Відмінності між версіями «Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво»

Рядок 4: Рядок 4:
 
#An APEC Trade Agenda? The Political Economy of a Free Trade Area of the Asia-Pacific / Ed. by Ch. Morrison and Ed. Pedrosa. Singapore, 2007.
 
#An APEC Trade Agenda? The Political Economy of a Free Trade Area of the Asia-Pacific / Ed. by Ch. Morrison and Ed. Pedrosa. Singapore, 2007.
 
#Шипилов С. Б. Азиатско-Тихоокеанское экономическое сотрудничество. Становление, развитие, перспективы (1989–2007). Москва, 2009.
 
#Шипилов С. Б. Азиатско-Тихоокеанское экономическое сотрудничество. Становление, развитие, перспективы (1989–2007). Москва, 2009.
#Городня Н. Д. Азійсько-Тихоокеанський регіон: інтеграційний вимір // Світові інтеграційні процеси в умовах трансформації міжнародних систем: Навч. посіб. / За ред. Л. Д. Чекаленко. Київ, 2013.
+
#Городня Н. Д. Азійсько-Тихоокеанський регіон: інтеграційний вимір // Світові інтеграційні процеси в умовах трансформації міжнародних систем. / За ред. Л. Д. Чекаленко. Київ, 2013.
  
 
== Автор ВУЕ==
 
== Автор ВУЕ==

Версія за 15:50, 17 жовтня 2018

Азі́йсько-Тихоокеа́нське економі́чне співробі́тництво, АТЕС (Asia Pacific Economic Cooperation, APEC) — міжурядовий форум, створений 06–07.11.1989 у м. Канберрі за ініціативою тогочасного прем’єр-міністра Австралії Б. Хоупа під час зустрічі міністрів торгівлі країн Азійсько-Тихоокеанського регіону. На етапі створення до складу форуму увійшли 12 держав:США, Канада, Японія, Австралія, Нова Зеландія, Республіка Корея , а також країни, що на той час входили до складу Асоціації Південно-Східної Азії (АСЕАН) — Бруней, Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни. Наразі АТЕС складається з 21 країни-учасниці: 1991 до нього приєдналися Китай, Гонконг і Тайвань, 1993 — Мексика і Папуа-Нова Гвінея, 1994 — Чилі, 1998 — В’єтнам, Росія та Перу. Враховуючи міжнародно-правовий статус Тайваню та Гонконгу, членів АТЕС прийнято називати «економіками». Наразі в країнах АТЕС мешкає 40 % населення світу, вони виробляють близько 60 % світового ВВП, на ці країни припадає майже 50 % світової торгівлі та 48 % прямих іноземних інвестицій. Поряд з ЄС і Північноамериканською зоною вільної торгівлі (НАФТА), АТЕС є одним із трьох найпотужніших у сучасному світовому господарстві інтеграційних блоків. Головний робочий орган АТЕС — Секретаріат, створено 1993, розташований у Сінгапурі, до його складу входять 23 дипломати з країн-учасниць і 20 місцевих співробітників. Функції Секретаріату: консультативне й матеріально-технічне забезпечення та координація діяльності, опрацювання проектів, відповідальність за їх оцінювання та фінансування, а також виконання інформаційної та громадської функцій від імені форуму. Від 1993 щорічно скликають неформальні зустрічі глав держав та урядів економік — учасниць АТЕС Організаційно АТЕС складається з двох частин — політичної і робочої. Вищий політичний рівень, на якому приймають спільні декларації, — це щорічні саміти лідерів АТЕС Паралельно відбуваються щорічні зустрічі міністрів закордонних справ, міністрів торгівлі та економіки, а також засідання створеної 1995 Ділової консультативної ради (ДКР), яка відповідає міністерському рівню. Всі рішення приймають на основі консенсусу. Гасло форуму: «АТЕС — значить справа» підтверджує ефективна робота його підрозділів. 1991 на міністерській зустрічі АТЕС було ухвалено Сеульську декларацію, де сформульовано основні завдання АТЕС: підтримання економічного зростання країн регіону; зміцнення багатосторонньої системи торгівлі з урахуванням посилення економічної взаємозалежності економік-учасниць; ліквідація обмежень щодо пересування між країнами товарів, послуг, капіталів, технологій і робочої сили відповідно до норм ГАТТ/СОТ.

Література

  1. An APEC Trade Agenda? The Political Economy of a Free Trade Area of the Asia-Pacific / Ed. by Ch. Morrison and Ed. Pedrosa. Singapore, 2007.
  2. Шипилов С. Б. Азиатско-Тихоокеанское экономическое сотрудничество. Становление, развитие, перспективы (1989–2007). Москва, 2009.
  3. Городня Н. Д. Азійсько-Тихоокеанський регіон: інтеграційний вимір // Світові інтеграційні процеси в умовах трансформації міжнародних систем. / За ред. Л. Д. Чекаленко. Київ, 2013.

Автор ВУЕ

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶