Україна: чорна металургія

Чо́рна металу́ргія Украї́ни— галузь важкої промисловості, яка охоплює виробництво чорних металів та спорідненої сировини і напівфабрикатів.

Зміст

1 Історична довідка
2 Структура
3 Перспективи розвитку
4 Література
5 Див. також
6 Автор
7 Важливо!

Історична довідка

В Україні функціонує потужний гірничо-металургійний комплекс (ГМК).

Таблиця. Обсяги виробництва основних видів продукції гірничометалургійного комплексу в 2019 році
Види продукції	Обсяг, млн. т
залізорудного концентрату	63,08
агломерату	30,91
обкотишів	20,76
коксу валового (6 % вологості)	10,06
чавуну	20,06
сталі	20,85
прокату	18,20
трубної продукції	1,005

Виробництво сталі в Україні
Примітка. За період 2017–2020 рр. не враховане виробництво сталі на окупованих територіях Донбасу та АР Крим

Таблиця. Основні підприємства чорної металургії
Область	Підприємства
Дніпропетровська	ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (до 2005 р. — «Криворіжсталь») ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» (м. Кам’янське) ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» ПрАТ «Дніпровський коксохімічний завод» «Дніпрококс» (усі — м. Дніпро) ТОВ «Інтерпайп Сталь» (м. Дніпро, введений в експлуатацію у 2012 р.) ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» (найбільше феросплавне підприємство в Європі) ДП «Стальзавод» ПрАТ «Южкокс» (обидва — м. Кам’янське). Трубні заводи: Нижньодніпровський, Дніпропетровський, Новомосковський, Дніпровський завод спеціальних труб, «АВ метал груп», «Ніко-Тьюб», «Ютіст», «Трубосталь» тощо.
Донецька	ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» ВАТ «Азовсталь» (обидва — Група «Метінвест») Маріупольський коксохімічний завод «Маркохім» (Група «Систем Кепітал Менеджмент») ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» ТОВ «Краматорський металопрокатний завод» ТОВ «Краматорський феросплавний завод» ТОВ «Костянтинівський завод металургійного обладнання» ПрАТ «Костянтинівський металургійний завод». На окупованих територіях Донбасу перебувають: ПрАТ «Донецьксталь — Металургійний завод» ТОВ «Донецький металопрокатний завод» ПАТ «Єнакієвський металургійний завод» ПрАТ «Макіївський металургійний завод» ЗАТ «Макіївкокс» (Макіївський коксохімічний завод) ТОВ «Ясинівська коксова компанія» (Ясинівський коксохімічний завод) ТОВ «Горлівський коксохімічний завод» ВАТ «Харцизький трубний завод» (Група «Метінвест») ВАТ «Стальканат-Силур». Підприємства працюють лише на частину можливостей або повністю зупинені.
Запорізька	ПАТ «Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”» ТОВ «Запорізький ливарно-механічний завод» ПрАТ «Запоріжкокс» ПрАТ «Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь”» ВАТ «Запорізький завод феросплавів» ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» ПАТ «Укрграфіт» ТОВ «Інструментальний завод порошкової металургії» (усі — м. Запоріжжя).
Київська	ДП «Завод порошкової металургії» (м. Бровари).
Луганська	ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» ВАТ «Алчевський коксохімічний завод» ВАТ «Стахановський завод феросплавів» ЗАТ «Луганський трубний завод». Основні металургійні підприємства розташовані на окупованих територіях. На підконтрольних територіях області діє лише ВАТ «Сєвєродонецький хіміко-металургійний завод».
Полтавська	ТОВ «Полтавський завод порошкової металургії» триває будівництво електрометалургійного заводу ТОВ «Ворскла Сталь» (м. Горішні Плавні).
Кіровоградська	ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» (сел. Побузьке Голованівського р-ну).
Тернопільська	ТОВ «Кременецький завод порошкової металургії».
Херсонська	ТПК «Херсонський ливарний завод».
АР Крим	ВАТ «Керченський металургійний комбінат ім. Петра Войкова».

Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»

Від радянської доби основними районами концентрації підприємств чорної металургії були Донбас, Придніпров’я та Приазов’я. ГМК незалежної України є цілісною системою з повним циклом гірничо-металургійного виробництва, що входить у десятку найбільших світових виробників сталі та чавуну: у 2000–2013, за даними Світової асоціації сталі, Україна посідала 7–8 місце в світі, в останні роки — 10 місце. ГМК України значною мірою формує матеріальну базу національної економіки і промисловості, забезпечує близько 12 % ВВП, 26 % валютних надходжень, понад 29 млрд грн відрахувань до бюджетів усіх рівнів, понад 13 % від загальної суми інвестицій у промисловості (2019).

Структура

До складу ГМК України входять блмзько 280 підприємств (зокрема 19 великих металургійних комбінатів і заводів, 12 трубних заводів, понад 20 метизних підприємств, більше 100 підприємств з переробки металобрухту та ін.), а разом із суміжниками, які забезпечують і підтримують функціонування ГМК, — майже 500 підприємств. Кількість штатних працівників становить понад 195 тис. осіб (на 2019). Продукція вітчизняного ГМК має попит у багатьох країнах світу та включає: сталі різних марок, феросплави, чавун, сталевий прокат, вироби металургійного лиття, металеві порошки, залізорудний концентрат, агломерат, обкотиші, а також сировину для цементної, будівельної, хімічної промисловості та виробництва фарб.

Перспективи розвитку

Успішність українського ГМК значною мірою зумовлена наявністю потужних родовищ якісних залізних руд і коксівного вугілля, розвиненої транспортної інфраструктури, системи підготовки кадрів (зокрема вищої кваліфікації), авторитетними науково-дослідними інституціями, сталими гірничо-металургійними традиціями України. Найсерйознішим випробуванням для галузі стали військові дії в Донецькій та Луганській областях з 2014. Призупинення діяльності або зниження ділової активності металургійних підприємств на цих територіях з подальшою втратою контролю над ними призвело до негативної динаміки виробництва сталевих виробів у країні впродовж 2014–2018.

Українські металургійні компанії, глибоко інтегровані у світовий ринок, гостро відчули світові тенденції зниження цін, які простежувались у 2017–2020 (у зв’язку зі світовим скороченням виробництва автомобілів, торговим протистоянням США і Китаю, комплексом глобальних проблем від пандемії COVID-19). Дані за перше півріччя 2021 свідчать про певні зміни виробничих показників на краще за основними видами металургійної продукції (зростання на 5–7 % у порівнянні з 2020).

Серед перспективних напрямів розвитку української металургійної галузі: впровадження у доменному виробництві установок вдування пиловугільного палива; диверсифікація металургійного виробництва, а саме — освоєння випуску нових, високотехнологічних видів продукції (прокату з покриттям, зокрема холодної прокатки, виробів з легованої сталі, продуктів прямого відновлення залізних руд, каліброваного прокату, гнутих профілів та ін.).

Література

Большаков В. І.,Тубольцев Л. Г. Чорна металургія і національна безпека України // Вісник Національної академії наук України. 2014. № 9. С. 48–58.
Гавриш О. А., Чайковський Є. О. Українські металургійні підприємства: сучасні тенденції та місце у світовому металургійному виробництві // Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». 2016. № 13. С. 25–36.
Гончарук О. В., Ігнашкіна Т. Б., Броннікова В. Ю. Сучасний стан гірничо-металургійного комплексу України: чинники, тенденції й результати // Ефективна економіка. 2020. № 9. С. 42–55.
Коломоєць Т. О., Лютіков П. С. Державний контроль у галузі чорної металургії в Україні: організаційно-правовий аспект. Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2009. 215 с.
Осипов В. М., Венгер В. В. Трансформація сектора чорної металургії України в умовах депресії на світових ринках металопродукції // Економічні інновації. 2015. Вип. 59. С. 259–272.
Україна. 30 років незалежності. Стислий довідник / За ред. д. і. н., проф. Киридон А. М. Київ : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2021. 536 с.
Шатоха В. І. Сталий розвиток чорної металургії. Дніпропетровськ : Дріант, 2015. 182 с.