Букстегуде, Дітріх

Букстегу́де, Ді́тріх (нім. Dietrich Buxtehude, дан. Diderik Hansen Buxstehude) (1637, м. Бад-Ольдесло, тепер Німеччина; за іншими даними м. Гельсінгборг, тепер Швеція — 09.05.1707, м. Любек, Німеччина) — музикант, органіст, клавесиніст, віртуоз, композитор, музичний теоретик, педагог.

Життєпис

Точна інформація про дату та рік народження композитора не встановлена; рік народження дослідники вирахували, спираючись на запис у книзі про його прийняття на роботу органістом церкви 1657 у м. Гельсінборзі (Швеція). Мав данське походження.

Першим учителем композитора був батько, який до 1638 був органістом у м. Бад-Олдесло (тепер Німеччина), упродовж 1638–1641 — у м. Гельсінгборзі, від 1641 до 1671 — у парафіяльній церкві св. Олафа в м. Гельсінгері (тепер Данія).

Отримав традиційну для того часу освіту в школі при кармелітському монастирі. Майбутнього композитора найбільше приваблювали заняття теорією музики і спів. 1657 влаштувався органістом у м. Гельсінгборзі.

1660–1667 працював у м. Гельсінгері, де й сформувався його творчий стиль.

1668 переїхав до м. Любека (тепер Німеччина), який на той час був своєрідною Меккою для митців. Улаштувався органістом церкви св. Марії, де було два органи, хороший хор, давні традиції, сформовані Ф. Тундером (1614–1667; Німеччина). За тодішніми законами Букстегуде склав присягу й офіційно став бюргером Вільного імперського міста.

Робота органіста надихала музиканта. Невдовзі він став автором багатьох творів, був музикантом-віртуозом, швидко завоював прихильність публіки і влади міста. За його ініціативи на бічних стінах нефа собору прибудували дві галереї для хору й оркестру. Магістрат і церковна рада сприяли придбанню нот та інструментів, ремонту і вдосконаленню обох органів. На великі свята органісту дозволяли наймати музикантів міста і виплачувати їм винагороду за концерти.

1673 відновив у м. Любеку вечірні недільні концерти, які з 1646 проводив Ф. Тундер. Концерти, що включали не лише релігійні, а й світські твори різних композиторів (зокрема авторські самого Букстегуде) користувались популярністю і збирали слухачів.

Букстегуде виконував функції органного майстра у різних церквах м. Любека. 1687 його запросили в м. Гамбург (Німеччина) для виконання складних ремонтних робіт на органі собору св. Миколая.

Похований у соборі св. Марії в м. Любеку.

Творчість

Творив у стилі бароко. Представник північнонімецької органної школи 17 ст. Творчість вплинула на багатьох композиторів — Н. Брунса (1665–1697; Німеччина), Г. Ф. Телемана, Й. Маттезона (1681–1764; Німеччина), Г. Ф. Генделя, Й. С. Баха та ін.

Букстегуде намагався розширити можливості релігійної музики, використовував не лише григоріанський, а й протестантський хорали. Збагатив музичну мову хоральних прелюдій та інших жанрів, порушував вікові догми. Шукав яскраві поєднання контрапунктів у фугах, створював нове звучання гармонії. Не боявся складної віртуозної техніки, завдяки якій оновлював фактуру та розширював межі образності, особливо у фантазіях та варіаціях для органу. Створив яскраву емоційну інструментальну музику, наслідував італійських музикантів (особливо в ансамблях). Прагнув чіткості та стрункості форми. Усією своєю творчістю одночасно оновлював бароко і створював фундамент для майбутнього класицизму.

Автор вокальних творів (100 кантат, мотети, меса, канони, арії), творів для органу (фантазії, фуги, прелюдії, токати, пасакалії, чакони, канцони, канцонети, хоральні прелюдії, магніфікати); написав для клавесина близько 20 п’єс, варіації, сюїти, створив камерні твори (14 сонат ор. 1, 2 для скрипки, віоли да гамба і генерал-басу) та 10 сонат для різних інструментів.

Вшанування

1935 у м. Любек у соборі св. Марії встановлено меморіальну дошку на честь композитора.

2004 організовано Міжнародне товариство Дітріха Букстегуде, яке опікується збереженням та популяризацією спадщини митця, а також регулярно проводить Європейський фестиваль Букстегуде, де звучать його твори та старовинна й сучасна музика у виконанні кращих музикантів різних країн. Документи і свідчення діяльності органіста зберігаються в Музеї св. Анни в м. Любеку; Музей влаштовує виставки та численні концерти, присвячені пам’яті Букстегуде.

1990 на честь композитора названо астероїд 4344.

Додатково

Молодий Й. С. Бах 1705 пішки прийшов з м. Арнштадту (Німеччина) (прибл. 450 км) послухати гру Букстегуде. Виконавська і творча манера композитора настільки його приваблювала, що він ретельно вивчав її в м. Любеку майже 4 місяці; її вплив позначився на творах Й. С. Баха: фантазіях, фугах, кантатах, мотетах, месах тощо.

Література

1. Pirro A. Dietrich Buxtehude. Paris : Fischbacher, 1913. 508 p.
2. Lorehz H. Die Klaviermusik Dietrich Buxtehudes // Archiv für Musikwissehschaft. 1954. H. 3. P. 238–251.
3. Moser H. J. Dietrich Buxtehuse. Berlin : Merseburger, 1957. 96 p.
4. Karstädt G. Thematisch-Systematisches Verzeichnis der Musikalischen Werke von Dietrich Buxtehude. Wiesbaden : Breitcopf & Härtel, 1985. 264 p.
5. Gero O. Dietrich Buxtehudes geistliche Vokalwerke: Texte, Formen, Gattungen. Uppsala : Uppsala Universitet, 2016. 427 p.

Автор ВУЕ

Кушка Н. М.

Покликання на цю статтю: Кушка Н. М. Букстегуде, Дітріх // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Букстегуде, Дітріх (дата звернення: 11.05.2024).