Відмінності між версіями «Терпигорєв, Олександр Митрофанович»
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
Основні праці — з проблем підземної [[Розробка родовищ корисних копалин|розробки родовищ корисних копалин]], механізації й автоматизації [[Гірничі роботи|гірничих робіт]], конструювання [[Гірничі машини|гірничих машин]] і механізмів, раціоналізації праці в гірничій промисловості, гідромеханізації і підземної газифікації. | Основні праці — з проблем підземної [[Розробка родовищ корисних копалин|розробки родовищ корисних копалин]], механізації й автоматизації [[Гірничі роботи|гірничих робіт]], конструювання [[Гірничі машини|гірничих машин]] і механізмів, раціоналізації праці в гірничій промисловості, гідромеханізації і підземної газифікації. | ||
| − | Багато уваги приділяв організації гірничотехнічної освіти. Розробив та опублікував підручники: «Розробка родовищ корисних копалин» («Разработка месторождений полезных ископаемых», 1901), «Курс гірничого мистецтва. Вентиляція» («Курс горного искусства. Вентиляция», 1903), «Споруди та пристосування в кам'яновугільних копальнях півдня Росії» («Сооружения и приспособления в каменноугольных рудниках юга России», 1903), «Атлас до курсу гірничого мистецтва: Рудничне кріплення» («Атлас к курсу горного искусства: Рудничное крепление», 1904), «Атлас до курсу гірничого мистецтва: Рудничні пожежі та боротьба з ними» («Атлас к курсу горного искусства: Рудничные пожары и борьба с ними», 1907). Ці підручники склали єдиний на той час фундаментальний курс гірничого мистецтва. | + | Багато уваги приділяв організації гірничотехнічної освіти. Розробив та опублікував підручники: «Розробка родовищ корисних копалин» («Разработка месторождений полезных ископаемых», 1901), «Курс гірничого мистецтва. Вентиляція» («Курс горного искусства. Вентиляция», 1903), «Споруди та пристосування в кам'яновугільних копальнях півдня Росії» («Сооружения и приспособления в каменноугольных рудниках юга России», 1903), «Атлас до курсу гірничого мистецтва: Рудничне кріплення» («Атлас к курсу горного искусства: Рудничное крепление», 1904), «Атлас до курсу гірничого мистецтва: Рудничні пожежі та боротьба з ними» («Атлас к курсу горного искусства: Рудничные пожары и борьба с ними», 1907) та ін. Ці підручники склали єдиний на той час фундаментальний курс гірничого мистецтва. |
[[Категорія:Довідкове гасло]] | [[Категорія:Довідкове гасло]] | ||
Версія за 21:41, 27 квітня 2024
Терпиго́рєв, Олекса́ндр Митрофа́нович (21.11.1873, м. Тамбов, тепер РФ — 08.11.1959, м. Москва, тепер РФ) — вчений у галузі гірничої справи, педагог, академік АН СРСР (з 1935), дослідник Донецького вугільного басейну.
Після закінчення (1897) Санкт-Петербурзького гірничого інституту працював на шахтах Донбасу.
З 1900 по 1922 з невеликими перервами викладав (з 1906 — професор) у Катеринославському вищому гірничому училищі (тепер Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»). Створив тут наукову школу в галузі механізації та автоматизації гірничих робіт, гідромеханізації та підземної газифікації вугілля; був ректором. Брав участь у суспільно-політичному житті міста і губернії, зокрема був головою Катеринославського наукового товариства, очолював ювілейний Комітет до святкування 100-річчя з дня народження Т. Шевченка (1914), Комітет військово-технічної допомоги на Півдні Росії (1914-1917) та ін.
Основні праці — з проблем підземної розробки родовищ корисних копалин, механізації й автоматизації гірничих робіт, конструювання гірничих машин і механізмів, раціоналізації праці в гірничій промисловості, гідромеханізації і підземної газифікації.
Багато уваги приділяв організації гірничотехнічної освіти. Розробив та опублікував підручники: «Розробка родовищ корисних копалин» («Разработка месторождений полезных ископаемых», 1901), «Курс гірничого мистецтва. Вентиляція» («Курс горного искусства. Вентиляция», 1903), «Споруди та пристосування в кам'яновугільних копальнях півдня Росії» («Сооружения и приспособления в каменноугольных рудниках юга России», 1903), «Атлас до курсу гірничого мистецтва: Рудничне кріплення» («Атлас к курсу горного искусства: Рудничное крепление», 1904), «Атлас до курсу гірничого мистецтва: Рудничні пожежі та боротьба з ними» («Атлас к курсу горного искусства: Рудничные пожары и борьба с ними», 1907) та ін. Ці підручники склали єдиний на той час фундаментальний курс гірничого мистецтва.
