Відмінності між версіями «Аграризм»
(Створена сторінка: '''Аграри́зм''' — система уявлень про селян, селян про самих себе, про селянство як активн...) |
|||
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
*чисельна домінанта селянства над іншими верствами населення у цих країнах; | *чисельна домінанта селянства над іншими верствами населення у цих країнах; | ||
*підвищений інтерес суспільства до аграрної тематики загалом і селянства зокрема. | *підвищений інтерес суспільства до аграрної тематики загалом і селянства зокрема. | ||
+ | ==Характеристика== | ||
Ключові [[ідеологема|ідеологеми]] аграризму: | Ключові [[ідеологема|ідеологеми]] аграризму: | ||
# унікальність та незаперечна цінність для людства духовних, моральних, культурних і соціальних властивостей, притаманних селянству та його праці; | # унікальність та незаперечна цінність для людства духовних, моральних, культурних і соціальних властивостей, притаманних селянству та його праці; | ||
Рядок 12: | Рядок 13: | ||
# перевага землеробства і села над промисловістю і містом, а також селянства над іншими соціальними групами; | # перевага землеробства і села над промисловістю і містом, а також селянства над іншими соціальними групами; | ||
# селянство — землеробська верства — зосереджує в собі основні позитивні цінності й якості суспільства, є фундаментом стабільності держави й носієм національної ідентичності, а перелічені чесноти мають визначати його політичну владу. | # селянство — землеробська верства — зосереджує в собі основні позитивні цінності й якості суспільства, є фундаментом стабільності держави й носієм національної ідентичності, а перелічені чесноти мають визначати його політичну владу. | ||
+ | |||
==Аграризм в Україні== | ==Аграризм в Україні== | ||
Український аграризм — варіант центрально-південно-східного європейського аграризму, що віддзеркалював аграрний характер українського суспільства й засвідчив перехід від [[Індиферентне|індиферентної]] політичної культури й свідомості українського селянства до активістської, аграрний характер української [[нація|нації]], що формувалася. | Український аграризм — варіант центрально-південно-східного європейського аграризму, що віддзеркалював аграрний характер українського суспільства й засвідчив перехід від [[Індиферентне|індиферентної]] політичної культури й свідомості українського селянства до активістської, аграрний характер української [[нація|нації]], що формувалася. |
Поточна версія на 20:42, 15 вересня 2022
Аграри́зм — система уявлень про селян, селян про самих себе, про селянство як активний суб’єкт історії, здатний до самостійного державотворення; складник внутрішньоекономічної державної політики, спрямованої на вирішення аграрного / селянського питання.
Історична довідка
Аграризм зародився у Німеччині у працях А. Шефле (1831–1903; Німеччина), Г. Руланда (1860–1914; Німеччина). Згодом він представлений концепцією Ж. Меліна (1838–1925; Франція) на території Франції. На межі 19–20 ст. рух поширився в Польщі, Болгарії, Румунії, Чехії і Словаччині, Україні тощо. Серед причин появи аграризму виокремлюють такі фактори:
- аграрний характер економік центрально-південно-східноєвропейських країн;
- гострота аграрного питання у цих країнах;
- чисельна домінанта селянства над іншими верствами населення у цих країнах;
- підвищений інтерес суспільства до аграрної тематики загалом і селянства зокрема.
Характеристика
Ключові ідеологеми аграризму:
- унікальність та незаперечна цінність для людства духовних, моральних, культурних і соціальних властивостей, притаманних селянству та його праці;
- визнання селянства самостійною у політичному житті верствою;
- не капіталістичний, а «окремішній» селянський шлях розвитку суспільства, збереження приватної власності — дрібної селянської власності як оптимального регіонального її варіанта та підґрунтя соціального прогресу, а також ідея селянської кооперативної держави;
- перевага землеробства і села над промисловістю і містом, а також селянства над іншими соціальними групами;
- селянство — землеробська верства — зосереджує в собі основні позитивні цінності й якості суспільства, є фундаментом стабільності держави й носієм національної ідентичності, а перелічені чесноти мають визначати його політичну владу.
Аграризм в Україні
Український аграризм — варіант центрально-південно-східного європейського аграризму, що віддзеркалював аграрний характер українського суспільства й засвідчив перехід від індиферентної політичної культури й свідомості українського селянства до активістської, аграрний характер української нації, що формувалася.
Ідеологами аграризму в Україні були П. Скоропадський, П. Куліш, Г. Сіманців, В. Липинський, М. Грушевський.
Український аграризм було представлено селяноцентричною думкою громадських діячів та партійних політиків, внутрішньо-економічною державною політикою, спрямованою на вирішення аграрного / селянського питання, а також самоусвідомленням селянами самих себе як селянської політичної культури і політичної свідомості, як реалізацію на практиці власне селянських сподівань і уявлень про їхнє справедливе майбутнє.
Ідеологію українського аграризму представлено у програмних положеннях Української демократично-хліборобської партії, Української народної громади, Всеукраїнського союзу хліборобів-власників (селян), Української народної партії. В основі їхньої державницької ідеології закладено селяноцентризм. Суспільно-політичне та соціально-економічне майбутнє України вони пов’язували із селянством, розуміли його активним суб’єктом історії, джерелом національного державотворення.
Український аграризм представлено аграрною політикою П. Скоропадського, аграрна реформа якого спрямовувалася на задоволення соціально-економічних інтересів селянства, зміцнення його правового статусу. Селянство розглядалося соціальною основою державності, його інтереси розумілися як державні.
Характерна ознака українського аграризму полягала і в тому, що він став політичною культурою селянства, відображенням їхніх соціально-економічних та суспільно-політичних уявлень. Утіленням українського аграризму як системи селянських уявлень про самих себе, стали селянські республіки періоду Української революції 1917–1921, окремі з яких проіснували до другої половини 1920-х.
Література
- Галушко К. Ю. Аграризм // Енциклопедія історії України : у 10 т. / Гол. редкол. В. А. Смолій. Київ : Наукова думка, 2003. Т. 1. С. 31.
- Компанієць О. В. Аграризм у Болгарії та Чехословаччині першої третини ХХ століття: компаративний аналіз. // Український селянин. 2021. Вип. 25. С. 57–63.
- Корновенко С. В., Глібіщук М. В., Ільницький В. І. та ін. Селяноцентричний феномен Української революції 1917–1921 рр.: аграризм: монографія. Черкаси : [б. в.], 2021. 244 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Корновенко С. В. Аграризм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аграризм (дата звернення: 29.04.2024).