьку атрибутику Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка (1998). У мистецькому доробку — поліграфічні твори з авторськими рисунками: календарі, плакати, поштові конверти, репрезентаційна поліграфіка Національного Сорочинського Ярмарку (2004). Відомий як публіцист та лідер думок у царині дослідження історичного міського середовища Полтави та окремих пам’яток.

Цитата

«Для проєктування Храму абсолютно недостатньо володіти композиційною майстерністю, уміти вирішувати функціональні та конструктивні питання. Насамперед, тим, хто наважується братися за проєктування храмів, необхідно прийти до розуміння самої сутності православного віровчення. А також усвідомити, що цивільна архітектура є віддзеркаленням чи наслідком науково-технічного прогресу, а церковна – матеріалізацією непорушної, ортодоксальної, вічної і незмінної православної доктрини»

 Цит за: Трегубов В. О. Стилістичні особливості Української православної архітектури в аспекті сучасного храмобудування // Полтавські єпархіальні відомості. 2002. Ч. 8. С. 165.


«… А він просто дозволяє собі розкіш мати власну думку, відстоювати її й не поступатися принципами заради тимчасової вигоди»

 Цит за: Діденко Н. «Рік білого кота» Валерія Трегубова // Вечірня Полтава. 2011. 18 травня.


Праці

  • Принципи розміщення православних церков в структурі сучасних населених пунктів // Сучасні проблеми архітектури та містобудування / Науково-технічна збірка, Вип.1. Київ, КДТУБА, 1997.
  • Полтавська фортеця (фортифікаційне облаштування) // Квартал. № 5. 1999. С. 26.
  • Історія та сучасність церковної архітектури Полтави // Особняк. № 2. 2000. С. 10–11.
  • Святоуспенський Собор: хроніка відродження. Початок // Полтавські єпархіальні відомості. Ч. 7. 2001. С. 124–130.
  • Войовничий вандалізм як принцип ставлення до архітектурних пам’яток Полтави. Полтава: Полтавське регіональне відділення Всеукр. Фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. О. Гончара, 2004. 48 с.
  • История и современные «обломы» полтавской архитектурной классики. Полтава: Полтавське регіональне відділення Всеукр. Фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. О. Гончара, 2006. 28 с.
  • Проект заповідника «Поле Полтавської битви» // Архитектура и строительство (А+С). № 1. 2006. С. 137–139.
  • Полтавський слід архітектора Городецького // ІV наукова конференція «Вайнгортівські читання» (березень, 2012) / за ред. В. Трегубова. Полтава, 2012. С. 21–28.

Література

  1. Валерій Олександрович Трегубов // Українська академія архітектури: Персональний склад. Київ : Вид. дім А+С, 2007. С. 132.
  2. Трегубов Валерій Олександрович // Полтавська енциклопедія: у 12 т. / [гол. ред. О. А. Білоусько; ред. кол.: Ю. М. Варченко, А. М. Киридон, В. О. Мокляк та ін.]. Полтава : вид-во «Полтавський літератор», 2009. Т. 12: Релігія і церква, 2009. С. 638.
  3. Трегубов Валерій Олександрович // Архітектурний альманах України: Всеукраїнський збірник. Київ : Глобус, 2012. С. 40–41.
  4. Трегубов, Валерій Олександрович // Енциклопедія мистецтва Полтавщини : у 2 т. / В. М. Ханко; НАН України; Інститут історії України; Центр культуролог. студій. Полтава : ТОВ «АСМІ»; Вид. О. Ханко, 2015. Т. 2: М–Я. 2015. С. 302–303.
  5. Трегубов Валерій Олександрович // Архітектори і місто / Карюк М. В., Бєлявська О. Ю., Дмитренко А. Ю. та ін.; уклад. та ред. Бєлявська О. Ю.; Полтавська організація Національної спілки архітекторів України. Полтава : ТОВ «АСМІ», 2018. С. 164–166.

Автор ВУЕ

О. Ю. Бєлявська


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Бєлявська О. Ю. Трегубов, Валерій Олександрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Трегубов, Валерій Олександрович (дата звернення: 3.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
22.06.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶