Відмінності між версіями «Аккра»
| (Не показана 21 проміжна версія 4 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | {{Місто | ||
| + | |Оригінальна назва=Аccra | ||
| + | |Країна=Гана | ||
| + | |Регіон= | ||
| + | |Засновано= | ||
| + | |Кількість населення=2291.4 | ||
| + | |Територія=173 | ||
| + | }} | ||
| + | '''А́ккра''' ({{lang-en|Аccra}}) — столиця та найбільше місто [[Гана|Гани]], центр однойменного адміністративного округу. Розташоване на півдні країни у межах вкритої саванною рослинністю горбистої рівнини на північному узбережжі [[Гвінейська затока|Гвінейської затоки]] [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]], на заході від гирла р. [[Вольта (річка)|Вольти]]. | ||
| + | Територія — 173 км². Населення — 2291,4 тис. осіб (2013, оцінка), густота населення — 13 244 особи/км². Висота центру міста — 61 м над рівнем моря. | ||
| + | <mapframe text="Карта м. Аккра" width=250 height=250 zoom=10 latitude=5.6037 longitude=-0.187 /> | ||
| − | + | ==Клімат== | |
| + | Клімат тропічний мусонний, з помітно вираженими великим (квітень–червень) і малим (вересень–жовтень) дощовими сезонами (під час яких вологість сягає 95 %), середньорічна норма опадів — 725 мм. Хоча Аккра розташована у Північній півкулі, зимові місяці спекотніші, ніж літні (середня температура березня — +27 °C, середня температура серпня — +23 °C). Це пояснюється вітрами, що переважають: прохолоду й дощі влітку приносять вітри з Атлантики, а спеку взимку — сухі та пилові вітри з [[Сахара|Сахари]]. | ||
| − | + | ==Історична довідка== | |
| + | [[File:Аккра_Арка незалежності.jpg|міні|праворуч|300px|[[Аккра]]. Арка незалежності ]] | ||
| + | Аккра заснована 16 ст. як поселення племені народності га, столиця об’єднання племен га (близько 1600). З появою купців з Європи Аккра перетворилася на торговий осередок, згодом стала центром работоргівлі, жвавої торгівлі золотом, пальмовою олією, какао. Європейці побудували тут низку [[форт]]ів і [[Фортеця|фортець]]: голландський Кревкер (Ушер; 1605), датський із замком Кристіансборг (1659), англійський Джеймс (1673). Британці захопили Аккру 1874. З 1877 Аккра — адміністративний центр британських колоніальних володінь Золотий Берег. 1957 місто стало столицею незалежної Гани. | ||
| − | + | Міська територія характеризується незамкненим радіально-кільцевим плануванням з ядром поблизу форту Джеймс, від якого розходяться головні магістралі. На березі моря знаходиться адміністративний центр — ансамбль площі Чорної зірки з меморіалом Невідомому солдату. У цих районах розташовані упорядковані квартали з офісними будинками та урядовими установами, пам’ятниками і монументами. У старих районах — складний лабіринт вулиць. | |
| − | + | ==Господарство== | |
| + | Аккра — фінансово-промисловий, торговий, культурний і транспортний центр країни (вузол залізниць і автодоріг, міжнародний порт та аеропорт). У місті працюють підприємства нафтопереробної, металообробної, автомобілебудівної, деревообробної, фармацевтичної, текстильної, харчової промисловості (понад 70 % виробничих потужностей країни розташовано у столичному регіоні). Переважна більшість мешканців займається кустарним ювелірним виробництвом із золота та срібла, продажем фруктів та овочів. | ||
| − | + | ==Освіта. Культура== | |
| − | + | У місті та передмісті розташовується низка навчальних закладів, серед яких Університет Гани (засновано 1948), Регіональний морський університет та ін. Головні об’єкти культури: Національний музей Гани (засн. 1957) — найбільший музей країни з археологічними, етнографічними та художніми колекціями; Національний театр Гани (засновано 1992) займає величезну споруду (загальною площею 11,9 тис. м²), що нагадує корабель. На сцені театру виступають трупи Національної танцювальної компанії та драматичного театру, а також симфонічний оркестр. Спортивний стадіон Аккри «Охене Джан» (1960; реконструкція 2007) вміщує 40 тис. глядачів, тут проводилися матчі Африканського Кубку націй з футболу (2000, 2008). | |
| − | У місті та передмісті розташовується низка навчальних закладів, серед яких Університет Гани (засновано 1948), Регіональний морський університет та ін. Головні об’єкти культури: Національний музей Гани (засн. 1957) — найбільший музей країни з археологічними, етнографічними та художніми колекціями; Національний театр Гани (засновано 1992) займає величезну споруду (загальною площею 11,9 тис. | ||
== Література == | == Література == | ||
| + | # MacLean E. N. Accra City Guide: The Indispensable Companion. Bloomington, 2012. | ||
| − | + | == Автор ВУЕ == | |
| − | + | * [[Автор_ВУЕ::Редакція ВУЕ]] | |
| − | |||
| + | [[Категорія:Цивілізація]] | ||
[[Категорія:Поняття]] | [[Категорія:Поняття]] | ||
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:Е-ВУЕ]] |
[[Категорія:ВУЕ]] | [[Категорія:ВУЕ]] | ||
| + | [[Категорія:Географічні науки]] | ||
| + | [[Категорія:Столиці]] | ||
Поточна версія на 07:36, 26 вересня 2018
|
Аккра (Аccra) | |
|---|---|
| Країна | Гана |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 2291.4 |
| Територія (кв.км.) | 173 |
А́ккра (англ. Аccra) — столиця та найбільше місто Гани, центр однойменного адміністративного округу. Розташоване на півдні країни у межах вкритої саванною рослинністю горбистої рівнини на північному узбережжі Гвінейської затоки Атлантичного океану, на заході від гирла р. Вольти.
Територія — 173 км². Населення — 2291,4 тис. осіб (2013, оцінка), густота населення — 13 244 особи/км². Висота центру міста — 61 м над рівнем моря.
Клімат
Клімат тропічний мусонний, з помітно вираженими великим (квітень–червень) і малим (вересень–жовтень) дощовими сезонами (під час яких вологість сягає 95 %), середньорічна норма опадів — 725 мм. Хоча Аккра розташована у Північній півкулі, зимові місяці спекотніші, ніж літні (середня температура березня — +27 °C, середня температура серпня — +23 °C). Це пояснюється вітрами, що переважають: прохолоду й дощі влітку приносять вітри з Атлантики, а спеку взимку — сухі та пилові вітри з Сахари.
Історична довідка
Аккра заснована 16 ст. як поселення племені народності га, столиця об’єднання племен га (близько 1600). З появою купців з Європи Аккра перетворилася на торговий осередок, згодом стала центром работоргівлі, жвавої торгівлі золотом, пальмовою олією, какао. Європейці побудували тут низку фортів і фортець: голландський Кревкер (Ушер; 1605), датський із замком Кристіансборг (1659), англійський Джеймс (1673). Британці захопили Аккру 1874. З 1877 Аккра — адміністративний центр британських колоніальних володінь Золотий Берег. 1957 місто стало столицею незалежної Гани.
Міська територія характеризується незамкненим радіально-кільцевим плануванням з ядром поблизу форту Джеймс, від якого розходяться головні магістралі. На березі моря знаходиться адміністративний центр — ансамбль площі Чорної зірки з меморіалом Невідомому солдату. У цих районах розташовані упорядковані квартали з офісними будинками та урядовими установами, пам’ятниками і монументами. У старих районах — складний лабіринт вулиць.
Господарство
Аккра — фінансово-промисловий, торговий, культурний і транспортний центр країни (вузол залізниць і автодоріг, міжнародний порт та аеропорт). У місті працюють підприємства нафтопереробної, металообробної, автомобілебудівної, деревообробної, фармацевтичної, текстильної, харчової промисловості (понад 70 % виробничих потужностей країни розташовано у столичному регіоні). Переважна більшість мешканців займається кустарним ювелірним виробництвом із золота та срібла, продажем фруктів та овочів.
Освіта. Культура
У місті та передмісті розташовується низка навчальних закладів, серед яких Університет Гани (засновано 1948), Регіональний морський університет та ін. Головні об’єкти культури: Національний музей Гани (засн. 1957) — найбільший музей країни з археологічними, етнографічними та художніми колекціями; Національний театр Гани (засновано 1992) займає величезну споруду (загальною площею 11,9 тис. м²), що нагадує корабель. На сцені театру виступають трупи Національної танцювальної компанії та драматичного театру, а також симфонічний оркестр. Спортивний стадіон Аккри «Охене Джан» (1960; реконструкція 2007) вміщує 40 тис. глядачів, тут проводилися матчі Африканського Кубку націй з футболу (2000, 2008).
Література
- MacLean E. N. Accra City Guide: The Indispensable Companion. Bloomington, 2012.
