Відмінності між версіями «Аболіціонізм»

Поточна версія на 18:55, 21 березня 2023

Логотип газети "Ліберейтор"

Аболіціоні́зм (англ. abolitionism, від лат. abolitio (abolitionis) — скасування, знищення) — багатозначний термін:

1) Суспільний рух у кінці 18 ст. — першій половині 19 ст. за скасування рабства, що виявився в масштабних політичних акціях і повстаннях.

Виник у кінці 18 ст. у США, Англії та Франції. Видання газети «Ліберейтор» (1831–1865) та заснування В. Л. Гаррісоном «Американського товариства боротьби з рабством» (1833) поклало початок організованому аболіціоністському руху в США, який налічував до 250 тис. чоловік.

В американському аболіціонізмі існували дві течії: поміркована більшість та радикальна меншість. Помірковані аболюціоністи на чолі з В. Л. Гаррісоном були прихильниками соціальних реформ та ненасильницької боротьби. Радикальна течія, яку очолював відомий діяч афроамериканського визвольного руху Ф. Дуґлас, наполягала на збройній боротьбі. Найвідоміші повстання за скасування рабства: повстання Ґабріеля (1800), Н. Тернера (1831), Дж. Брауна (1859). Аболіціоністський рух був важливим чинником розгортання громадянської війни 1861–1865 у США, яка велась між переважно промисловою Північчю та рабовласницьким Півднем та увінчалася офіційним скасуванням рабства. Під час громадянської війни армія рабовласницького Півдня презирливо називала армію Півночі «Солдатами аболіціонізму». 22 вересня 1862 президент А. Лінкольн підписав «Прокламацію про звільнення рабів», де оголосив, що всі особи, які раніше вважалися рабами, є вільними. Згодом американський конгрес прийняв XIII поправку до Конституції США (31 січня 1865, ратифікована 18 грудня 1865) такого змісту:

Ані у Сполучених Штатах, ані в будь-якому іншому місці, на яке поширюється їхня юрисдикція, не повинні існувати ані рабство, ані примусові роботи, окрім випадків покарання за злочин, за скоєння якого винного належним чином засуджено.
Тринадцята поправка до Конституції США.

Представниками аболіціоністського руху були В. Л. Гаррісон, Ф. Дуґлас, Г. Табмен, Дж. Браун, У. Філліпс, Г. Бічер-Стоу, Дж. Гопкінс, Дж. Рокфеллер та ін. 1833 рабство заборонено в Британській імперії, а до 1848 — у колоніях Франції.

2) Суспільний рух, спрямований на припинення дії певного закону, скасування урядового рішення, керівної посади.

3) У біоетиці — рух за позбавлення від страждань всіх живих істот біосфери шляхом використання сучасних досягнень генної інженерії, нанотехнологій та фармакології.

Література

Каррі Д. П. Конституція Сполучених Штатів Америки / Пер. з англ. О. М. Мокровольський. Київ : Веселка, 1993. 192 с.
Макинерни Д. США: История страны. Москва : Эксмо-пресс, 2009. 303 с.
Encyclopedia of emancipation and abolition in the Transatlantic world. London; New York : Routledge, 2015. 863 p.

Автор ВУЕ

В. Л. Бабка

Покликання на цю статтю: Бабка В. Л. Аболіціонізм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аболіціонізм (дата звернення: 29.05.2024).

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-Аболіціонізм [англ. abolitionism, від лат. abolitio (abolitionis) – скасування, знищення] — 1. Суспільний рух напр. XVIII ст. — в першій пол. XIX ст. за скасування рабства, що виявився в масштабних політичних акціях і повстаннях. Виник у кін. 18 ст. у США, Англії та Франції.
+[[Файл:Abolitsionizm.mp3|right|<center>Аболіціонізм</center>]]
-Видання газети «Ліберейтор» (Liberator) (1831 р.) та заснування В. Гаррісоном «Американського товариства боротьби з рабством» (1833 р.) поклало початок організованому аболіціоністському руху в США, який налічував до 250 тисяч чоловік. В А. існували дві течії: поміркована більшість та радикальна меншість. Представники першої на чолі з В. Гаррісоном були прихильниками соціальних реформ та ненасильницької боротьби. Радикальна течія, яку очолював відомий діяч афроамериканського визвольного руху Ф. Дуглас, наполягала на необхідності збройної боротьби. Найвідоміші повстання за скасування рабства: повстання Габріеля – 1800 р., Н. Тернера – 1831 р., Дж. Брауна – в 1859 р.
+[[File:Ліберейтор.jpg|праворуч|мини|450px|Логотип газети "Ліберейтор"]]
-Аболіціоністський рух був важливим чинником розгортання громадянської війни 1861—65 в США, яка велась між переважно промисловою Північчю та рабовласницьким Півднем. Увінчався офіційним скасуванням рабства. Спочатку президент [[А. Лінкольн|Лінкольн, Авраам (1809–1865)]] підписав «Прокламацію про звільнення рабів» (22.09.1863), де оголосив, що всі особи, які раніше вважалися рабами, є вільними. Потім американський конгрес прийняв XIII поправку до конституції США (18.12.1865) такого змісту: «Ні в Сполучених Штатах, ні в будь-якому іншому місці, на яке поширюється їх юрисдикція, не повинні існувати ні рабство, ні примусові роботи, окрім випадків покарання за злочин, за скоєння якого винного належним чином засуджено».
-Представниками аболіціоністського руху були Вільям Ллойд Гаррісон, Фредерік Дугласс, Гаррієт Табмен, Джон Браун, Уенделл Філліпс, Гаррієт Бічер Стоу, Джонс Хопкінс, Джон Рокфеллер та ін. Під час громадянської війни в США армія рабовласницького Півдня презирливо називала армію Півночі «Солдатами аболіціонізму».
-В 1833 р. рабство було заборонене в Британській імперії, а до 1848 р. в колоніях Франції.
-. Суспільний рух, спрямований на припинення дії певного закону, скасування урядового рішення, керівної посади.
-. В сучасній філософії – рух за позбавлення від страждань всіх живих істот біосфери шляхом використання сучасних досягнень генної інженерії, нанотехнологій та фармакології.
-=== Література ===
+'''Аболіціоні́зм''' ({{lang-en|abolitionism}}, від {{lang-la|abolitio}} (abolitionis) — скасування, знищення) — багатозначний термін:
-Каррі Д. П. Конституція Сполучених Штатів Америки. – К., 1993. – 192 с.;
-Макинерни Д. США: История страны. - М., 2009. – 736 с.
+'''1)''' Суспільний рух у кінці 18 ст. — першій половині 19 ст. за скасування [[рабство|рабства]], що виявився в масштабних [[Акція політична|політичних акціях]] і повстаннях.
+Виник у кінці 18 ст. у [[Сполучені Штати Америки|США]], Англії та Франції. Видання газети «Ліберейтор» (1831–1865) та заснування [[Гаррісон, Вільям Ллойд|В. Л. Гаррісоном]] «Американського товариства боротьби з рабством» (1833) поклало початок організованому аболіціоністському руху в США, який налічував до 250 тис. чоловік.
+В американському аболіціонізмі існували дві течії: поміркована більшість та [[Радикалізм політичний|радикальна]] меншість. Помірковані аболюціоністи на чолі з В. Л. Гаррісоном були прихильниками соціальних реформ та ненасильницької боротьби. Радикальна течія, яку очолював відомий діяч афроамериканського визвольного руху [[Дуглас, Фредерік|Ф. Дуґлас]], наполягала на збройній боротьбі. Найвідоміші повстання за скасування рабства: повстання Ґабріеля (1800), Н. Тернера (1831), Дж. Брауна (1859). Аболіціоністський рух був важливим чинником розгортання [[Громадянська війна в США 1861–1865|громадянської війни 1861–1865 у США]], яка велась між переважно промисловою Північчю та рабовласницьким Півднем та увінчалася офіційним скасуванням рабства. Під час громадянської війни армія рабовласницького Півдня презирливо називала армію Півночі «Солдатами аболіціонізму». 22 вересня 1862 президент [[Лінкольн, Авраам|А. Лінкольн]] підписав «Прокламацію про звільнення рабів», де оголосив, що всі особи, які раніше вважалися рабами, є вільними. Згодом американський конгрес прийняв XIII поправку до Конституції США (31 січня 1865, ратифікована 18 грудня 1865) такого змісту:
+{{Quote box
+ | quote  = Ані у Сполучених Штатах, ані в будь-якому іншому місці, на яке поширюється їхня юрисдикція, не повинні існувати ані рабство, ані примусові роботи, окрім випадків покарання за злочин, за скоєння якого винного належним чином засуджено.
+ | source = Тринадцята поправка до Конституції США.
+ | width  = 90%
+ | align  = center
+}}
+Представниками аболіціоністського руху були  В. Л. Гаррісон, Ф. Дуґлас, Г. Табмен, Дж. Браун, У. Філліпс, Г. Бічер-Стоу, Дж. Гопкінс, Дж. Рокфеллер та ін. 1833 рабство заборонено в Британській імперії, а до 1848 — у колоніях Франції.
+'''2)''' Суспільний рух, спрямований на припинення дії певного закону, скасування урядового рішення, керівної посади.
+'''3)''' У [[Біоетика|біоетиці]] — рух за позбавлення від страждань всіх живих істот біосфери шляхом використання сучасних досягнень [[Інженерія генна|генної інженерії]], [[Нанотехнології|нанотехнологій]] та [[Фармакологія|фармакології]].
+== Література ==
+__NOEDITSECTION__
+#Каррі Д. П. Конституція Сполучених Штатів Америки / Пер. з англ. О. М. Мокровольський.  Київ : Веселка, 1993. 192 с.
+#Макинерни Д. США: История страны. Москва : Эксмо-пресс, 2009. 303 с.
+#Encyclopedia of emancipation and abolition in the Transatlantic world. London; New York : Routledge, 2015. 863 p.
+== Автор ВУЕ==
+[[Автор_ВУЕ::Бабка В. Л.|В. Л. Бабка]]
+[[Категорія:Цивілізація]]
+[[Категорія:Політичні науки]]
+[[Категорія:Історичні науки]]
+[[Категорія:Е-ВУЕ]]
+[[Категорія:Озвучено]]
+{{Цитування}}
+[[Категорія:ВУЕ]]
+[[Категорія:Поняття]]
+[[Категорія:Юридичні науки]]
+[[Категорія:Конституційне право]]
+[[Категорія:Політичні інститути та процеси]]
+[[Категорія:Суспільно-політичні рухи]]
+[[Категорія:Багатозначний_термін]]