Федецький, Альфред-Люціан Костянтинович
Феде́цький, Альфре́д-Люціа́н Костянти́нович (1857, м. Житомир, тепер Україна — 21.07.1902, м. Мінськ, тепер Білорусь; похований у м. Харкові, тепер Україна) — фотограф, кінооператор документальних фільмів, один із піонерів кінематографа.
|
Федецький, Альфред-Люціан Костянтинович | |
|---|---|
| Народження | 1857 |
| Місце народження | Житомир |
| Смерть | 21.07.1902 |
| Місце смерті | Мінськ |
| Місце поховання | Харків |
| Напрями діяльності | кіномистецтво, фотографія |
Зміст
Життєпис
Народився у дворянській сімʼї. Батько був театральним антрепренером, режисером та актором. У зв’язку з театральною діяльністю родина часто переїжджала.
Закінчив Імператорський фотографічний інститут при Академії мистецтв у м. Відні (1880). Відтоді працював у м. Києві директором фотоательє В. В. Висоцького. 1886 переїхав до м. Харкова, де відкрив фотоательє. Працював як придворний фотограф. Брав участь у доброчинних вечорах Дворянського зібрання (1888–1891). Співпрацював зі спеціалізованими фотографічними виданнями (1897–1900). Розробляв проект створення першої в Російській імперії фотографічної школи.
Творчість
Фототворчість
Був майстром різних жанрів фотографії.
У портретному жанрі відходив від усталених канонів, відмовився від загальноприйнятої статичної «сімейної» композиції знімку, прагнув створювати портрети, близькі за принципом рішення до живопису. Автор фотопортретів М. Кропивницького, М. Садовського, М. Заньковецької, П. Чайковського, І. Айвазовського та інших діячів культури.
Крім портретної зйомки, створював жанрові фотокомпозиції та фотопейзажі (серія кримських пейзажів, 1897), фотоетюди («Етюд», 1898, серія «Портрет у вигляді статуї», 1895).
Зробив серію фотографій з місця катастрофи царського поїзда 17.10.1888 на станції Борки неподалік м. Харкова, а також знімки під час приїзду до м. Харкова Олександра ІІІ (14.06.1894) та Миколи ІІ (20.08.1898).
Від 1896 захоплювався експериментами в галузі рентгенівської фотографії, згодом — рельєфної та кольорової фотографії, а також фотографії на порцеляні. 1901 винайшов новий метод зйомки, який дозволяв імітувати офорт на кольоровому металі з малюнком, протравленим кислотою.
Кінотворчість
Перші документально підтверджені кінозйомки Федецького у м. Харкові датовані 30.09.1896. У місцевій газеті «Південний край» («Южный край») повідомлялось, що він зняв на кіноплівку протягом 1,5 хвилин перенесення Озерянської ікони Божої Матері (вважають покровителькою Слобожанщини).
Перед першою публічною демонстрацією своїх фільмів організував прес-показ (за сучасною термінологією): кореспондентам харківських газет і представникам місцевої влади було показано кілька фільмів та оголошено про наступну демонстрацію кінематографа в оперному театрі (тепер приміщення Харківської обласної філармонії). Перший сеанс відбувся 02.12.1896 у присутності близько 1 тис. осіб, другий (благодійний) — 07.12.1896; показано 18 фільмів.
Здійснив одну з перших на території Російської імперії кінозйомок, для якої спеціально позував актор: зафіксував ігрову сценку — виступ на сцені театру фокусника Альбані (21.08.1897). Такими ж експериментами у той час у Франції займався Ж. Мельєс. Вони були передвісниками кіно ігрового.
Влаштовував кінозйомки та кіносеанси також і з рекламною метою для забезпечення конкурентоспроможності свого підприємства. Проте фінансовий прибуток цікавив його менше, ніж творчі пошуки нових можливостей кінематографа.
Серед документальних фільмів: «Джигітування козаків 1-го Оренбурзького козацького полку», «Урочисте перенесення чудотворної Озерянської ікони Божої Матері з Курязького монастиря до Харкова» (обидва — 1896), «Народні гуляння на Кінній площі в Харкові», «Катання на Червоній площі» (обидва — 1897) та інші.
Нагороди та визнання
Нагороджений Золотою медаллю на Всесвітній виставці у м. Брюсселі (1888, 1889), Іменною Золотою медаллю від короля Данії Кристіана IX, Золотою медаллю від імператора Німеччини Вільгельма II (обидві — за знімки аварії царського поїзда, 1889), Малою срібною медаллю на IV Всеросійській ювілейній фотовиставці у м. Москві, Золотою медаллю на Всесвітній виставці у м. Парижі (обидві — 1889), Золотою медаллю на Міжнародній виставці у м. Лондоні (1891), Почесним дипломом Міжнародної фотографічної виставки у м. Парижі (1892), Золотою медаллю Міжнародної фотографічної виставки у м. Антверпені (за портрет П. Чайковського, 1894) тощо.
Меморіальні дошки на честь Федецького відкрито у м. Харкові на фасаді будівлі обласної філармонії (2010, скульптор О. Рідний) та на фасаді будинку, де жив фотограф (2013).
Література
- Вишневський В. Першi кінознімання на Україні // Радянське кіно. 1937. № 7. С. 63–66.
- Журов Г. В. Перші кінозйомки і перші демонстрації «синематографа» // З минулого кіно на Україні. Київ : Академія наук УРСР, 1959. С. 10–12.
- Шимон О. О. Закінчення однії легенди // Сторінки з історії кіно на Україні. Київ : Мистецтво, 1964. С. 16–28.
- Миславский В. Н. Фотохудожник Альфред Федецкий: Материалы к биографии первого российского кинооператора // Киноведческие записки. 2006. № 77. С. 163–213.
- Миславский В. Н. Искусство фотографии Альфреда Федецкого. Харьков : Фактор, 2009. 128 с. URL: https://archive.org/details/odry2006_gmail_20190606_1702/mode/2up
- Миславський В. Н. Альфред Федецький поет фотографії. Харків : Фактор, 2010. 216 с. URL: https://archive.org/details/odry2006_gmail_20190606_165
- Миславский В. Н. Кинематографическая история Харькова 1896–2010. Имена. Фильмы. События. Харьков : С. А. М., 2011. 285 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Миславський В. Н. Федецький, Альфред-Люціан Костянтинович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Федецький, Альфред-Люціан Костянтинович (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.06.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
