Відмінності між версіями «Абсолют»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
== Література == | == Література == | ||
| − | # Лосский В. Н. Очерк мистического богословия Восточной Церкви. Догматическое Богословие. Москва, 1991. | + | # Лосский В. Н. Очерк мистического богословия Восточной Церкви. Догматическое Богословие / Пер. с фр. Москва : Центр «СЭИ», приложение к журналу «Трибуна», 1991. 288 c. |
| − | # Стрелкова А. Проблема абсолюту у філософії Нагарджуни // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Серія «Філософія». 2013. Вип. 646–647. | + | # Стрелкова А. Проблема абсолюту у філософії Нагарджуни // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Серія «Філософія». 2013. Вип. 646–647. С. 151–156. |
== Автор ВУЕ == | == Автор ВУЕ == | ||
Версія за 13:44, 20 червня 2018
Абсолю́т (від лат. absolutus — довершений, необмежений, безумовний) — поняття в ідеалістичній філософії, що визначає єдину та досконалу, споконвічну, безкінечну й незмінну першооснову світу, творчу першопричину всього існуючого. Абсолют є результатом узагальнення понять; протиставляється відносному. Абсолют в монотеїстичних релігіях — Бог, в Платона — ідея, в Й.-Ґ. Фіхте — «я», в Ґ. Геґеля — світовий розум (абсолютний дух), в А. Шопенгауера — воля, в А. Берґсона — інтуїція. Діалектичний матеріалізм відкидав уявлення про абсолют як ненаукове.
Література
- Лосский В. Н. Очерк мистического богословия Восточной Церкви. Догматическое Богословие / Пер. с фр. Москва : Центр «СЭИ», приложение к журналу «Трибуна», 1991. 288 c.
- Стрелкова А. Проблема абсолюту у філософії Нагарджуни // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Серія «Філософія». 2013. Вип. 646–647. С. 151–156.
