Аглютиніни
Аглютині́ни (від лат. agglutinatio — склеювання) — антитіла до групових речовин крові, мають білкову структуру, спричинюють аглютинацію еритроцитів. В сироватці крові людини наявні незмінні протягом життя антитіла до тих антигенів (аглютиногенів), які відсутні в еритроцитах даної людини; відповідні один одному аглютиногени та аглютиніни (А і α, В і β) в крові того самого організму в нормі не існують. Аглютиніни груп крові людини належать до гамма-глобулінів. Аглютинінам властива здатність утворювати нековалентний зв’язок з вуглеводними компонентами клітинної поверхні.
Аглютинінами у безхребетних, рослин і хребетних тварин слугують лектини. Деякі аглютиніни рослин мають властивість склеювати еритроцити людини. У так звані фітогемаглютиніни (ФГА), наприклад, лектин звичайної квасолі Phaseolus vulgaris, здатний аглютинувати еритроцити людини певного серологічного типу.
Так звані холодові антитіла — це аглютиніни, що спричинюють аглютинацію еритроцитів при низькій температурі. Холодові аглютиніни належать до гамма-глобулінів, вони активні при температурі нижче 37 °С, а найбільш ефективно діють при 4 °С. Коли кров потрапляє в ділянки тіла, температура яких нижче 37 °С, холодові аглютиніни фіксуються на поверхні еритроцитів, склеюють їх і викликають розвиток гемолітичної анемії. Холодові аглютиніни збільшуються при деяких захворюваннях, наприклад, при атиповій (мікоплазмовій) пневмонії, рідше при грипі, гострій респіраторній вірусній інфекції, сонній хворобі. Аглютинінів у плазмі крові новонароджених немає. Вони утворюються протягом першого року життя дитини, досягаючи свого максимального титру у віці від 10 до 14 років, тобто в період повного формування імунної системи людини.
Зниження або повна відсутність природних аглютинінів людей груп крові (α і β) іноді відзначається при імунодефіцитних станах; у літніх, при важких інфекціях; імуносупресивній терапії; при новоутвореннях і хворобах крові.
Аглютиніни вперше виділив зі складу крові 1900 австрійський імунолог К. Ландштейнер, який 1930 отримав Нобелівську премію за відкриття груп крові.
Література
- Дзюбак С. Н., Зубкова О. Т. Человек и его здоровье — группы крови. Биология. Харьков : Парус, 2005. 552 с.
Автор
Покликання на цю статтю: Межжеріна Я. О. Аглютиніни // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аглютиніни (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.01.2018
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів