Архівний фонд
Архі́вний фонд — багатозначний термін:
Значення терміна
1) Сукупність архівних документів, пов’язаних між собою історично або логічно, утворених у процесі діяльності установи, організації, підприємства чи окремих осіб (родини, роду). Архівний фонд, який уперше надійшов до архіву, вносять до списку фондів, на нього складають аркуш фонду (обліковий документ, що фіксує зміни у назві, кількості та складі документів), картку фонду, започатковують справу фонду. В архіві частина документного фонду, яка за висновками експертизи цінності підлягає внесенню до Національного архівного фонду, може бути організована (з урахуванням права власності й волевиявлення власників) як архівний фонд Національного архівного фонду або його автономна частина (підфонд).
Документи Національного архівного фонду є культурними цінностями та підлягають постійному зберіганню. Архівні фонди, фондоутворювачами яких є юридичні особи, становлять групу архівних фондів офіційного походження, а фондоутворювачами яких є фізичні особи — особового походження. Кожна група своєю чергою поділяється на окремі архівні фонди установ або осіб, об’єднані архівні фонди та архівні колекції. До архівних фондів установ належать фонди офіційного походження, утворені одним фондоутворювачем. Особові архівні фонди мають особове походження й складаються з документів, утворених і зібраних одним фондоутворювачем (фізичною особою), та долучених до них документів, пов’язаних з життям, творчістю й вшануванням пам’яті цієї особи.
Архівний фонд офіційного чи особового походження, створений як сукупність архівних фондів кількох фондоутворювачів, між якими простежуються історичні або логічні зв’язки, однорідність функцій, підпорядкування, спільність об’єкту і часу діяльності, місця розташування, правонаступність тощо, а для фізичних осіб — родинні, професійні, творчі зв’язки, участь в одних подіях тощо, називають об’єднаним архівним фондом. Різновидами об’єднаного архівного фонду особового походження є родинні й родові архівні фонди. Частина об’єднаного архівного фонду, що має одного фондоутворювача, є підфондом у складі об’єднаного архівного фонду. Сукупність окремих архівних документів різного походження (належних до різних архівних документних фондів), об’єднаних за тематичною, хронологічною, авторською, номінальною, об’єктною, географічною чи ін. ознакою або їх поєднанням, називають архівною колекцією.
Деякі групи аудіовізуальних, електронних та науково-технічних документів обліковують за нефондовою системою організації.
2) Основний підрозділ класифікації архівних документів на рівні незалежного цілого, що має одного фондоутворювача.
3) Основна облікова одиниця для документів із паперовими носіями.
Джерело
Про Національний архівний фонд і архівні установи: Закон України № 3814-XII від 24.12.1993 // Відомості Верховної Ради України. 1994. № 15. Ст. 86.
Література
- Архівознавство / За заг. ред. Я. Калакури, І. Матяш. 2-ге вид., випр. і допов. Київ : ВД Академія, 2002. 356 с.
- Боряк Г. В., Володіна О. П., Драгомірова Л. О. та ін. Основні правила роботи державних архівів. Київ : [б.в.], 2004. 228 с.
- Правила роботи архівних установ України / Упоряд.: Л. А. Кисельова, Ю. А. Прилепішева, Т. П. Прись та ін. Київ : [б. в.], 2013.
Автор ВУЕ
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.05.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
