Ціанотрихіт
Ціанотрихіт | |
---|---|
Синоніми | кіанотрихіт, летсоміт, намаквіліт, руда оксамитова, руда оксамитова мідна |
Клас мінералу | сульфати |
Колір | блакитного до лазурово-синього. |
Форма кристалів | голчаста |
Сингонія | ромбічна |
Твердість | 1–2 |
Блиск | шовковистий |
Густина | 2, 55–2, 90 г/см3 |
Особливі характеристики | рідкісний |
Ціанотрихі́т (від грец. κυανός — блакитний і τρίχος — волосся), кіанотрихіт, летсоміт, намаквіліт, руда оксамитова, руда оксамитова мідна — мінерал, водний основний сульфат міді та алюмінію.
Зміст
Історична довідка
Мідну оксамитову руду з родовища Молдова Ноуе (жудець Караш-Северін, Румунія) вперше описав 1808 геолог і мінералог А. Г. Вернер.
Назву мінералу дав 1830 мінералог Е. Ф. Глокер (1793–1858; Німеччина).
Характеристика
Хімічний склад
Хімічна формула: Cu4Al2[(OH)12|SO4]•2H2O.
Хімічний склад, %: CuO — 49,39; Al2O3 — 15,82; SO3 — 12,42; H2O — 22,37.
Фізичні властивості
Сингонія ромбічна. Форми виділення: нальоти дрібних голчастих і волосоподібних кристалів, радіально-волокнисті та сферичні агрегати, оксамитові друзи. Густина — 2,55–2,90 г/см3. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 1–2. Колір — від блакитного до лазурово-синього. Риса блідо-голуба. Блиск шовковистий. Трапляється у мідних родовищах як вторинний мінерал. Рідкісний.
Асоціації: азурит, брошантит, лімоніт, малахіт, олівеніт, парнауїт, спонголіт, тіроліт, халькофіліт.
Різновиди
Розрізняють:
- ціанотрихіт карбонатистий, або карбонат-ціанотрихіт — різновид, що містить вуглець (знайдений у ванадіїстих сланцях Казахстану);
- вудвардит, вудуордит — метаколоїдний ціанотрихіт.
Походження. Розташування родовищ
Знахідки: Франція (департамент Вар, регіон Прованс — Альпи — Лазуровий Берег), Греція (рудники Лавріон), Румунія (Банат), США (штати Аризона, Айдахо, Юта, Нью-Мексико), РФ (Міднорудянське родовище, Свердловська область), Казахстан (копальня Беркара, Східно-Казахстанська область), Південно-Африканська Республіка (плоскогір’я Намакваленд), Чилі (пустеля Атакама), Канада (провінція Квебек). В Україні ціанотрихіт не виявлено.
Значення
Використовують для виготовлення художніх і декоративних виробів.
Література
- Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ціанотрихіт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: https://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/cyanotrichite.pdf
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
- Ціанотрихіт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Ціанотрихіт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ціанотрихіт (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.05.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Генеральний штаб Збройних сил України
Державна прикордонна служба України
Кіберполіція
Національна поліція України