Відмінності між версіями «Бахмач»

Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Bahmach_flag.svg|міні|праворуч|320пкс|Прапор]]
+
[[Файл:Bahmach_flag.svg|міні|праворуч|220пкс|Прапор]]
[[Файл:Bahmach_gerb.svg|міні|праворуч|320пкс|Герб]]
+
[[Файл:Bahmach_gerb.svg|міні|праворуч|220пкс|Герб]]
[[Файл:Вокзал_Бахмача,_2020_год,_06.jpg|міні|праворуч|320пкс|Залізничний вокзал]]
+
[[Файл:Вокзал_Бахмача,_2020_год,_06.jpg|міні|праворуч|220пкс|Залізничний вокзал]]
 
'''Ба́хмач''' — місто, адміністративний центр Бахмацької територіальної громади [[Ніжинський район|Ніжинського району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]] України.
 
'''Ба́хмач''' — місто, адміністративний центр Бахмацької територіальної громади [[Ніжинський район|Ніжинського району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]] України.
 
{{Місто
 
{{Місто

Версія за 13:08, 8 березня 2022

Прапор
Герб
Залізничний вокзал

Ба́хмач — місто, адміністративний центр Бахмацької територіальної громади Ніжинського району Чернігівської області України.

Бахмач

Країна Україна
Область Чернігівська область
Засновано 1147
Чисельність населення (тис.осіб) 17,192
Територія (кв.км.) 18,9
Уродженці Москалець, Костянтин Вілійович


Географічне положення

Місто розташоване на заході області, на р. Борзенці (басейн р. Дніпра).

Відстань до м. Чернігова — близько 145 км.

Територія — 18,9 км2.

Історична довідка

Виявлено групу курганів приблизно 2–1 тис. до н. е., поселення 11–13 ст.

Перша згадка датується 1147.

Від середини 17 ст. Бахмач був сотенним, після 1781 — волосним містечком (з 1802 — у складі Конотопського повіту Чернігівської губернії).

Початок сучасному місту поклали залізничні станції та робітничі селища, які з’явилися за спорудження у 1860–1870-х Курсько-Київської та Лібаво-Роменської залізниць.

Статус селища міського типу має від 1920, міста — від 1938. Окрім того, Бахмач став районним центром 1923. У роки Другої світової війни його було окуповано, звільнено 1943.

1991–2020 — адміністративний центр Бахмацького району (тепер ліквідований) Чернігівської області України.

2020 затверджено адміністративним центром Бахмацької територіальної громади (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України).

Населення

Загальна кількість населення (2021, оцінка) — 17 192 осіб, густота — близько 910 осіб/км2.

Склад населення міської ради за етнічними групами (2001, перепис): українці (94,5 %), росіяни (4,5 %), білоруси (0,3 %) та інші.

Українську мову вважали рідною 95 % осіб, російську — 4,5 % осіб тощо.

Населення зменшується, 2001 становило понад 19 тис. осіб.

Клімат

Клімат помірно континентальний.

Середня температура січня — –5 °С, липня — +20 °С.

Середньорічна кількість опадів — близько 600 мм, найбільше влітку.

Господарство

Промисловість

Є пасажирське вагонне депо, а також підприємства будівельної галузі, харчової промисловості.

Сфера послуг

Працюють заклади торгівлі, побутового обслуговування, громадського харчування.

Наявні банківські та поштові відділення.

У Бахмачі розташовано готель.

Транспорт

Великий залізничний вузол. Є 3 станції, основна — Бахмач-Пасажирський. Здійснюються перевезення у приміському й далекому сполученні.

Містом проходять територіальні автомобільні дороги.

Наявна автостанція. Організовано автобусні маршрути.

Освіта, наука, культура

Наука та освіта

Тут розташовані 3 ясла-садочки, 2 заклади загальної середньої освіти, ліцей.

Працюють інклюзивно-ресурсний центр, а також школа мистецтв, будинок дитячої та юнацької творчості з різними гуртками, дитячо-юнацька спортивна школа.

Культура та мистецтво

Наявна публічна бібліотека.

Діє Бахмацький базовий будинок культури з низкою формувань (вокальні ансамблі, танцювальний колектив тощо).

Є Бахмацький історичний музей імені М. Г. Яременка (засновано 1960).

Архітектура

Пам’ятка архітектури місцевого значення в Чернігівській області — споруда залізничного вокзалу (1953).

Спорт

Є стадіон, фізкультурно-оздоровчий комплекс.

Культивують футбол, легку атлетику тощо.

Персони

У Бахмачі народилися письменники В. Кузьмич (1904–1943), В. Вовк (1937–2007), спортсмен Г. Данько (народився 1956) та інші. З містом також пов’язано життя прозаїка В. Москальця (1927–2001), поета й лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка К. Москальця.

Література

  1. Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Гол. ред. П. Т. Тронько. Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР, 1972. Т. 26: Чернігівська область. С. 133–145.
  2. Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648–1782 pp. Дніпро : Ліра ЛТД, 2007. С. 114.
  3. Євтушенко М. І. Пам’ять серця. Бахмаччина в роки Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. Ніжин : Аспект-Поліграф, 2015. 568 с.

Автор ВУЕ

Ю. В. Богорадова


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Богорадова Ю. В. Бахмач // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бахмач (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
21.12.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶