Аврикула
Аври́кула (Primula auricula), примула аврикула, первоцвіт вушкоподібний, примула вушкова, первоцвіт ведмеже вушко — рослина з родини первоцвітих, яку часто вирощують як декоративну.
Аврикула | |
Українська назва | Аврикула |
Синоніми | Примула аврикула, первоцвіт вушкоподібний, примула вушкова, первоцвіт ведмеже вушко |
Міжнародна назва | Primula auricula |
Зміст
Зовнішній вигляд
Свою назву «ведмеже вушко» аврикула дістала через форму листків, схожих на вуха ведмедя. Короткі, товстуваті, сіруватого кольору, ніби запорошені, листки зібрані в розетку, із середини якої піднімається невисоке (5–20 см) стебло, що несе зонтичне суцвіття із 6–7 жовтих квіток зі слабким приємним ароматом.
Географічне поширення
Ареал рослини охоплює гори Центральної Європи. Нещодавні дослідження дали змогу розділити цей вид на два, які раніше вважали синонімічними назвами: південніший вид — Primula lutea, що зростає в південних і східних Альпах, південних Карпатах, Апеннінах і на Балканах, та північніший — Primula auricula, ареал якого охоплює західні Альпи, Юра, Вогези, Шварцвальд і Татри.
Практичне значення
Аврикулу широко використовують як садову рослину. Первоцвіт вушкоподібний з континентальної Європи завезли до Англії. Пізніше рослину почали розводити у Нідерландах, звідки видозмінені культурні аврикули, або ведмежі вушка, як називають їх англійці, повернулися до Великої Британії, де ці рослини стали по-справжньому народними завдяки здатності добре витримували суворий клімат. Постійна селекція породила сотні сортів у широкій колірній гамі. Аврикули неодмінно демонструють на квітковій виставці в Челсі (Лондон). Нині у багатьох країнах є товариства любителів аврикул. В Україні багато сортів аврикули вирощують як бордюрні, садові або кімнатні рослини. Батьківський вид цих садових рослин походить із гірських районів, тому аврикули відрізняються високою морозостійкістю.
Додатково
Аврикула зображена на аверсі австрійської монети номіналом 5 євроцентів:
Література
- Егорова Т. В. Семейство первоцветные (Primulaceae) // Жизнь растений. В 6-ти т. / Под ред. А. Л. Тахтаджяна. Москва : Просвещение, 1981. Т. 5. Ч. 2. Цветковые растения. С. 110–115.
- Приходько С. Н. и др. Декоративные растения открытого и закрытого ґрунта. Киев : Наукова думка, 1985. Т. 5. Ч. 2. Цветковые растения.
- Zhang L-B., J. W. Kadereit: Classification of Primula sect. Auricula (Primulaceae) based on two molecular data sets (ITS, AFLPs), morphology and geographical distribution // Botanical Journal of the Linnean Society. 2004. № 146. P. 1–26.
- Zhang L-B., J. W. Kadereit: Typification and synonymization in Primula sect. Auricula (Primulaceae) // Taxon. 2005. № 54 (3). P. 775–788.
- Patricia Cleveland-Peck. Auriculas Through The Ages. Bear’s Ears, Ricklers and Painted Ladies. Hardback : The Crowood Press Ltd, 2011. 184 p.
Автор
Покликання на цю статтю: Межжеріна Я. О. Аврикула // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аврикула (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.01.2018
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів