Александрійська бібліотека

Александрійська бібліотека в уяві художника

Александрі́йська бібліоте́ка (грец. Βιβλιοθήϰη τῆς Ἀλεξάνδρειας) — найбільша з відомих книгозбірня періоду еллінізму; культурний, освітній, дослідницький, перекладацький центр. Діяла при Александрійському музеї (м. Александрія, Єгипет) у 3 ст. до н. е. — 4 ст. н. е.

Історична довідка

Заснована за часів родоначальників грецької династії царів Єгипту Птолемеїв (Птолемея І Сотера або Птолемея ІІ). Близько 235 до н. е. Птолемей III Евергет у храмі Серапіса (Серапеумі) створив філію Александрійської бібліотеки, яка стала однією з перших публічних бібліотек світу.

Фонди бібліотеки неодноразово потерпали від пожеж і пограбувань. Частина фонду загинула 47 до н. е. під час взяття м. Александрії Юлієм Цезарем. Ймовірно, більшість фондів бібліотеки знищено 273 внаслідок руйнування та спалення Александрійського музею військами імператора Авреліана під час взяття Александрії й придушення повстання цариці Пальмири Зенобії. У 391 імператор Римської імперії Феодосій I Великий наказав знищити всі храми, статуї та книги язичників. На виконання імператорської волі за наказом патріарха Феофіла було зруйновано язичницький Серапеум, разом із ним знищено й стародавні рукописи як «носіїв язичницької єресі». Припускають, що бібліотекарі доправили найцінніші рукописи до таємного сховища, тож, можливо, їх вдасться віднайти у майбутньому.

Сирійський єпископ 13 ст. Бар-Ебрей покладав відповідальність за знищення рукописів у 7‒8 ст. на арабів-мусульман під проводом халіфа Омара ібн Хаттаба (халіфу приписують вислів: якщо в книгах розповідається те саме, що в Корані, то вони непотрібні, а якщо інше, ніж у Корані, то непотрібні поготів). Утім, достовірних відомостей, які підтверджували би викладені Бар-Ебреєм факти, немає.

2002 на імовірному місці розташування Александрійської бібліотеки зведено сучасну публічну Бібліотеку Александріна.

Характеристика

У фондах Александрійської бібліотеки були зібрані праці мислителів античності, твори римської, грецької, індійської, єгипетської та інших літератур. Серед авторів — Гесіод, Гомер, Демосфен, Еврипід, Есхіл, Софокл та ін. Зберігалося близько 700 тис. папірусних і пергаментних манускриптів, кам’яних і вощених табличок із клинописом та ієрогліфами.

За традицією, бібліотеку очолював керівник Александрійського музею — філософ, поет або вчений, який відповідав за придбання книг і виконував обов’язки з виховання царського спадкоємця. Першим керівником був Зенодот Ефеський (до 234 до н. е.), його наступниками — Ератосфен Кіренський (236–195 до н. е.), Аристофан Візантійський (бл. 185‒180 до н. е.), Аристарх Самофракійський (після 146 до н. е.). Посаду керівника Александрійської бібліотеки обіймали Каллімах, Аполлоній Родоський, Птолемей, Гіпатія. Бібліотекарями працювали вчені (Архімед, Евклід Александрійський, Герон Александрійський та ін.).

Бібліотека мала великий штат працівників. Серед них: спеціальні кур’єри, які придбавали книги в усіх містах Середземномор’я та Малої Азії; переписувачі-копіїсти; перекладачі тощо. Для допоміжних робіт долучалися письменні раби. Місцеві чиновники вилучали для фонду бібліотеки всі ввезені до країни грецькі пергаменти, вертаючи натомість складені копії сувоїв.

За свідченнями сучасників, бібліотеку щодня відвідували понад 400 осіб.

З Александрійською бібліотекою пов’язують зародження бібліотечної та бібліографічної справи, створення першого в історії письмового каталогу книг. Каталог, укладений Каллімахом, став зразком античного книгоопису. Він налічував 120 рукописів, що складалися з таблиць (під назвою «Таблиці тих, хто проявив себе в усіх видах літератури, і того, що вони написали»), став першим зведеним реєстром описів давньогрецької літератури.

Каллімах, який отримав шанобливе звання «батька бібліографії», систематизував назви творів за науковими і літературними категоріями, поділив літературу на прозу та поезію. У поезії виокремив епіку, елегію, лірику, трагедію, комедію, в прозі — історію, риторику, філософію, медицину та право. У кожному розділі навів імена авторів і назви творів, зазначаючи їх перший рядок і загальну кількість рядків або віршів за алфавітом, надав короткі біографічні відомості. Зберігалися документи за цією самою предметною схемою в армаріях — своєрідних стелажах. До кожного сувою кріпилася бірка з ім’ям автора та назвою твору.

Значення

Александрійська бібліотека була важливим центром просвітництва, науки, філософії, богослов’я, звідки праці учених і філософів ширилися світом. Збережені книжкові скарби давнього світу стали основою наукових знань і літератури багатьох народів. З іменами вчених, які працювали в Александрійській бібліотеці, пов’язані досягнення в різних галузях античної науки: вимір кривизни земної поверхні (Ератосфен); винахід черв’ячної передачі та гвинтового водопідйомника (Архімед); гіпотеза про обертання Землі навколо Сонця (Аристарх); припущення, що джерелом думки є людський мозок (Гермофілій); систематизація основ геометрії (Евклід) та лінгвістики (Діонісій). Учені уклали перший повний коментар до «Іліади» Гомера та першу історію греків від Троянської війни до Александра Македонського, переклад Старого Завіту грецькою мовою («Септуагінта»).

Додатково

Історія Александрійської бібліотеки відображена в художній літературі — романах письменників С. Беррі (США) «Александрійська ланка» («The Alexandria Link»; 2007) і К. Е. Касслера (США) «Скарб» («Treasure»; 1988); кінематографі — фільми «Клеопатра» (США; 1963), «Агора» (Іспанія; 2009).

Література

1. Володин Б. Ф. Всемирная история библиотек. Санкт-Петербург : Профессия, 2002. 351 с.
2. Богданович И. Ф. Библиотеки: от античных до электронных // Культура народов Причерноморья. Симферополь, 2006. № 77. C. 32–45.
3. Маркова Т. Б. Библиотека в истории культуры. Санкт-Петербург : Наука, 2008. 327 с.
4. Еманов А. Г. Александрийская библиотека: метаморфозы прошлого и проекции будущего // Библиотечное дъло. 2011. № 22. С. 21–23
5. Жукова В. П. Олександрійська бібліотека в соціальному часі та просторі // Вісник Харківської державної академії. 2013. Вип. 39. С. 168–176.
6. Olesen-Bagneux O. B. The Memory Library: How the library in Hellenistic Alexandria worked // Knowledge Organization. 2014. Vol. 41. № 1. P. 3–13. URL: https://static-curis.ku.dk/portal/files/104407327/The_Memory_Library.pdf

Автор ВУЕ

В. П. Жукова

Покликання на цю статтю: Жукова В. П. Александрійська бібліотека // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Александрійська бібліотека (дата звернення: 6.05.2024).