Україна: лісова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість

Україна-30 1.jpg

Лісова промисловість

Сукупність галузей і виробництв, підприємства яких здійснюють вирощування, заготівлю деревини, її комплексну обробку і переробку.

Об'єднує підприємства з заготівлі та переробки деревини та інших лісових багатств (лікарської сировини, ягід, плодів, грибів).

Основні галузі: лісозаготівельна, деревообробна, целюлозно-паперова і лісохімічна.

У середині 1990-х лісова промисловість України зазнала серйозного економічного спаду. Приватизація багатьох лісопромислових підприємств та вихід на нові зовнішні ринки дещо активізували економічний розвиток лісового сектору. За останні десятиліття Україна перетворилася з імпортера на експортера деревини та виробів з дерева, а її деревообробний сектор став одним із найпривабливіших для інвесторів.

За даними Державного агентства лісових ресурсів України на 2020, загальна площа лісового фонду України становила 10,4 млн  га, із яких вкрито лісовою рослинністю 9,6 млн га. За 50 років площа лісів зросла на 21 %, а запас деревини — майже утричі. Відтворення лісів здійснюють шляхом відновлення (на лісових ділянках, що були вкриті лісовою рослинністю) та лісорозведення (на малопродуктивних та деградованих землях). 46,9 % земель, вкритих лісовою рослинністю, належать до заповідних територій.

В Україні переважають ліси з обмеженою сировинною базою і низьким експлуатаційним значенням (головно сосна, бук, дуб та ялина). Заготівлі лісосировини покривають потреби національної економіки приблизно на третину. Основою розвитку галузі є лісове господарство, яке займається насадженням, упорядкуванням, захистом та охороною лісів. Розвинене переважно на Поліссі, у Прикарпатському регіоні та в Карпатах. Питома вага лісової промисловості в обсязі промислового виробництва України становить близько 4,5 %, а частка зайнятих у цій промисловості — 4,1 %.

Лісозаготівельна промисловість

Галузь проводить вирубування, вивіз і первинну обробку деревини, забезпечує сировиною лісопильне виробництво, деревообробну, целюлозно-паперову, лісохімічну, гірничу промисловості, машинобудування, будівництво, залізничний транспорт тощо.

Основним лісозаготівельником є підприємства Державного агентства лісових ресурсів — держлісгоспи, частка яких у загальному обсязі лісозаготівель становить близько 80 %. Решта — підприємства інших відомств і організацій, у користування яким надані землі лісового фонду, а також підрядні колективи, які проводять лісозаготівлі за договорами. Заготівлі деревини в Україні зосереджені переважно в карпатських (Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій), а також поліських (Волинській, Рівненській, Житомирській) областях. Найбільша площа вирубування — у Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях. Щорічний обсяг деревини, яку заготовляють в Україні, становить від 12 до 15 млн куб. м. За 2019 підприємствами галузі від усіх видів рубок заготовлено 15,6 млн куб. м деревини, що на 947 тис. куб. м (або на 5,7 %) менше порівняно з 2018. Це пов’язують із низьким попитом на внутрішньому ринку. Споживання сировини у промисловості й будівництві має тенденцію до зниження, водночас збільшується постачання деревини для населення.

Деревообробна промисловість

Галузь об’єднує виробництва з механічного та хіміко-механічного оброблення і перероблення деревини. Охоплює великий спектр напрямів, з яких: лісопильна, виробництво будівельних матеріалів (фанери, деревостружкових та деревоволокнистих плит, блокхаусу тощо), меблів, сірників тощо. Деревообробна галузь — одна з небагатьох у вітчизняній промисловості, яка змогла витримати усі кризи, значно наростивши обсяги виробництва. Порівняно з 2012 деревообробне виробництво України в 2019 зросло на 25,9 %. Підприємства лісопильної промисловості та виробництво деревинних матеріалів зосереджені у лісозаготівельних зонах, до яких в Україні належать: у Карпатах — Чернівецька, Івано-Франківська та Львівська області, на Поліссі — Ковель (Волинська область), Костопіль (Рівненська область). Найбільшим виробником фанери з річним обсягом 90 тис. куб. м (50 % від загального випуску фанери в Україні) є ТОВ «ОДЕК» (Рівненська область).

Сірники в Україні випускає «Рівненська сірникова фабрика (річний випуск  — 630 млн коробок). З переходом на ринкову економіку зріс попит на вироби меблевої промисловості, що, своєю чергою, сприяло її стрімкому зростанню від середини 1990-х. Підприємства галузі розміщені практично в усіх великих містах (найбільші — у Києві, Харкові, Львові, Ужгороді, Сваляві, Чернівцях, Дніпрі) та у низці середніх і малих міст; її частка у 2021 складала близько 50 % деревообробної промисловості.

Меблева промисловість — єдина у лісопромисловому комплексі, яка виготовляє продукцію на експорт з відносно високою доданою вартістю. Понад 80 % українських меблів йде на експорт до країн ЄС.

Целюлозно-паперова промисловість

Підприємства галузі виробляють папір, картон, штучне волокно, шпалери, целюлозу, деревну масу з рослинної сировини, якою є деревина хвойних порід та відходи її обробки, солома, костриця конопель і льону, очерет, макулатура, ганчір’я тощо. Підприємства виготовляють понад 50 видів паперу й понад 20 видів картону і задовольняють потреби України у такій продукції приблизно наполовину. Серед найбільших: Жидачівський картонно-паперовий комбінат (Львівська область); Київський картонно-паперовий комбінат у м. Обухові — частка у випуску целюлозно-паперової продукції країни становить близько 30 %, продукцію санітарно-гігієнічного призначення експортують у 35 країн; Дніпровська паперова фабрика; Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат; Понінківська картонно-паперова фабрика (Хмельницька область); Херсонський целюлозно-паперовий комбінат; Корюківська фабрика технічних паперів (Чернігівська область); Львівська й Рахівська (Закарпатська область) картонні фабрики. Станом на 2020 виробництво паперу та паперових виробів в Україні знизилось на 2,8 %.

Лісохімічна помисловість

До галузі належать виробництва, основані на хімічній переробці деревини, які продукують кормові дріжджі, камфору, каніфоль, ефірну олію, хвойно-вітамінне борошно, скипидар, метиловий спирт та ін. Сировиною для виробництва є відходи від лісозаготівельної і деревообробної промисловості (гілки, живиця, тирса та ін.), тому виробництва зосереджені у лісопромислових районах. В Україні галузь не набула значного розвитку. Найбільші підприємства розміщені в Закарпатській області у містах Перечині (виробництво деревного вугілля, етилацетату, карбамідоформальдегідних смол), Сваляві (карбамідні смоли, формалін, деревне вугілля тощо); на Поліссі — у м. Коростені (плити МДФ, ХДФ та ламінат). Кормові дріжджі для потреб сільського господарства виготовляє Караванський завод на Харківщині (м. Люботин). Важливі напрями розвитку лісової галузі — раціональне використання лісових ресурсів, модернізація підприємств, створення безвідходних технологій виробництва.

Джерела

  1. Державна цільова програма «Ліси України» на 2010–2015 роки // Верховна Рада України. 2009. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/977-2009-%D0%BF
  2. Державне агентство лісових ресурсів України (офіційний сайт). URL: https://forest.gov.ua
  3. Лісовий кодекс України // Відомості Верховної Ради України. 1994. № 17. Ст. 99. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text

Література

  1. Лісове господарство України. Київ : Видавничий дім «ЕКО-інформ», 2009. 72 с.
  2. Дребот О. Сутність лісового комплексу: теоретичні та методологічні аспекти // Економіст. 2011. № 10. С. 14–16.
  3. Попадинець Н. М. Роль лісової промисловості у розвитку сільських територій // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2013. Вип. 6 (104). С. 362–369.
  4. Кичко І. І., Гарус Ю. О. Перспективи розвитку лісового господарства України // Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського. 2016. Вип. 11. C. 128–132.
  5. Бегей М. В. Державне лісогосподарське підприємство як суб’єкт господарювання та об’єкт системи економіч­ної безпеки // Ефективна економіка. 2017. № 5. С. 1–7.
  6. Губарєва І. О., Ярошенко І. В. Забезпечення фінансово-економічної безпеки лісопромислового комплексу України // Фінансові дослідження. 2018. № 1 (4). С. 1–8.
  7. Селінний М. М., Корма О. М. Лісове господарство України: сучасний стан та перспективи розвитку // Modern Economics. 2019. № 17. С. 211–217.
  8. Губарєв І. O., Ярошенко І. В. Оцінка конкурентоспроможності обробної промисловості лісопромислового комплексу України та країн ЄС // Problemy ekonomiky. 2020. № 1. С. 13–19.
  9. Гайда Ю. І., Кузик І. В. Лісопромисловий комплекс України: сучасний стан та домінанти розвитку // Ефективна економіка. 2021. № 3. С. 1–8.
  10. Україна. 30 років незалежності. Стислий довідник / За ред. д. і. н., проф. Киридон А. М. Київ : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2021. 536 с.

Див. також

Україна

Хрономаркери економічного розвитку незалежної України

Національне господарство України

Національне господарство України: етапи розвитку

Національне господарство України: основні галузі

Автор

К. Л. Торопчинова


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
01.04.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶