Аглютиніни

Аглютині́ни (від лат. agglutinatio — склеювання) — антитіла до групових речовин крові, мають білкову структуру, спричинюють аглютинацію еритроцитів. В сироватці крові людини наявні незмінні протягом життя антитіла до тих антигенів (аглютиногенів), які відсутні в еритроцитах даної людини; відповідні один одному аглютиногени та аглютиніни (А і α, В і β) в крові того самого організму в нормі не існують. Аглютиніни груп крові людини належать до гамма-глобулінів. Аглютинінам властива здатність утворювати нековалентний зв’язок з вуглеводними компонентами клітинної поверхні.

Аглютинінами у безхребетних, рослин і хребетних тварин слугують лектини. Деякі аглютиніни рослин мають властивість склеювати еритроцити людини. У так звані фітогемаглютиніни (ФГА), наприклад, лектин звичайної квасолі Phaseolus vulgaris, здатний аглютинувати еритроцити людини певного серологічного типу.

Так звані холодові антитіла — це аглютиніни, що спричинюють аглютинацію еритроцитів при низькій температурі. Холодові аглютиніни належать до гамма-глобулінів, вони активні при температурі нижче 37 °С, а найбільш ефективно діють при 4 °С. Коли кров потрапляє в ділянки тіла, температура яких нижче 37 °С, холодові аглютиніни фіксуються на поверхні еритроцитів, склеюють їх і викликають розвиток гемолітичної анемії. Холодові аглютиніни збільшуються при деяких захворюваннях, наприклад, при атиповій (мікоплазмовій) пневмонії, рідше при грипі, гострій респіраторній вірусній інфекції, сонній хворобі. Аглютинінів у плазмі крові новонароджених немає. Вони утворюються протягом першого року життя дитини, досягаючи свого максимального титру у віці від 10 до 14 років, тобто в період повного формування імунної системи людини.

Зниження або повна відсутність природних аглютинінів людей груп крові (α і β) іноді відзначається при імунодефіцитних станах; у літніх, при важких інфекціях; імуносупресивній терапії; при новоутвореннях і хворобах крові.

Аглютиніни вперше виділив зі складу крові 1900 австрійський імунолог К. Ландштейнер, який 1930 отримав Нобелівську премію за відкриття груп крові.

Література

  1. Дзюбак С. Н., Зубкова О. Т. Человек и его здоровье — группы крови. Биология. Харьков : Парус, 2005. 552 с.

Автор

Я. О. Межжеріна


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Межжеріна Я. О. Аглютиніни // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аглютиніни (дата звернення: 7.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
26.01.2018

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶