Алкілювання
Алкілюва́ння ― уведення алкільної групи (див. Алкіл) в органічні сполуки, а також добування алкільних похідних хімічних елементів.
Агенти та методи
Розрізняють C-, O-, N-, S-алкілювання. тощо. Найчастіше як агенти алкілювання застосовують алкілгалогеніди, алкени, епоксисполуки, спирти, алкілсульфати, солі оксонію, діазоалкани. Алкілювання алкілгалогенідами здійснюють за наявності основ, спиртами та алкенами – за наявності протонних кислот (H2SO4, H3PO4) та кислот Дж. Льюїса (1875–1946, США) ― AlCl3, BF3, ZnCl2 тощо. Алкілгалогеніди використовують у реакціях сполучення з утворенням зв’язку С – С під час оброблення натрієм (реакція Ш. А. Вюрца), реагентами Гріньяра (Ф. О. В. Гріньяр, 1871–1935, Франція), літій діалкілкупратами, ацетиленідами метал. елементів. Алкілювання за Ш. Фріделем ― Дж. М. Крафтсом (1839–1917, США) є найважливішим методом уведення алкільних груп в ароматичне ядро. Алкілювання спиртів та фенолів з утворенням етерів проводять солями триалкілоксонію або алкілгалогенідами, діалкілсульфатами, алкілсульфонатами (наприклад, реакція А. В. Вільямсона). Алкілюванням аніонів кислот карбонових добувають естери. Алкілгалогенідами можна проалкілювати кетони, естери, 1,3-дикетони, 1,3-кетоестери. Для алкілювання амінів здебільшого застосовують алкілгалогеніди та діалкілсульфати. За реакціями нуклеофільного заміщення в алкілгалогенідах можна одержати нітроалкани, алкілазиди, алкілізо- та ізотіоціанати. Діазометан метилює карбонові й сульфокислоти, спирти, феноли, аміни та перетворює альдегіди на метилкетони. S-Алкілювання проводять під дією алкілгалогенідів на сульфуровмісні солі. Алкілювання фосфінів алкілгалогенідами проходить аналогічно амінам; під час алкілювання діалкілфосфітів та триалкілфосфітів утворюються діалкілфосфонати.
Застосування
Алкілювання широко застосовують у промисловості для одержання ізопропілбензену, вищих алкілбензенів, поверхнево-активних речовин, гербіцидів тощо.
Література
- Марч Дж. Органическая химия : в 4 т. / Пер. с англ. Москва : Мир, 1987–1988.
- Нейланд О. Я. Органическая химия. Москва : Высшая школа, 1990. 750 с.
- Лозинський М. О. Ковтуненко В. О. Карбаніони. Добування та алкілування. Київ : Трео-Плюс, 2008. 626 c.
- Чобан А. Ф., Лявинець О. С. Кінетичні закономірності алкілювання натрій нітриту в подвійному розчиннику диметилсульфоксид — толуен // Науковий вісник Чернівецького університету. Хімія. 2016. Вип. 771. С. 65–68.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Гордієнко О. В., Любчук Т. В. Алкілювання // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алкілювання (дата звернення: 6.05.2024).
Оприлюднено: 11.10.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
