Відмінності між версіями «Ай-Петрі»

 
(Не показані 9 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[File:Ай-Петрі_Вид на гору Ай-Петрі .jpg|міні|праворуч|350px|[[Ай-Петрі]]. Вид на гору Ай-Петрі з моря]]
+
[[File:Ай-Петрі10.JPG|міні|праворуч|400px|[[Ай-Петрі]]. Вид на гору Ай-Петрі з моря]]
 
+
'''Ай-Пе́трі''' — гірська вершина на [[Ай-Петринська яйла|Ай-Петринській яйлі]] Головного пасма Кримських гір, на півночі від м. [[Алупка|Алупки]]. Висота — 1234 м. Зубчасті скелі вершинної зони, які утворилися в результаті вивітрювання, підносяться над яйлою на 20–30 м і круто обриваються до моря. Складаються з [[вапняк]]ів. Численні карстові форми рельєфу (лійки, печери, шахти). На Ай-Петрі росте близько 600 видів деревно-чагарникових і трав’янистих рослин, на вершині — 1000-літній тис і буково-грабовий гай. З висоти 1000–800 м над рівнем моря починається пояс сосни кримської, яка в першому ярусі росте з дубом, а в другому — з ялівцем колючим. Пам’ятка природи з 1947; з 1973 — у межах [[Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник|Ялтинського гірськолісового заповідника]]. Об’єкт туризму. 1986 споруджено канатну дорогу, що сполучає Ай-Петрі з Місхором. Ай-Петрі — найвітряніше місце Криму й України.
'''Ай-Пе́трі''' — гірська вершина на Ай-Петринській яйлі Головного пасма Кримських гір, на півночі від м. Алупки. Висота — 1234 м. Зубчасті скелі вершинної зони, які утворилися в результаті вивітрювання, підносяться над яйлою на 20–30 м і круто обриваються до моря. Складаються з вапняків. Численні карстові форми рельєфу (лійки, печери, шахти). На Ай-Петрі росте близько 600 видів деревно-чагарникових і трав’янистих рослин, на вершині — 1000-літній тис і буково-грабовий гай. З висоти 1000–800 м над рівнем моря починається пояс сосни кримської, яка в першому ярусі росте з дубом, а в другому — з ялівцем колючим. Пам’ятка природи з 1947; з 1973 — у межах Ялтинського гірськолісового заповідника. Об’єкт туризму. 1986 споруджено канатну дорогу, що сполучає Ай-Петрі з Місхором. Ай-Петрі — найвітряніше місце Криму й України.
 
  
 
== Література ==
 
== Література ==
 
 
# Флусов В. С. Ай-Петри. (Очерк — путеводитель). Симферополь, 1971.
 
# Флусов В. С. Ай-Петри. (Очерк — путеводитель). Симферополь, 1971.
 
# Душевский В. П., Шутов Ю. И. Ай-Петри. Путеводитель. Симферополь, 1986.  
 
# Душевский В. П., Шутов Ю. И. Ай-Петри. Путеводитель. Симферополь, 1986.  
  
 
== Автор ВУЕ==
 
== Автор ВУЕ==
 +
* [[Автор_ВУЕ::Єна В. Г.|В. Г. Єна]]
  
* [[Автор_ВУЕ::Єна В. Г.|В. Г. Єна]]
 
  
{{Без категорій}}
 
  
 +
[[Категорія:Природа]]
 
[[Категорія:Поняття]]
 
[[Категорія:Поняття]]
 
[[Категорія:е-ВУЕ]]
 
[[Категорія:е-ВУЕ]]
 
[[Категорія:ВУЕ]]
 
[[Категорія:ВУЕ]]
 
[[Категорія:Географічні науки]]
 
[[Категорія:Географічні науки]]
 +
[[Категорія:Гори, гірські системи]]
 +
[[Категорія:Гірські вершини]]

Поточна версія на 19:44, 14 січня 2019

Ай-Петрі. Вид на гору Ай-Петрі з моря

Ай-Пе́трі — гірська вершина на Ай-Петринській яйлі Головного пасма Кримських гір, на півночі від м. Алупки. Висота — 1234 м. Зубчасті скелі вершинної зони, які утворилися в результаті вивітрювання, підносяться над яйлою на 20–30 м і круто обриваються до моря. Складаються з вапняків. Численні карстові форми рельєфу (лійки, печери, шахти). На Ай-Петрі росте близько 600 видів деревно-чагарникових і трав’янистих рослин, на вершині — 1000-літній тис і буково-грабовий гай. З висоти 1000–800 м над рівнем моря починається пояс сосни кримської, яка в першому ярусі росте з дубом, а в другому — з ялівцем колючим. Пам’ятка природи з 1947; з 1973 — у межах Ялтинського гірськолісового заповідника. Об’єкт туризму. 1986 споруджено канатну дорогу, що сполучає Ай-Петрі з Місхором. Ай-Петрі — найвітряніше місце Криму й України.

Література

  1. Флусов В. С. Ай-Петри. (Очерк — путеводитель). Симферополь, 1971.
  2. Душевский В. П., Шутов Ю. И. Ай-Петри. Путеводитель. Симферополь, 1986.

Автор ВУЕ

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶