Відмінності між версіями «Терпигорєв, Олександр Митрофанович»

Поточна версія на 21:47, 27 квітня 2024

Терпигорєв, Олександр Митрофанович

Терпиго́рєв, Олекса́ндр Митрофа́нович (21.11.1873, м. Тамбов, тепер РФ — 08.11.1959, м. Москва, тепер РФ) — вчений у галузі гірничої справи, педагог, академік АН СРСР (з 1935), дослідник Донецького вугільного басейну.

Барельєф Терпигорєву О. М. перед головним корпусом НТУ «Дніпровська політехніка»

Після закінчення (1897) Санкт-Петербурзького гірничого інституту працював на шахтах Донбасу.

З 1900 по 1922 з невеликими перервами викладав (з 1906 — професор) у Катеринославському вищому гірничому училищі (тепер Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»). Створив тут наукову школу в галузі механізації та автоматизації гірничих робіт, гідромеханізації та підземної газифікації вугілля; був ректором. Брав участь у суспільно-політичному житті міста і губернії, зокрема був головою Катеринославського наукового товариства, очолював ювілейний Комітет до святкування 100-річчя з дня народження Т. Шевченка (1914), Комітет військово-технічної допомоги на Півдні Росії (1914-1917) та ін.

Основні праці — з проблем підземної розробки родовищ корисних копалин, механізації й автоматизації гірничих робіт, конструювання гірничих машин і механізмів, раціоналізації праці в гірничій промисловості, гідромеханізації і підземної газифікації.

Багато уваги приділяв організації гірничотехнічної освіти. Розробив та опублікував підручники: «Розробка родовищ корисних копалин» («Разработка месторождений полезных ископаемых», 1901), «Курс гірничого мистецтва. Вентиляція» («Курс горного искусства. Вентиляция», 1903), «Споруди та пристосування в кам'яновугільних копальнях півдня Росії» («Сооружения и приспособления в каменноугольных рудниках юга России», 1903), «Атлас до курсу гірничого мистецтва: Рудничне кріплення» («Атлас к курсу горного искусства: Рудничное крепление», 1904), «Атлас до курсу гірничого мистецтва: Рудничні пожежі та боротьба з ними» («Атлас к курсу горного искусства: Рудничные пожары и борьба с ними», 1907) та ін. Ці підручники склали єдиний на той час фундаментальний курс гірничого мистецтва.

Розробив матеріали до багатотомного «Опису Донецького басейну» (написав два томи «Описів»: том II «Розробка родовищ» і том VI «Доставка вугілля»).

З 1922 — професор Московського гірничого інституту (1933—36 — директор). Одночасно з 1935 працював у Інституті гірничої справи АН СРСР.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[File:Терпигорєв О.М..jpg|міні|праворуч|320пкс|Терпигорєв, Олександр Митрофанович]]
 '''Терпиго́рєв, Олекса́ндр Митрофа́нович'''  (21.11.1873, м. Тамбов, тепер РФ — 08.11.1959, м. Москва, тепер РФ) — вчений у галузі гірничої справи, педагог, академік АН СРСР (з 1935), дослідник [[Донецький вугільний басейн|Донецького вугільного басейну]].
+[[File:Терпигорєв_2.jpg|міні|праворуч|320пкс|Барельєф Терпигорєву О. М. перед головним корпусом НТУ «Дніпровська політехніка»]]
+Після закінчення (1897) Санкт-Петербурзького гірничого інституту працював на шахтах Донбасу.
-Після закінчення (1897) Санкт-Петербурзького гірничого інституту працював на шахтах Донбасу. З 1900 викладав (з 1906 — професор) у Катеринославському вищому гірничому училищіщі (тепер [[Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»]]), з 1922 — професор Московського гірничого інституту (1933—36 — директор). Одночасно з 1935 працював у Інституті гірничої справи АН СРСР.
+З 1900 по 1922 з невеликими перервами викладав (з 1906 — професор) у Катеринославському вищому гірничому училищі (тепер [[Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»]]). Створив тут наукову школу в галузі механізації та автоматизації гірничих робіт, гідромеханізації та підземної газифікації вугілля; був ректором. Брав участь у суспільно-політичному житті міста і губернії, зокрема  був головою Катеринославського наукового товариства, очолював ювілейний Комітет до святкування 100-річчя з дня народження [[Шевченко, Тарас Григорович|Т.&nbsp;Шевченка]] (1914), Комітет військово-технічної допомоги на Півдні Росії (1914-1917) та ін.
-Основні праці — з проблем підземної [[Розробка родовищ корисних копалин|розробки родовищ корисних копалин]], механізації й автоматизації [[Гірничі роботи|гірничих робіт]], конструювання [[Гірничі машини|гірничих машин]] і механізмів, раціоналізації праці в гірничій промисловості, гідромеханізації і підземної газифікації. Багато уваги приділяв організації гірничотехнічної освіти.
+Основні праці — з проблем підземної [[Розробка родовищ корисних копалин|розробки родовищ корисних копалин]], механізації й автоматизації [[Гірничі роботи|гірничих робіт]], конструювання [[Гірничі машини|гірничих машин]] і механізмів, раціоналізації праці в гірничій промисловості, гідромеханізації і підземної газифікації.
+Багато уваги приділяв організації гірничотехнічної освіти. Розробив та опублікував підручники: «Розробка родовищ корисних копалин» («Разработка месторождений полезных ископаемых», 1901), «Курс гірничого мистецтва. Вентиляція» («Курс горного искусства. Вентиляция», 1903), «Споруди та пристосування в кам'яновугільних копальнях півдня Росії»  («Сооружения и приспособления в каменноугольных рудниках юга России», 1903), «Атлас до курсу гірничого мистецтва: Рудничне кріплення» («Атлас к курсу горного искусства: Рудничное крепление», 1904), «Атлас до курсу гірничого мистецтва: Рудничні пожежі та боротьба з ними» («Атлас к курсу горного искусства: Рудничные пожары и борьба с ними», 1907) та ін. Ці підручники склали  єдиний на той час фундаментальний курс гірничого мистецтва.
+Розробив матеріали до багатотомного «Опису Донецького басейну»  (написав два томи «Описів»: том II «Розробка родовищ» і том VI «Доставка вугілля»).
+З 1922 — професор Московського гірничого інституту (1933—36 — директор). Одночасно з 1935 працював у Інституті гірничої справи АН СРСР.
 [[Категорія:Довідкове гасло]]