Відмінності між версіями «Басаричек, Степан»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | ( | + | [[Файл:StjepanBASARICEK1.jpg|міні|праворуч|320пкс|Степан Басаричек]] |
| − | {{ | + | '''Баса́ричек, Степа́н''' (Basariček, Stjepan; 27.04.1848, м. Іванич-Град, тепер Загребської жупанії, Хорватія — 23.03.1918, м. Загреб, тепер Хорватія) — педагог, основоположник педагогічної теорії в Хорватії, один із засновників хорватської національної [[освіта|освіти]]. |
| + | {{Персоналія | ||
| + | |Прізвище=Басаричек | ||
| + | |Ім’я=Степан | ||
| + | |По батькові= | ||
| + | |Прізвище та ім’я мовою оригіналу=Basariček, Stjepan | ||
| + | |Псевдонім= | ||
| + | |Справжнє ім’я= | ||
| + | |Справжнє прізвище= | ||
| + | |День народження=27 | ||
| + | |Місяць народження=04 | ||
| + | |Рік народження=1848 | ||
| + | |Місце народження=Загребська жупанія{{!}}м. Іванич-Град, тепер Загребської жупанії; Хорватія | ||
| + | |День смерті=23 | ||
| + | |Місяць смерті=03 | ||
| + | |Рік смерті=1918 | ||
| + | |Місце смерті=Загреб; Хорватія | ||
| + | |Місце поховання= | ||
| + | |Стать=ч | ||
| + | |Alma mater= | ||
| + | |Місце діяльності= | ||
| + | |Напрями діяльності= | ||
| + | |Традиція/школа= | ||
| + | |Відзнака= | ||
| + | |Ілюстрація= | ||
| + | }} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Життєпис== | ||
| + | Початкову освіту здобув у м. Іванич-Граді. Закінчив Королівську чоловічу педагогічну школу в м. Загребі (1867). Відтоді викладав у м. Посавських Брегах (тепер у складі м. Іванич-Града), згодом у м. Вировитиці (тепер Вировитицько-Подравської жупанії). Викладав теоретичну і практичну [[педагогіка|педагогіку]] (методику) у Педагогічній школі м. Загреба (1875–1906). Водночас займався активною літературною діяльністю. | ||
| + | |||
| + | З 1867 співпрацював спочатку як автор, а згодом (1895–1918) як редактор журналу «Напредак» («Napredak»; «Прогрес») — найстарішого педагогічного журналу на Балканах. | ||
| + | |||
| + | Доклав зусиль до законотворчості в галузі шкільної освіти — був співавтором розробки шкільних законів (1874, 1888), навчальних планів і програм учительських шкіл Хорватії. | ||
| + | |||
| + | Один із організаторів хорватського вчительства. Був серед засновників Хорватської педагогічної та літературної асоціації (1871), президентом Союзу асоціацій хорватських учителів (1892–1907). Брав участь у роботі хорватських учительських зборів у містах Загребі (1871), Петрині (1874) та Осієку (1878). | ||
| + | |||
| + | Ініціатор створення та один із редакторів Педагогічної енциклопедії (1895–1916). | ||
| + | |||
| + | ==Науковий доробок== | ||
| + | Помітним є внесок Басаричека в розвиток педагогічної думки, підготовку педагогічних кадрів та організацію [[процес навчальний|процесу навчального]]. | ||
| + | |||
| + | Був прихильником педагогічної системи філософа [[Гербарт, Йоганн Фрідріх|Й. Ф. Гербарта]]. З часом став своєрідним уособленням гербартіанства (течії в європейській педагогіці 19 ст. — початку 20 ст.). | ||
| + | |||
| + | Вважав [[освіта початкова загальна|освіту початкову загальну]] умовою національного виживання і прогресу. Наполягав на необхідності вищої професійної [[кваліфікація|кваліфікації]] вчителів. | ||
| + | |||
| + | Мав чималий доробок педагогічних і методичних праць, серед яких найвагомішою є чотиритомний [[підручник]] для учительських шкіл «Педагогіка» (1880–1884). Книга витримала 25 видань, була перекладена іноземними мовами та використовувалася в Хорватії упродовж 50 років. | ||
| + | |||
| + | Автор праць: «Коротка історія педагогіки» (1881), «Загальна наука про виховання» (1882), «Теорія педагогіки, або Наука про виховання», «Спеціальна наука про виховання» (обидві —1884), «Психологія на фізіологічній основі» (1911) тощо. | ||
| + | |||
| + | Праці Басаричека вплинули на розвиток не лише хорватської, а й болгарської освіти. | ||
| + | |||
| + | За життя зазнавав нападок з боку як католицького [[духовенство|духовенства]] та клерикальних кіл (обвинувачення в поширенні [[матеріалізм]]у та [[лібералізм]]у), так і деяких його колег — прихильників сучасних педагогічних теорій і практик (обвинувачували його в [[консерватизм]]і). | ||
| + | |||
| + | ==Нагороди та визнання== | ||
| + | З огляду на внесок Басаричека у розвиток освіти та педагогічної думки в Болгарії, за пропозицією Міністерства народної освіти в м. Софії нагороджений орденом «За громадянські заслуги» IV ступеня. | ||
| + | |||
| + | У м. Загребі була організована міжнародна наукова [[конференція]], присвячена педагогічній спадщині Басарічека (1998). | ||
| + | |||
| + | Виставка, присвячена Басаричеку, відбулася у Хорватському шкільному музеї у м. Загребі (2008–2009). | ||
| + | |||
| + | ==Праці== | ||
| + | #Teorija pedagogije ili nauk ob uzgoju. Zagreb : L. Hartman, 1876. 140 p. | ||
| + | #Pedagogija : u 4 dio. Zagreb : Naklada Hrv. Pedagogoško-književnoga zbora,1880–1884. | ||
| + | #Rukovođ za početnu stvarnu, ili, zornu obuku. Zagreb : Naklada Hrv. Pedagoško-književnoga zbora, 1899. 223 p. | ||
| + | #Rukovođ za početnu stvarnu ili zavičajnu obuku : u 2 dio. Zagreb : Naklada Hrv. Pedagoško-književnoga zbora, 1914–1915. | ||
| + | |||
| + | ==Література== | ||
| + | #Dumbović I. Stjepan Basariček: utemeljitelj teorijske pedagogije u Hrvatskoj. Zagreb : [w. p.], 1984. 230 p. | ||
| + | #Гончаренко С. Український педагогічний словник. Київ : Либідь, 1997. С. 37. | ||
| + | #Филипова Н., Попова С. Стефан Басаричек и българската хербартианска педагогика // Начално образование. 1999. № 1. С. 14–20. | ||
| + | #Nekić S. Stjepan Basariček: učitelj i pedagog (1848–1918). Zagreb : Hrvatski školski muzej, 2008. 79 p. | ||
| + | #Чолаков И. Хербартианският модел за езиково обучение, отразен в специална методика на Тодор Бенев, Сава Велев и Васил Николчов от 1904 г. // Славянски диалози. Година X. 2013. Кн. 14. С. 92–114. URL: https://dialozi.uni-plovdiv.bg/wp-content/uploads/2022/05/Slavyanski-dialozi_2013_14-92-114.pdf | ||
| + | #Елдъров С. Хорватский педагог и школьный деятель Степан Басаричек и развитие болгарского образования в конце XIX — начале XX века // Дриновський збірник. 2018. Т. 11. С. 277–288. URL: https://periodicals.karazin.ua/drinov/article/view/13414 | ||
| + | |||
| + | ==Автор ВУЕ== | ||
| + | |||
| + | [[Автор_ВУЕ::Киридон А. М.]] | ||
| + | {{Цитування_автор}} | ||
| + | |||
| + | {{Оприлюднено | ||
| + | |Науковий напрям=Педагогічні науки | ||
| + | |Дефініція='''Баса́ричек, Степа́н''' (Basariček, Stjepan; 27.04.1848, м. Іванич-Град, тепер Загребської жупанії, Хорватія — 23.03.1918, м. Загреб, тепер Хорватія) — педагог, основоположник педагогічної теорії в Хорватії, один із засновників хорватської національної освіти. | ||
| + | |Статус гасла=оприлюднено | ||
| + | |Аудіосупровід= | ||
| + | |Відео= | ||
| + | |Аудіо= | ||
| + | |Ілюстрації= | ||
| + | |Обсяг гасла=4468 | ||
| + | |Рік оприлюднення=2023 | ||
| + | |Місяць оприлюднення=12 | ||
| + | |Дата оприлюднення=27 | ||
| + | }} | ||
[[Категорія:Педагогічні науки]] | [[Категорія:Педагогічні науки]] | ||
| + | [[Категорія:Персоналії]] | ||
| + | [[Категорія:Історія педагогіки]] | ||
| + | [[Категорія:Освіта]] | ||
| + | [[Категорія:ВУЕ]] | ||
| + | [[Категорія:Е-ВУЕ]] | ||
| + | {{#related:Хорватія}} | ||
Поточна версія на 12:10, 27 грудня 2023
Баса́ричек, Степа́н (Basariček, Stjepan; 27.04.1848, м. Іванич-Град, тепер Загребської жупанії, Хорватія — 23.03.1918, м. Загреб, тепер Хорватія) — педагог, основоположник педагогічної теорії в Хорватії, один із засновників хорватської національної освіти.
|
Басаричек, Степан (Basariček, Stjepan) | |
|---|---|
| Народження | 27.04.1848 |
| Місце народження | м. Іванич-Град, тепер Загребської жупанії, Хорватія |
| Смерть | 23.03.1918 |
| Місце смерті | Загреб, Хорватія |
Зміст
Життєпис
Початкову освіту здобув у м. Іванич-Граді. Закінчив Королівську чоловічу педагогічну школу в м. Загребі (1867). Відтоді викладав у м. Посавських Брегах (тепер у складі м. Іванич-Града), згодом у м. Вировитиці (тепер Вировитицько-Подравської жупанії). Викладав теоретичну і практичну педагогіку (методику) у Педагогічній школі м. Загреба (1875–1906). Водночас займався активною літературною діяльністю.
З 1867 співпрацював спочатку як автор, а згодом (1895–1918) як редактор журналу «Напредак» («Napredak»; «Прогрес») — найстарішого педагогічного журналу на Балканах.
Доклав зусиль до законотворчості в галузі шкільної освіти — був співавтором розробки шкільних законів (1874, 1888), навчальних планів і програм учительських шкіл Хорватії.
Один із організаторів хорватського вчительства. Був серед засновників Хорватської педагогічної та літературної асоціації (1871), президентом Союзу асоціацій хорватських учителів (1892–1907). Брав участь у роботі хорватських учительських зборів у містах Загребі (1871), Петрині (1874) та Осієку (1878).
Ініціатор створення та один із редакторів Педагогічної енциклопедії (1895–1916).
Науковий доробок
Помітним є внесок Басаричека в розвиток педагогічної думки, підготовку педагогічних кадрів та організацію процесу навчального.
Був прихильником педагогічної системи філософа Й. Ф. Гербарта. З часом став своєрідним уособленням гербартіанства (течії в європейській педагогіці 19 ст. — початку 20 ст.).
Вважав освіту початкову загальну умовою національного виживання і прогресу. Наполягав на необхідності вищої професійної кваліфікації вчителів.
Мав чималий доробок педагогічних і методичних праць, серед яких найвагомішою є чотиритомний підручник для учительських шкіл «Педагогіка» (1880–1884). Книга витримала 25 видань, була перекладена іноземними мовами та використовувалася в Хорватії упродовж 50 років.
Автор праць: «Коротка історія педагогіки» (1881), «Загальна наука про виховання» (1882), «Теорія педагогіки, або Наука про виховання», «Спеціальна наука про виховання» (обидві —1884), «Психологія на фізіологічній основі» (1911) тощо.
Праці Басаричека вплинули на розвиток не лише хорватської, а й болгарської освіти.
За життя зазнавав нападок з боку як католицького духовенства та клерикальних кіл (обвинувачення в поширенні матеріалізму та лібералізму), так і деяких його колег — прихильників сучасних педагогічних теорій і практик (обвинувачували його в консерватизмі).
Нагороди та визнання
З огляду на внесок Басаричека у розвиток освіти та педагогічної думки в Болгарії, за пропозицією Міністерства народної освіти в м. Софії нагороджений орденом «За громадянські заслуги» IV ступеня.
У м. Загребі була організована міжнародна наукова конференція, присвячена педагогічній спадщині Басарічека (1998).
Виставка, присвячена Басаричеку, відбулася у Хорватському шкільному музеї у м. Загребі (2008–2009).
Праці
- Teorija pedagogije ili nauk ob uzgoju. Zagreb : L. Hartman, 1876. 140 p.
- Pedagogija : u 4 dio. Zagreb : Naklada Hrv. Pedagogoško-književnoga zbora,1880–1884.
- Rukovođ za početnu stvarnu, ili, zornu obuku. Zagreb : Naklada Hrv. Pedagoško-književnoga zbora, 1899. 223 p.
- Rukovođ za početnu stvarnu ili zavičajnu obuku : u 2 dio. Zagreb : Naklada Hrv. Pedagoško-književnoga zbora, 1914–1915.
Література
- Dumbović I. Stjepan Basariček: utemeljitelj teorijske pedagogije u Hrvatskoj. Zagreb : [w. p.], 1984. 230 p.
- Гончаренко С. Український педагогічний словник. Київ : Либідь, 1997. С. 37.
- Филипова Н., Попова С. Стефан Басаричек и българската хербартианска педагогика // Начално образование. 1999. № 1. С. 14–20.
- Nekić S. Stjepan Basariček: učitelj i pedagog (1848–1918). Zagreb : Hrvatski školski muzej, 2008. 79 p.
- Чолаков И. Хербартианският модел за езиково обучение, отразен в специална методика на Тодор Бенев, Сава Велев и Васил Николчов от 1904 г. // Славянски диалози. Година X. 2013. Кн. 14. С. 92–114. URL: https://dialozi.uni-plovdiv.bg/wp-content/uploads/2022/05/Slavyanski-dialozi_2013_14-92-114.pdf
- Елдъров С. Хорватский педагог и школьный деятель Степан Басаричек и развитие болгарского образования в конце XIX — начале XX века // Дриновський збірник. 2018. Т. 11. С. 277–288. URL: https://periodicals.karazin.ua/drinov/article/view/13414
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Киридон А. М. Басаричек, Степан // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Басаричек, Степан (дата звернення: 15.05.2024).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 27.12.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
