Ґонт

Ґонт
Ґонтове покриття даху церкви
Форми ґонту за Т. Гевриком

Ґонт (пол. gont — балочне перекриття від лат. cantherius — жердина, брус) — дерев’яний покрівельний матеріал у вигляді тонких вузьких дощечок.

Ґонт у Центральній та Східній Європі здавна вживали для покриття дахів і обшивки (кожухування) стін. Це дерев’яний відповідник керамічної черепиці. Окрема дощечка — ґонтина — має довжину 50–60 см за ширини 8–11 см і клинчасту форму з поздовжнім пазом (шпунтом) у широкій частині, в який входить тонший край наступної ґонтини.

Ґонтини можуть виготовляти і без пазів, однакової товщини. Кінці ґонтин мають різноманітні форми — прямокутну, трикутну, трапецієвидну, овальну і складніших обрисів. При укладанні для покриття даху це створює декоративний ефект.

Виготовляють ґонт із сосни, смереки, дуба. Буває шпунтовий (з пазом), колотий (вручну сокирою) і пиляний (механічною пилкою). Найякіснішим є колотий, виготовлений вручну з дотриманням старовинної технології. Термін його експлуатації — до 35–40 років. Для збільшення терміну в західному регіоні України ґонтові дахи періодично (через кожні 10 років) просочували «ропою» — нафтою, яку видобували в районі м. Борислава. Тепер ґонт просочують антисептиками й антипіренами, що не сприяє його довговічності.

Для покриття ґонтом кут нахилу даху має бути не менше 13° (23 %). Ґонт укладають на латах знизу догори нахлистом, прибиваючи кожну дощечку ґонталем (дерев’яним кілочком або залізним цвяхом). При цьому кожен горизонтальний ряд ґонтин з ґонталями і швами значною мірою перекривається наступним рядом, розташованим вище. Унаслідок такої технології укладання покриття ґонтом здебільшого є тришаровим і надійно забезпечує гідроізоляцію даху.

В Україні ґонтом традиційно покривали дахи, піддашшя, верхи дерев’яних і мурованих будівель і споруд різного призначення — житлових, громадських, сакральних, оборонних, виробничих.

Література

  1. Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 72–73.
  2. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 122.
  3. Тарас Я. Українська сакральна дерев’яна архітектура: словник-довідник. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2006. С. 116–117.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Ґонт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ґонт (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
07.05.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶