Аглютинація
Аглютина́ція (від лат. лат. agglutinatio — склеювання) — у біології — склеювання й зсідання завислих у рідині корпускул — бактерій, клітинних елементів крові тощо. Аглютинацію викликають специфічні антитіла білкової природи — аглютиніни. Реакцію аглютинації використовують для лабораторної діагностики деяких інфекційних хвороб, визначення групи крові тощо.
Зміст
Аглютинація при переливанні крові
Надзвичайно важливу роль аглютинація відіграє при переливанні крові. У людей за системою АВ0 є чотири основні групи крові, які визначає наявність або відсутність особливих білків, що мають властивості склеювальних речовин, — аглютиногенів А і В в еритроцитах та аглютинінів α і β у плазмі крові. Речовини В і β, А і α склеюються між собою, тому у крові однієї людини ніколи не трапляються водночас аглютиноген А і аглютинін α, аглютиноген В і аглютинін β — для запобігання склеюванню власних еритроцитів. При реакції антиген — антитіло молекула антитіла, що має два центри зв’язування, утворює місток між двома еритроцитами, кожен з яких в свою чергу зв’язується з іншими еритроцитами, в результаті чого відбувається їх склеювання. При переливанні в крові треба запобігати поєднанню несумісних груп крові, тобто ситуації, за якої в кровоносній системі людини одночасно трапляться аглютиногени і аглютиніни А і α або В і β, оскільки це призводить до аглютинації еритроцитів.
Аглютинація при діагностиці
У мікробіології і діагностиці інфекційних захворювань використовують реакцію аглютинації, засновану на специфічній взаємодії антитіл (аглютинінів), які утворюються в організмі при інфекційних захворюваннях або при імунізації, з клітинами мікроорганізмів (аглютиногенами), у результаті чого утворюються агломерати (агглютинати), що зсідають. Як аглютиногени можуть виступати бактерії, найпростіші, гриби, дріжджі, рикетсії, еритроцити та інші як живі, так і вбиті клітини. Реакцію аглютинації широко застосовують для серологічної діагностики інфекційних захворювань.
Аглютинація сперматозоїдів
Відоме патологічне явище — аглютинація сперматозоїдів — стан, за якого чоловічі гамети з’єднуються між собою або з різними фракціями, присутніми в еякуляті (слизом, епітеліальними клітинами, макрофагами), що може приводити до чоловічого безпліддя через втрату сперматозоїдами рухливості.
Література
- WHO laboratory manual for examination of human semen and sperm-cervical mucus interaction. 3d ed. Cambridge : Cambridge University Press, 1992. 107 p.
- Дзюбак С. Н., Зубкова О. Т. Человек и его здоровье — группы крови. Биология. Харьков : Парус, 2005. 552 с.
- Les groupes sanguins (systиme ABO). Centre Hospitalier Princesse Grace — Monaco (French). Monaco, 2005.
- Медицинская микробиология, вирусология и иммунология / Под ред. А. А. Воробьева. Москва : ООО «Медицинское информационное агентство», 2012. 704 с.
Автор
Покликання на цю статтю: Межжеріна Я. О. Аглютинація // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аглютинація (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.01.2018
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів