Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Черка́ський націона́льний університе́т і́мені Богда́на Хмельни́цького, ЧНУ ― багатогалузевий (класичний) заклад вищої освіти (ЗВО) IV рівня акредитації в м. Черкасах, Україна. Основними завданнями університету є освітня, науково-дослідницька та інноваційна діяльність.

Емблема ЧНУ ім. Б. Хмельницького

Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького (ЧНУ)
Тип	заклад вищої освіти
Рік створення	1921
Профіль діяльності	освіта, наука
Розташування	Черкаси, Україна
Веб-сайт	http://cdu.edu.ua

Зміст

1 Статус
2 Історична довідка
3 Підготовка фахівців
4 Структурні підрозділи
5 Відомі випускники, викладачі
6 Міжнародна співпраця
- 6.1 Стажування студентів в закордонних ЗВО
7 Видавнича діяльність
8 Література
9 Автор ВУЕ
10 Важливо!

Статус

Державний заклад, підпорядкований Міністерству освіти і науки України.

Від 2003 має статус національного.

Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» (2014) університет є автономним і самоврядним.

Рейтинги

2018–2022 ЧНУ входив до двадцяти найкращих українських ЗВО за показниками наукометричної бази даних Scopus.

В академічному рейтингу ЗВО України «ТОП-200 Україна» з 2015 до 2021 університет піднявся на 92 сходинки і став 34.

2022 серед закладів вищої освіти України ЧНУ посідав:

30 місце за результатами Консолідованого рейтингу українських закладів вищої освіти;
18 місце відповідно до щорічного рейтингу (за версією «Освіта.ua») та індексом Гірша 42.
241–250 місце серед 450 ЗВО країн Європи та Центральної Азії, що розвиваються (QS University Ranking for EECA).

2021 в рейтингу найкращих державних університетів України від всесвітньої пошукової системи університетів «Uni Rank» став 31 зі 184. Був 19-им зі 132 університетів, представлених на платформі «Ютуб» і 25-им серед 113 університетів, представлених у соцмережі «Інстаграм». Посів 26 сходинку у всеукраїнському рейтингу вишів для ІТ-галузі, що побудований за результатами даних вступної кампанії 2020 від Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). За версією Асоціації правників України, ЧНУ увійшов до рейтингу правничих шкіл, став 38-им серед 59 українських університетів.

Від 2018 ЧНУ ― один із 40 найкращих університетів України за результатами подання заяв вступників до ЗВО.

Членство в міжнародних організаціях

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького є членом:

Євразійської асоціації університетів та Євразійської асоціації профспілкових організацій університетів (з березня 2009);
Мережі університетів країн Чорноморського регіону (з лютого 2009);
Східноєвропейської мережі університетів (з січня 2015).

Офіційний сайт

http://cdu.edu.ua

Історична довідка

Перший набір до Черкаського інституту народної освіти здійснено 06.02.1921. Станом на 01.09.1921 в закладі навчалося 214 студентів. В інституті функціонував один факультет ― соціального виховання (мав три відділення ― історико-філологічне, природниче та фізико-математичне).

У жовтні 1922 на базі інституту організовано трирічні педагогічні курси, які в тогочасній системі освіти належали до закладів вищої освіти. У липні 1925 педагогічні курси набули статусу педагогічного технікуму. Викладачі брали активну участь у русі, спрямованому на ліквідацію неписемності (лікнеп).

1924–1925 навчального року відбувся перший випуск фахівців із вищою освітою.

23.07.1930 згідно з постановою Центрального виконавчого комітету СРСР і Ради народних комісарів УРСР педагогічний технікум реорганізовано в Черкаський інститут соціального виховання з трирічним терміном навчання. У його складі діяли три відділення: агробіологічне, техніко-математичне та історичне.

Наприкінці 1930 інституту передали нову триповерхову будівлю в центрі м. Черкас, яка після добудови (1932) на довгі роки стала головним навчальним корпусом (тепер навчальний корпус № 4).

1933 інститут перейменовано на Черкаський педагогічний інститут (факультети: історичний, природничий, фізико-математичний та мовно-літературний).

За два роки при інституті почав функціонувати дворічний учительський інститут з мовно-літературним факультетом.

Станом на 1940–1941 на 9 кафедрах інституту працювали близько 100 викладачів, з них ― 2 професори і 10 кандидатів наук.

У 1960 підготовку фахівців здійснювали на 6 факультетах, працювали 113 штатних викладачів, навчалося 4597 студентів.

Від 1966 в інституті розпочали підготовку вчителів для Узбекистану, Казахстану і Туркменістану.

Заклад активно розбудовували: 1961 введено в дію навчальний корпус № 2 факультету фізичного виховання, 1967–1968 розпочалося навчання в новозбудованому корпусі № 3, 1991 завершилося будівництво восьмиповерхового навчально-лабораторного корпусу.

Під час акредитації навчального закладу 1995 інститут отримав найвищий рівень акредитації ― четвертий.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.1995 № 789 на базі Черкаського державного педагогічного інституту створено Черкаський державний університет імені Богдана Хмельницького.

1998–1999 на 10 факультетах університету тривала підготовка фахівців за 24 спеціальностями, працювали 30 докторів наук і 144 кандидати наук.

Указом Президента України № 871/2003 від 21.08.2003 університету надано статус національного.

17.02.2004 відкрито Севастопольську філію Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (припинила діяльність 2014).

Від 2014 університет розпочав підготовку іноземних студентів.

08.10.2015 відкрито кафедру військової підготовки.

У вересні 2021 запрацював Звенигородський освітній центр.

Керівники

Директори

1921–1922 — викладач логіки, психології, латини, громадський діяч І. Звінський (1887; тепер Україна ― дата й місце смерті невідомі).

1922–1926 — А. Вадимов (дати й місця народження та смерті невідомі).

1926–1929 ― викладач А. Шафет (дати й місця народження та смерті невідомі).

1930–1932 ― М. Кожан (дати й місця народження та смерті невідомі).

1932–1934 ― Ф. Мельник (дати й місця народження та смерті невідомі).

1934–1935 ― В. Столяров (дати й місця народження та смерті невідомі).

1935–1937 ― Й. Свердликівський (дати й місця народження та смерті невідомі).

1937–1939 ― М. Засульський (дати й місця народження та смерті невідомі).

1940 ― серпень 1941 ― В. Данильченко (дати й місця народження та смерті невідомі).

серпень 1941 ― грудень 1943 (під час нацистської окупації міста) ― професор І. Мороз (дати й місця народження та смерті невідомі) та професор В. Жуковський (1877; тепер Російська Федерація ― 1942; тепер Україна).

грудень 1943 ― січень 1945 ― М. Довгялло (дати й місця народження та смерті невідомі).

1945–1953 ― викладач педагогіки І. Кобиляцький (1907–1996; Україна).

Ректори

1953–1979 ― кандидат історичних наук, професор О. Тканко (1916–2006; Україна).

1979–2000 ― доктор біологічних наук, професор Ф. Боєчко (1934; тепер Україна).

2000–2005 ― доктор педагогічних наук, професор А. Кузьмінський (1943; тепер Україна).

2005–2007 ― доктор філологічних наук, професор В. Поліщук (1953; тепер Україна).

2007–2014 ― А. Кузьмінський.

з липня 2014 ― доктор економічних наук, професор О. Черевко (1959; тепер Україна).

Підготовка фахівців

Освітньо-кваліфікаційні рівні, аспірантура, докторантура

Університет готує фахівців за 4 спеціальностями освітнього ступеня «молодший бакалавр», 55 спеціальностями освітнього ступеня «бакалавр», 47 спеціальностями освітнього ступеня «магістр», за 14 спеціальностями освітньо-наукового ступеня «доктор філософії», за 10 спеціальностями наукового рівня «доктор наук».

Загальна кількість студентів, випускників

Освітні послуги в ЧНУ отримують близько 6300 осіб (2022, оцінка).

Навчання іноземних студентів

У ЧНУ навчаються іноземні студенти із 17 країн світу.

Викладацький склад

Кадровий склад університету: 409 науково-педагогічних працівників, із них 81 доктор наук, професор та 265 кандидатів наук, доцентів. Загалом діяльність університету забезпечують 837 працівників.

Університетський кампус

На балансі університету 4 навчальні корпуси; наукова бібліотека; 5 гуртожитків; 4 кафе; студентська їдальня; 11 спортивних та тренажерних залів; стадіон; 7 спортивних майданчиків; 2 будинки для викладачів і співробітників закладу.

Структурні підрозділи

Структура університету: навчально-науковий інститут економіки і права; навчально-науковий інститут іноземних мов; навчально-науковий інститут інформаційних та освітніх технологій; навчально-науковий інститут міжнародних відносин, історії та філософії; навчально-науковий інститут педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва; навчально-науковий інститут природничих та аграрних наук; навчально-науковий інститут української філології та соціальних комунікацій; навчально-науковий інститут фізичної культури, спорту і здоров’я; психологічний факультет; факультет обчислювальної техніки, інтелектуальних та управляючих систем; навчально-науковий центр «Інститут міжнародної освіти»; навчально-науковий центр «Інститут післядипломної освіти та курсової підготовки»; кафедра військової підготовки; навчально-науковий центр «Медичний інститут».

До послуг студентів ― ботанічний сад; обсерваторія; редакційно-видавничий відділ; навчально-наукова база «Сокирно»; психологічна служба; юридична клініка.

Науково-дослідна робота

Наукову діяльність здійснюють 28 наукових підрозділів і 11 наукових шкіл. Діє наукова бібліотека.

Наукові школи (станом на 2022):

професора А. Гусака (1954). Напрями: теорія і моделювання дифузії та фазових перетворень у сплавах, твердофазні реакції й еволюція морфології в нанорозмірних системах;
професора С. Жаботинської (1954). Напрям: лінгвістика когнітивна;
професора В. Лизогуба (1946). Напрям: фізіологія нейродинамічних функцій мозку;
професора В. Масненка (1963). Напрями: теорія та методологія історичної науки, розвиток української історичної науки як національної, компаративна історіографія, інтелектуальна історія, історична пам’ять, свідомість національна і становлення модерних націй, етносоціальні спільноти, соціальні та станові групи;
професора А. Морозова (1946; усі ― тепер Україна). Напрями: аграрна історія України, розвиток товарно-грошових відносин на селі в доколгоспний та післяколгоспний періоди;
професора Б. Мінаєва (1943; тепер Російська Федерація). Напрями: квантово-хімічні дослідження електронної будови, спектрів і реакційної здатності органічних і неорганічних речовин, металокомплексів і нанокластерів;
професора О. Перехреста (1948). Напрями: методологія, історіографія та джерела дослідження воєнної проблематики, історія України та міжнародні відносини періоду Другої світової війни, її економічні, соціальні та демографічні наслідки;
професора В. Поліщука (1953). Напрями: наукові літературознавчі проблеми, які осмислюють й аналізують на основі творчості письменників-уроженців Черкащини;
професора О. Селіванової (1961). Напрями: когнітологічний і комунікативно-дискурсивний;
професора Н. Тарасенкової (1959). Напрями: актуальні проблеми математичної освіти;
професора А. Чабана (1946; усі ― тепер Україна). Напрями: роль і місце Середньої Наддніпрянщини у творенні українського етносу; Середня Наддніпрянщина — ядро державотворчих процесів; Середня Наддніпрянщина — колиска українського козацтва; Середня Наддніпрянщина й Українська козацька держава; національно-визвольні змагання на території краю; аграрні відносини та Середня Наддніпрянщина; видатні постаті Середньої Наддніпрянщини.

Науково-дослідні інститути:

Науково-дослідний інститут селянства (з 2000), керівник ― доктор історичних наук, професор С. Корновенко (1974);

Науково-дослідний інститут фізіології ім. Михайла Босого (з 2008), керівник ― доктор біологічних наук, професор В. Лизогуб (1946);

Науково-дослідний інститут фізики і хімії функціональних матеріалів (з 2012), керівники ― доктор фізико-математичних наук, професор А. Гусак (1954; усі ― тепер Україна), доктор хімічних наук, професор Б. Мінаєв.

Центри:

Полонійний центр (з 2001), директор ― кандидат філологічних наук Л. Потапенко (1966);
Науковий центр шевченкознавчих досліджень (з 2004), директор ― доктор філологічних наук, професор В. Поліщук (1953);
Навчально-науковий центр фізико-хімічних експериментальних досліджень (з 2005), директор ― кандидат хімічних наук, доцент О. Фесак (1970);
Науково-методичний центр педагогічної майстерності (з 2012), директор ― доктор педагогічних наук, доцент І. Ніколаєску (1978);
Центр молодіжних інновацій (з 2014), директор ― доктор економічних наук, професор О. Черевко (1959);
Науковий центр діалектологічних досліджень Середньої Наддніпрянщини (з 2015), директор ― доктор філологічних наук, професор Г. Мартинова (1960);
Центр гендерних досліджень і комунікацій (з 2015), директор ― доктор історичних наук, професор Н. Земзюліна (1967);
Науково-дослідний центр з вивчення пам’яток археології (з 2015), директор ― кандидат історичних наук А. Касян (1989);
Науково-дослідний центр із дослідження трипільської культури (з 2016), директор ― кандидат історичних наук А. Касян;
Науково-консультаційний центр «Освіта і розвиток без обмежень» (з 2016), директор ― кандидат філософських наук, доцент Н. Степанова (1976);
Україно-польський науковий історичний центр (з 2020), директор ― доктор історичних наук, професор Є. Сінкевич(1958);
Регіональний центр підтримки технологій та інновацій (з 2020), директор ― кандидат історичних наук, доцент Н. Попова (1980);
Центр тюркологічних досліджень Агатангела Кримського (з 2021), директор ― кандидат історичних наук О. Меміш (1982);
Науково-дослідний центр туризмології і екскурсознавства (з 2015), директор ― кандидат історичних наук, доцент О. Радченко (1958; усі ― тепер Україна).

Лабораторії:

Науково-дослідна лабораторія з екології (з 2010), керівник ― кандидат біологічних наук О. Ілюха (1987);
Науково-дослідна лабораторія математичної освіти (з 2010), керівник ― доктор педагогічних наук, професор Н. Тарасенкова;
Музей-лабораторія педагогічної спадщини О. А. Захаренка (з 2011), керівник ― кандидат педагогічних наук, доцент С. Захаренко (1960);
Науково-дослідна лабораторія когнітивно-дискурсивних досліджень (з 2014), керівник ― доктор філологічних наук, професор С. Жаботинська;
Наукова лабораторія «Автоматизація наукових досліджень» (з 2015), керівник ― доктор фізико-математичних наук Ю. Ляшенко (1964);
Науково-дослідна лабораторія психодіагностики і медичної психології (з 2016), керівник ― кандидат психологічних наук Ю. Чистовська (1989);
Навчально-наукова лабораторія квантової хімії (з 2017), керівник ― доктор хімічних наук, професор Б. Мінаєв;
Наукова лабораторія «Дослідження проблем менеджменту в сучасній економіці» (з 2018), керівник ― доктор економічних наук, професор С. Назаренко (1978);
Наукова лабораторія інструментальної оротерапії (з 2018), керівник ― кандидат біологічних наук, доцент Т. Мельник (1956);
Науково-дослідна лабораторія глибинної психокорекції (з 2015), керівник ― кандидат психологічних наук Ю. Сіденко (1991; усі ― тепер Україна).

Функціонують навчальні лабораторії: лабораторія організації готельного обслуговування; лабораторія організації ресторанного обслуговування, навчальна туристична агенція «Мрія»; навчально-телевізійна лабораторія «Студентська телестудія» (Студентське телебачення); мультимедійна лабораторія «Destin»; Центр гендерної освіти; лабораторія глибинної психології; навчальна лабораторія фізичної та медичної реабілітації; кабінет української етнології; STEM-лабораторія та кабінет методичної, практико-орієнтованої підготовки фахівців у галузі дошкільної освіти.

Бібліотека

В університеті функціонує наукова бібліотека імені Михайла Максимовича. Книгозбірню було засновано 1921. До послуг користувачів 4 абонементи, 7 читальних залів на 500 місць, 23 комп’ютери персональних для користувачів, віртуальна довідка, електронна доставка документів, Wi-Fi.

Фонд бібліотеки становить 705 тис. примірників. Інституційний репозитарій ЧНУ налічує 1800 електронних публікацій монографій, навчально-методичних посібників, лекцій, програм науковців тощо. Онлайновий інформаційний комплекс наукової бібліотеки складає 10 баз даних із понад 303 тис. записів. Фонд мережевих ресурсів налічує 16 тисяч електронних повнотекстових документів. Наукова бібліотека готує до друку біобібліографічні покажчики та інформаційне видання «Відгомін: імідж ЧНУ ім. Б. Хмельницького в інформаційному просторі», низку методичних рекомендацій, літературно-художніх видань. Співробітники проводять тематичні виставки, масові заходи, зокрема години національно-патріотичного спрямування. На вебсайті наукової бібліотеки розгорнуті віртуальні виставки нових надходжень літератури та тематичні віртуальні виставки.

Обсерваторія

2018 відкрито оновлену астрономічну дослідницьку обсерваторію.

2017–2018 організовано розробку, фінансування та виготовлення механізму автоматичного повороту купола, що дозволяє у віддаленому режимі доступу працювати з телескопом під час астрономічних досліджень.

В астрономічному комплексі аналізують астрономічні об’єкти методом візуального спостереження і фотографування, а також проводять екскурсії для школярів та вчителів фізики.

Музеї

2021 створено Музейний комплекс університету, який об’єднав «Музей історії університету», «Археологічний музей», «Музей-лабораторію народного учителя О. А. Захаренка», «Музей Богдана Хмельницького», «Зоологічний музей», музей «Літературна Черкащина», «Музей українського рушника», «Музей історії університетської книги», «Музей фізичних та вимірювальних приладів».

Відомі випускники, викладачі

Педагог О. Захаренко; дипломат О. Самарський (1956).

Спортсмени: призери й чемпіони Паралімпійських ігор А. Скачков (1979), Б. Кулинич (1992); чемпіон Олімпійських ігор А. Хіміч; чемпіон України, Європи, призер чемпіонатів світу В. Дрибас; а також Л. Нечипоренко (1963), Д. Нечипоренко (1990; усі ― тепер Україна), А. Більда (1974; тепер Російська Федерація), Р. Щербатюк (1997) та інші.

Голова Національної спілки журналістів України С. Томіленко (1976), голова спілки письменників в області В. Поліщук; заслужений журналіст України Г. Козаков (1947–2009).

Учасники російсько-української війни (випускники університету): очільник полку «Азов» М. Надточій (1993); «кіборг» Я. Секрет (1994); військовий, громадський та політичний діяч І. Мазур (1973); призер всесвітніх «Ігор нескорених» С. Прядка (1983; усі ― тепер Україна) та ін.

Міжнародна співпраця

За підтримки Генерального консульства Республіки Польщі в Києві 2001 було відкрито Полонійний центр Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. В університеті діють Американський центр і Центр європейської та євроатлантичної інтеграції.

Науковці університету є активними учасниками різноманітних міжнародних грантових програм:

7-ма рамкова програма «EXMONAN»;
гранти «DAAD» (Німеччина);
грант у межах програми «LAMIH» (Франція);
гранти за програмою «Еразмус+ KA2», «Еразмус+ (КА107: ІСМ)»;
грант на навчання в докторантурі (Нова Зеландія);
грант на дослідницьке стажування в Університеті Квебеку (Канада);
грантова програма від Університетської асоціації сучасних європейських досліджень (UACES) та Університету Вікторії (Канада);
грант програми академічних обмінів на проведення досліджень у США;
програма «Відкритий світ», яку фінансує Конгрес США;
українсько-польський проєкт «Інноваційний університет та лідерство»;
проєкт «EnDiCom — Enhancement of Digital Competence» та Програма вдосконалення викладання у вищій освіті України, що спрямована на розвиток інституційної спроможності університетів України;
співпраця з Університетом Гринвіча (Лондон, Велика Британія) за підтримки МОНУ та Британської консалтингової компанії «Кормак»;
спільний українсько-польський науково-дослідний проєкт з Університетом науки і технологій (AGH) у Кракові (Польща);
грант Шведської науково-дослідної ради;
проєкт навчальної програми Академії викладачів журналістики ― спільний проєкт ГО «Український інститут медіа та комунікації» та Deutsche Welle Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ);
програма вдосконалення викладання у вищій освіті України, організатором якої є Британська рада в Україні (Велика Британія);
стипендія уряду США для проведення досліджень за Програмою академічних обмінів імені Фулбрайта.

Доценти кафедри журналістики, реклами та PR-технологій у межах програми «Еразмус+ KA2 Розвиток потенціалу вищої освіти» побували в університетах Великої Британії, Польщі, Швеції.

Археологи ЧНУ долучилися до дослідження найдавнішого в історії людства храмового комплексу Гебеклі-Тепе в Туреччині.

Професори ННІ ІНФОТЕХ проводили наукові дослідження в Університеті Дебрецена (Угорщина), у Каунаському університеті (Литва), Політехнічному університеті Верхньої Франції (Франція), в Університеті Сіньчжоу (Тайвань).

Науковці ННІ природничих та аграрних наук працюють над науковими дослідженнями в Королівській школі та Королівському технологічному інституті (Стокгольм, Швеція).

Викладачі університету співпрацюють із науковцями Польщі, Німеччини, Чехії, Угорщини, Нової Зеландії, Болгарії, Австрії, а також Фінляндії, Мексики, КНР, Литви, Греції, Швеції, Туреччини, США; підвищували кваліфікацію в Німеччині, Чехії, Болгарії, Польщі, Узбекистані, Латвії, Литві, Італії, США, на Кіпрі.

Стажування студентів в закордонних ЗВО

Налагоджено активну співпрацю між ЧНУ та Гуманітарно-природничим університетом імені Яна Длугоша (Польща); навчаються за програмою «подвійний диплом» у Вищій лінгвістичній школі (Польща).

У межах співпраці з університетом Томпсон Ріверс (Канада) здобувачі освіти виграли кілька мінігрантів.

У закладі проводять дослідницьку та асистентську роботу стипендіати Фулбрайта програми.

Волонтери Корпусу Миру США в Україні та носії мови ― американці ― проводили заняття з професійних дисциплін для студентів ННІ іноземних мов, а для викладачів ― семінари з підвищення фахового рівня.

Видавнича діяльність

ЧНУ ― засновник наукового журналу «Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького». Серії видання входять до міжнародної наукометричної бази Index Copernicus: «Економічні науки»; «Біологічні науки»; «Філософія»; «Фізико-математичні науки»; «Педагогічні науки»; «Філологічні науки»; «Історичні науки». Університет видає також збірники наукових праць «Український селянин» і «Мовознавчий вісник».

Література

Черкаський державний університет імені Богдана Хмельницького. Історичний нарис. 1921–2001 / Уклад.: І. І. Кукурудза, О. Г. Перехрест. Київ : АртЕк, 2001. 128 с.
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. Історія. Звершення. Особистості / Редкол.: А. І. Кузьмінський (гол.), В. І. Бойко, Л. В. Швидка та ін. Київ : Світ успіху, 2009. 208 с.
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького: столітня історія / Керів. автор. кол. і наук. ред. В. В. Масненко. Черкаси : Ю. Чабаненко, 2021. 342 с.
Наукові підрозділи // Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. URL: https://cdu.edu.ua/pidrozdili/naukovi-pidrozdily.html
Наукові школи // Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. URL: https://cdu.edu.ua/mij-universitet/naukova-j-inovatsijna-diyalnist/naukovi-shkoly.html

Автор ВУЕ

О. В. Черевко

Покликання на цю статтю: Черевко О. В. Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького (дата звернення: 2.05.2024).

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 21.02.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів