Лінкольн, Авраам

Авраам Лінкольн (1860)


Лінкольн, Авраам

(Lincoln, Abraham)

Народження 12.02.1809
Місце народження Годженвілл
Смерть 15.04.1865
Місце смерті Вашингтон, США


Лі́нкольн, Авраа́м (Абрагам; англ. Lincoln, Abraham; 12.02.1809, поблизу м. Годженвілла, штат Кентуккі, США — 15.04.1865, м. Вашингтон, США) — політик, юрист, державний діяч, 16-й президент США (1861–1865), перший представник Республіканської партії (США) на посту президента країни, сподвижник скасування рабства в країні.

Життєпис

Народився у сім’ї фермера. 1816 родина переїхала у вільний від рабовласництва штат Індіана. Через постійну потребу працювати на фермі та підробляти для забезпечення сім’ї школу відвідував періодично (сукупно близько 12 місяців). Займався самоосвітою.

1830 родина переїхала до штату Іллінойс. Лінкольн працював землеміром, комірником, лісорубом, човнярем, поштовим службовцем. У 21 рік розпочав самостійне життя у селищі Нью-Сейлем. 1932 — в ополченні штату Іллінойсу під час так званої війни Чорного Яструба (збройний конфлікт з індіанськими племенами). Цього ж року балотувався до Палати представників штату, але програв.

Мав намір стати адвокатом, тому самостійно вивчав праці юристів, юридичні тексти, законодавство. 1836 отримав ліцензію адвоката. Переїхав до м. Спрингфілда, почав займатися юридичною практикою під керівництвом Дж. Т. Стюарта (1807–1885; США). Згодом Лінкольн став його партнером в юридичній конторі.

Початок політичної кар’єри

1834 Лінкольна обрали до Палати представників штату Іллінойсу від округу Сенгамон. Переобирали 1836, 1838, 1840 і 1844. У законодавчому органі штату обіймав посаду керівника комітету фінансів.

1847–1849 — конгресмен від Партії вігів (діяла 1832–1856) у Палаті представників. Активно виступав проти війни з Мексикою (див. Американо-мексиканська війна 1846–1848). Наполягав на забороні рабства в нових штатах, зокрема просував законопроект про скасування рабства в окрузі Колумбія.

1848 підтримав З. Тейлора, представника Партії вігів на посаду президента. Після його перемоги Лінкольн сподівався на посаду комісара Генерального земельного управління. Проте отримав пропозицію бути представником вігів на території Орегон (тепер однойменний штат). Лінкольн відмовився від призначення, відновив юридичну практику. Брав участь у 175-ти справах, зокрема був єдиним захисником у 51-й справі (з них 31 виграв) у Верховному суді штату Іллінойсу.

1854 Лінкольн обраний до законодавчого органу штату Іллінойс, але відмовився зайняти своє місце, оскільки прагнув обрання до Сенату США (тоді сенаторів обирали законодавчі збори штату).

1856 вступив у щойно засновану Республіканську партію, що виступала за індивідуальну свободу і проти рабовласництва. Очолив осередок партії в штаті Іллінойс. 18.05.1860 на Республіканському конвенті в м. Чикаго висунутий кандидатом у президенти.

Під час передвиборчої кампанії 1860 Лінкольн, на відміну від своїх опонентів, особисто не виступав із промовами перед виборцями, покладаючись на агітацію Республіканської партії. Було випущено значну кількість агітаційних матеріалів, тиражі яких перевершували матеріали його опонентів. Так, брошура з життєписом Лінкольна розійшлася накладом 100–200 тисяч примірників. Агітатори республіканців звертали увагу на історії життя Лінкольна, підкреслюючи його бідність у дитинстві. Так сформувався образ втілення «американської мрії»: простий селянський хлопець завдяки наполегливій праці власними силами торує шлях до успіху.

06.11.1860 обраний президентом США. Його перемогу здобуто завдяки підтримці на Півночі та Заході. У 10-ти з 15-ти південних рабовласницьких штатів за нього не голосували. Він виграв вибори лише у 2-х із 996-ти округів у всіх південних штатах. Це стало маркером розколу та передумовою майбутньої громадянської війни (див. Громадянська війна в США 1861–1865).

На посаді президента

Після обрання Лінкольна на посаду президента почалося відокремлення південних рабовласницьких штатів (побоювалися скасування рабства). До інавгурації новообраного президента 7 штатів (Південна Кароліна, Міссісіпі, Джорджія, Флорида, Алабама, Луїзіана, Техас) проголосили про вихід зі складу США, утворивши Конфедеративні Штати Америки. Попередник Лінкольна Дж. Б’юкенен засудив відокремлення як незаконне.

Лінкольн вступив на посаду 04.03.1861. Займав виважену державницьку позицію. Переконаний противник рабства, пріоритетне значення надавав збереженню єдності країни. В інавгураційній промові прагнув примирення з відокремленими штатами. Проте 12.04.1861 розпочалася громадянська війна. Із метою фінансування військових витрат, 1861 Лінкольн підписав закон про доходи: запроваджувався перший податок на прибуток у США за єдиною ставкою (3 % для доходів понад 800 доларів). 1862 прийнято новий закон про доходи: фіксовану ставку замінювали прогресивною (від 3 до 5 % залежно від рівня прибутків).

У період президентства Лінкольна почалося формування системи національних банків та федеральної фінансової системи. До цього кожен штат мав свою банківську систему. В обігу були золоті та срібні монети; грошову емісію не контролювали на федеральному рівні; банки штатів випускали паперові гроші, які нічим не були забезпечені, часто підроблялися. 25.02.1863 прийнято закон про національну валюту. Це дозволило створення національних банків; затвердило створення національної валюти, забезпеченої державними цінними паперами; надало федеральному уряду можливість продавати військові облігації та цінні папери. 1864 запроваджено управління для здійснення валютного контролю за національними та комерційними банками.

20.05.1862 Лінкольн підписав закон про земельні наділи — Гомстед-акт (набрав чинності 01.01.1863). Закон гарантував кожному громадянину чи іммігранту (старшому 21 року) право одержати земельний наділ площею 160 акрів (близько 65 га). Сплачували лише реєстраційний збір — 10 доларів. Після 5-річного користування наділ переходив у повну власність. Ділянки надавали за рахунок вільних земель на Заході країни. Було продано близько 2 млн ділянок загальною площею майже 285 млн акрів (115 млн га). Гомстед-акт спряв поширенню вільного землеволодіння, попереджував проникнення рабовласництва на Захід, укріплював політичні позиції Півночі у боротьбі проти рабовласницького Півдня у громадянській війні. Після завершення громадянської війни сприяв розвитку фермерського господарства.

22.09.1862 видано указ «Прокламація про звільнення рабів» (англ. «Emancipation Proclamation»), який Л. підписав 30.12.1862. Остаточно рабство заборонено 13-ю поправкою до Конституції США (набула чинності 18.12.1865, вже після смерті Лінкольна).

У зовнішній політиці прагнув запобігти іноземній військовій інтервенції; протидіяти Великій Британії та Франції, які підтримували Конфедерацію. Для цього Лінкольн заручився підтримкою Російської імперії. 1863 до м. Нью-Йорка та м. Сан-Франциско прибули 2 російські ескадри, що мали виступити проти британського флоту у випадку його нападу на позиції США. Нової англо-американської війни вдалося уникнути.

08.11.1864 Лінкольна переобрано на другий президентський термін із перевагою в 10 % (400 тисяч голосів). В інавгураційній промові 04.03.1865 висловився за мирну реконструкцію південних штатів, закликав уникнути жорстокого поводження з переможеними.

Загинув після замаху в театрі Форда від постілу прихильника конфедератів.

Вшанування пам’яті

День народження Лінкольна є національним святом у деяких штатах.

На його честь названо столицю штату Небраски, декілька міст у різних штатах, астероїд 3153, вулицю у м. Львові.

1916 у штаті Кентуккі створено історичний парк та музей (тепер Національний історичний парк «Місце народження Авраама Лінкольна»).

1922 у центрі м. Вашингтона відкрито Меморіал Лінкольна (одна з найвідвідуваніших пам’яток столиці, входить до п’ятірки найбільш відвідуваних об’єктів Служби національних парків країни).

Лінкольн зображений на одноцентовій монеті та банкноті в 5 доларів, поштових марках.

Його профіль висічено на г. Рашмор (щорічно відвідує близько 3 млн осіб)

Додатково

  • Лінкольн відзначався надзвичайно високим зростом (193 см).
  • У молодому віці брав участь у спортивних змаганнях, зокрема боротьбі.
  • Попри те, що на багатьох зображеннях Лінкольн із бородою, він не відрощував її до 1860. Став першим із президентів США, які носили бороду.
  • 19.11.1863 на церемонії відкриття Національного військового цвинтаря в м. Геттісберзі (штат Пенсильванія) виголосив промову на місці однойменної битви громадянської війни. Це звернення (10 речень, усього 271 слово) є найцитованішим в історії США. У ньому президент описав США як націю, «зачату в свободі», для якої громадянська війна стала тестом на існування нації. Він віддав належне героїзму військових на полі бою і простих американців у тилу. У цій промові закладено одне з найпоширеніших трактувань демократії як правління іменем народу, силами народу, заради інтересів народу. Текст промови викарбовано на кам’яній плиті в Меморіалі Лінкольна.
  • 1863 у період президентства Лінкольна розпочато будівництво (завершено 1869, протяжність 3075 км) першої трансконтинентальної залізниці, що з’єднувала узбережжя Тихого океану із залізничною сіткою Сходу.

Література

  1. Neely М. Jr. The Fate of Liberty. Abraham Lincoln and Civil Liberties. New York; Oxford : Oxford University Press, 1991. 278 p.
  2. McPherson J. M. Abraham Lincoln and the Second American Revolution. New York; Oxford : Oxford University Press, 1992. 192 p.
  3. Paludan Ph. Sh. The Presidency of Abraham Lincoln. Lawrence : University Press of Kansas, 1994. 384 p.
  4. Авраам Лінкольн (2009) // Інавгураційні промови Президентів США. Харків : Фоліо, 2009. С. 119–129.
  5. Hay J. M., Nicolay J. G. Abraham Lincoln. A History : in 10 vol. New York : Cossimo classics, 2009. Vol. 1. 528 p.
  6. White R. A. Lincoln: A Biography. New York : Random House, 2010. 796 p.
  7. Ґудвін Д. Команда суперників. Біографія Лінкольна / пер. з англ. Є. Кузнєцова. Київ : Наш формат, 2019. 784 с.
  8. Троян С. С. Авраам Лінкольн. Постать президента на тлі епохи // Зовнішні справи. 2019. № 4–5. С. 19–23. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zovsp_2019_4-5_5
  9. Роудс Дж. Ф. Історія Громадянської війни в США. 1861–1865 / Пер. з англ. І. Бігуна. Київ : О. Бешуля, 2020. 484 с.

Автор ВУЕ

В. Л. Бабка

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Бабка В. Л. Лінкольн, Авраам // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Лінкольн, Авраам (дата звернення: 29.04.2024).



Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
12.02.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶