Відмінності між версіями «Терпигорєв, Олександр Митрофанович»

Рядок 2: Рядок 2:
 
'''Терпиго́рєв, Олекса́ндр Митрофа́нович'''  (21.11.1873, м. Тамбов, тепер РФ — 08.11.1959, м. Москва, тепер РФ) — вчений у галузі гірничої справи, педагог, академік АН СРСР (з 1935), дослідник [[Донецький вугільний басейн|Донецького вугільного басейну]].  
 
'''Терпиго́рєв, Олекса́ндр Митрофа́нович'''  (21.11.1873, м. Тамбов, тепер РФ — 08.11.1959, м. Москва, тепер РФ) — вчений у галузі гірничої справи, педагог, академік АН СРСР (з 1935), дослідник [[Донецький вугільний басейн|Донецького вугільного басейну]].  
 
[[File:Терпигорєв_2.jpg|міні|праворуч|320пкс|Барельєф Терпигорєву О. М. перед головним корпусом НТУ «Дніпровська політехніка»]]
 
[[File:Терпигорєв_2.jpg|міні|праворуч|320пкс|Барельєф Терпигорєву О. М. перед головним корпусом НТУ «Дніпровська політехніка»]]
Після закінчення (1897) Санкт-Петербурзького гірничого інституту працював на шахтах Донбасу. З 1900 викладав (з 1906 — професор) у Катеринославському вищому гірничому училищіщі (тепер [[Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»]]), з 1922 — професор Московського гірничого інституту (1933—1936 — директор). Одночасно з 1935 працював у Інституті гірничої справи АН СРСР.  
+
Після закінчення (1897) Санкт-Петербурзького гірничого інституту працював на шахтах Донбасу.  
  
Основні праці — з проблем підземної [[Розробка родовищ корисних копалин|розробки родовищ корисних копалин]], механізації й автоматизації [[Гірничі роботи|гірничих робіт]], конструювання [[Гірничі машини|гірничих машин]] і механізмів, раціоналізації праці в гірничій промисловості, гідромеханізації і підземної газифікації. Багато уваги приділяв організації гірничотехнічної освіти.  
+
З 1900 по 1922 викладав (з 1906 — професор) у Катеринославському вищому гірничому училищіщі (тепер [[Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»]]). Створив тут наукову школу в галузі механізації та автоматизації гірничих робіт, гідромеханізації та підземної газифікації вугілля; був ректором. Брав участь у суспільно-політичному житті міста і губернії, зокрема  був головою Катеринославського наукового товариства, очолював ювілейний Комітет до святкування 100-річчя з дня народження [[Шевченко, Тарас Григорович|Т. Шевченка]] (1914), Комітет військово-технічної допомоги на Півдні Росії (1914-1917) та ін.
 +
 
 +
Основні праці — з проблем підземної [[Розробка родовищ корисних копалин|розробки родовищ корисних копалин]], механізації й автоматизації [[Гірничі роботи|гірничих робіт]], конструювання [[Гірничі машини|гірничих машин]] і механізмів, раціоналізації праці в гірничій промисловості, гідромеханізації і підземної газифікації. Багато уваги приділяв організації гірничотехнічної освіти. За його редакцією було підготовлено 11-томний енциклопедичний довідник «Гірнича справа» («Горное дело»).
 
[[Категорія:Довідкове гасло]]
 
[[Категорія:Довідкове гасло]]

Версія за 21:25, 27 квітня 2024

Терпигорєв, Олександр Митрофанович

Терпиго́рєв, Олекса́ндр Митрофа́нович (21.11.1873, м. Тамбов, тепер РФ — 08.11.1959, м. Москва, тепер РФ) — вчений у галузі гірничої справи, педагог, академік АН СРСР (з 1935), дослідник Донецького вугільного басейну.

Барельєф Терпигорєву О. М. перед головним корпусом НТУ «Дніпровська політехніка»

Після закінчення (1897) Санкт-Петербурзького гірничого інституту працював на шахтах Донбасу.

З 1900 по 1922 викладав (з 1906 — професор) у Катеринославському вищому гірничому училищіщі (тепер Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»). Створив тут наукову школу в галузі механізації та автоматизації гірничих робіт, гідромеханізації та підземної газифікації вугілля; був ректором. Брав участь у суспільно-політичному житті міста і губернії, зокрема був головою Катеринославського наукового товариства, очолював ювілейний Комітет до святкування 100-річчя з дня народження Т. Шевченка (1914), Комітет військово-технічної допомоги на Півдні Росії (1914-1917) та ін.

Основні праці — з проблем підземної розробки родовищ корисних копалин, механізації й автоматизації гірничих робіт, конструювання гірничих машин і механізмів, раціоналізації праці в гірничій промисловості, гідромеханізації і підземної газифікації. Багато уваги приділяв організації гірничотехнічної освіти. За його редакцією було підготовлено 11-томний енциклопедичний довідник «Гірнича справа» («Горное дело»).

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶