Відмінності між версіями «Айсрізенвельт»

 
(Не показано 4 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[File:Айсрізенвельт.jpg|міні|праворуч|400px|Айсрізенвельт ]]
 
[[File:Айсрізенвельт.jpg|міні|праворуч|400px|Айсрізенвельт ]]
 +
'''А́йсрізенвельт''' — найбільша крижана печера світу. Розташована у вапнякових надрах гори Хохкогель (масив Тенненгебірге) в східній частині [[Альпи|Альп]], неподалік містечка Верфен в землі Зальцбург ([[Австрія]]).
  
'''А́йсрізенвельт''' — найбільша крижана печера світу. Розташована у вапнякових надрах гори Хохкогель (масив Тенненгебірге) в східній частині Альп, неподалік містечка Верфен в землі Зальцбург (Австрія). Вхід в печеру знаходиться на висоті 1641 м, загальна довжина — 42 км, глибина (перепад висот) — 407 м, об’єм крижаних наростів на стінах і склепіннях перевищує 30 тис. м3. Численні проходи і лабіринти карстової печери утворилися під впливом р. Зальцах, яка протягом кількох тисячоліть розмивала вапнякові породи, а крижані стіни і склепіння печери є результатом танення снігу в Альпах — талі снігові маси спускалися з гір і накопичувалися в печері, поступово перетворюючись на лід, який зберігається протягом року. Печера здавна відома мисливцям. Офіційним першовідкривачем (1879) вважається зальцбурзький альпініст і спелеолог А. фон Поссельт-Кцоріх (1854–1911), який дослідив перші 200 м її лабіринтів. Найретельніше печеру обстежив (1911–1913) австрійський художник і спелеолог О. фон Мерк (1887–1914), який загинув під час Першої світової війни. 1925 урну з прахом дослідника (за заповітом) було вмуровано в одну з ніш печери Айсрізенвельт. Перші екскурсії до печери відбулися 1920. Нині дiє канатна дорога, яка доставляє до найближчого входу в печеру гірського притулку Форшерхютте тисячі екскурсантів на день. Айсрізенвельт відкрита для відвідувачів зазвичай в травні–жовтні, в іншi мiсяцi року вхід до печери обмежений через небезпеку сходження лавин.
+
Вхід в печеру знаходиться на висоті 1641 м, загальна довжина — 42 км, глибина (перепад висот) — 407 м, об’єм крижаних наростів на стінах і склепіннях перевищує 30 тис. м³. Численні проходи і лабіринти карстової печери утворилися під впливом р. Зальцах, яка протягом кількох тисячоліть розмивала вапнякові породи, а крижані стіни і склепіння печери є результатом танення снігу в Альпах — талі снігові маси спускалися з гір і накопичувалися в печері, поступово перетворюючись на лід, який зберігається протягом року.  
 +
 
 +
Печера здавна відома мисливцям. Офіційним першовідкривачем (1879) вважається зальцбурзький альпініст і спелеолог А. фон Поссельт-Кцоріх (1854–1911), який дослідив перші 200 м її лабіринтів. Найретельніше печеру обстежив (1911–1913) австрійський художник і спелеолог О. фон Мерк (1887–1914), який загинув під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. 1925 урну з прахом дослідника (за заповітом) було вмуровано в одну з ніш печери Айсрізенвельт. Перші екскурсії до печери відбулися 1920. Нині дiє канатна дорога, яка доставляє до найближчого входу в печеру гірського притулку Форшерхютте тисячі екскурсантів на день. Айсрізенвельт відкрита для відвідувачів зазвичай в травні–жовтні, в іншi мiсяцi року вхід до печери обмежений через небезпеку сходження лавин.
  
 
== Література ==
 
== Література ==
 
 
# Lehmann O. Die grцЯte Eishцhle im Tennengebirge (Salzburg). (Eisriesenwelt) // Spelaologisches Jahrbuch, III. Salzburg, 1922.
 
# Lehmann O. Die grцЯte Eishцhle im Tennengebirge (Salzburg). (Eisriesenwelt) // Spelaologisches Jahrbuch, III. Salzburg, 1922.
 
# Oedl R. Die Vermessung der grossen Eishohle im Tennengebirge (Salzburg) // Spelaologisches Jahrbuch, III. Salzburg, 1922.
 
# Oedl R. Die Vermessung der grossen Eishohle im Tennengebirge (Salzburg) // Spelaologisches Jahrbuch, III. Salzburg, 1922.
Рядок 10: Рядок 12:
  
 
== Автор ВУЕ==
 
== Автор ВУЕ==
 
 
* [[Автор_ВУЕ::Івченко А. С.|А. С. Івченко]]
 
* [[Автор_ВУЕ::Івченко А. С.|А. С. Івченко]]
  
{{Без категорій}}
+
[[Категорія:Природа]]
 
 
 
[[Категорія:Поняття]]
 
[[Категорія:Поняття]]
[[Категорія:е-ВУЕ]]
+
[[Категорія:Е-ВУЕ]]
 
[[Категорія:ВУЕ]]
 
[[Категорія:ВУЕ]]
 
[[Категорія:Географічні науки]]
 
[[Категорія:Географічні науки]]
 +
[[Категорія:Печера]]

Поточна версія на 16:37, 23 липня 2018

Айсрізенвельт 

А́йсрізенвельт — найбільша крижана печера світу. Розташована у вапнякових надрах гори Хохкогель (масив Тенненгебірге) в східній частині Альп, неподалік містечка Верфен в землі Зальцбург (Австрія).

Вхід в печеру знаходиться на висоті 1641 м, загальна довжина — 42 км, глибина (перепад висот) — 407 м, об’єм крижаних наростів на стінах і склепіннях перевищує 30 тис. м³. Численні проходи і лабіринти карстової печери утворилися під впливом р. Зальцах, яка протягом кількох тисячоліть розмивала вапнякові породи, а крижані стіни і склепіння печери є результатом танення снігу в Альпах — талі снігові маси спускалися з гір і накопичувалися в печері, поступово перетворюючись на лід, який зберігається протягом року.

Печера здавна відома мисливцям. Офіційним першовідкривачем (1879) вважається зальцбурзький альпініст і спелеолог А. фон Поссельт-Кцоріх (1854–1911), який дослідив перші 200 м її лабіринтів. Найретельніше печеру обстежив (1911–1913) австрійський художник і спелеолог О. фон Мерк (1887–1914), який загинув під час Першої світової війни. 1925 урну з прахом дослідника (за заповітом) було вмуровано в одну з ніш печери Айсрізенвельт. Перші екскурсії до печери відбулися 1920. Нині дiє канатна дорога, яка доставляє до найближчого входу в печеру гірського притулку Форшерхютте тисячі екскурсантів на день. Айсрізенвельт відкрита для відвідувачів зазвичай в травні–жовтні, в іншi мiсяцi року вхід до печери обмежений через небезпеку сходження лавин.

Література

  1. Lehmann O. Die grцЯte Eishцhle im Tennengebirge (Salzburg). (Eisriesenwelt) // Spelaologisches Jahrbuch, III. Salzburg, 1922.
  2. Oedl R. Die Vermessung der grossen Eishohle im Tennengebirge (Salzburg) // Spelaologisches Jahrbuch, III. Salzburg, 1922.
  3. Schaffer N. Alexander Von Mork 1887–1914, Der Entdecker der Eisriesenwelt als Maler. Wien, 1987.

Автор ВУЕ

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶