Фейк
Фейк — повністю або частково вигадана інформація про суспільні події та людей, яка містить усі ознаки правдивого повідомлення, але його фактаж умисно викривлений, поданий частково чи повністю зі спотвореним контекстом. Інструмент інформаційної війни, спосіб маніпуляції з метою створення підміненої реальності у свідомості аудиторії, що спонукатиме її до дій чи думок, які потрібні маніпулятору.
Характеристика
Типи фейків:
- за методом поширення: масмедійні (створюють та поширюють ЗМІ) та локальні (створюють та поширюють лідери думок, «випадкові свідки»);
- за формою поширення: фотофейки, відеофейки, фейкові журналістські матеріали, фейкові свідчення очевидців, чутки;
- за територіальним спрямуванням: внутрішні (зорієнтовані на громадян певної території чи держави) та зовнішні (призначені для міжнародної спільноти);
- за аудиторією: представники певних груп і всі громадяни;
- за змістом інформації: фейки на основі правди (мають певні акценти та зміни окремих деталей задля надання потрібної інтерпретації), фейки на основі напівправди (поєднання правди та вигаданої інформації) та фейки на основі вигаданих фактів.
Завдання фейку — дезінформувати аудиторію, просунути потрібне бачення реальності, посіяти паніку, викликати агресію, похитнути попередні переконання аудиторії, змусити її сумніватися, спонукати до певної дії, привернути увагу, залякати тощо.
Ознаки, які можуть вказати на фейк:
- джерела: відсутність чи анонімність джерел; запозичена із соціальних мереж інформація; скомпрометовані чи неіснуючі установи;
- експерти: представники неіснуючих інституцій; анонімні, політично чи фінансово заангажовані експерти;
- лексика: використання оцінної та емоційно забарвленої лексики; використання стереотипів, штампів, нетолерантних висловів, які розпалюють ворожнечу;
- подання фактів: однобоке представлення інформації, відсутність балансу думок і точок зору; наявність узагальнень та непідтвердженої інформації; факти не відокремлені від коментарів.
Спростувати фейки в Україні допомагають різноманітні ресурси з фактчекінгу.
Додатково
Ресурси з фактчекінгу: сайт для перевірки фактів «Stopfake.org»; фактчек-проект незалежної аналітичної платформи «VoxUkraine» «VoxCheck»; інформаційна кампанія Інституту розвитку регіональної преси під назвою «По той бік новин»; фактчек-проект «Без Брехні», заснований Громадською організацією «Центр аналітики і розслідувань»; Центр протидії дезінформації при РНБО України. Крім цього, було створено базу псевдосоціологів та прихованих піарників «Продавці рейтингів» і платформу для надсилання електронних запитів розпорядникам публічної інформації «Доступ до правди».
Література
- Мудра І. Поняття «фейк» та його види у ЗМІ // Теле- та радіожурналістика. 2016. Вип. 15. С. 184–188.
- Саприкін О. А. Фейк як інструмент інформаційної війни проти України // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2016. № 1. С. 87–94.
- Курбан О. В. Фейки у сучасних медіа: ідентифікація та нейтралізація // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2018. № 3. С. 96–103.
- Черниш Р. Ф. Фейк як один із інструментів негативного впливу на національну безпеку України в умовах ведення гібридної війни // Часопис Київського університету права. 2019. № 2. С. 109–114.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Панчук Д. М. Фейк // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Фейк (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.03.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
