Альбіція

Альбіція (Albizia julibrissin)

Альбі́ція (Albizia) — рід рослин підродини мімозових (Mimosoideae) родини бобових.

Таксономія і характеристика

Пантропічний рід, налічує близько 140–150 (за іншими даними, 120–140) видів. 1772 А. Дюраззіні (1740–1810; Італія) вперше опублікував опис роду. Він описав рослини, вирощені з насіння, що походило з Азії та було привезене Ф. Альбіцці (Італія) з м. Константинополя до м. Флоренції. Перша класифікація роду (1875) належить Дж. Бентаму (1800–1884; Велика Британія). Багато сучасних видів роду альбіція згідно цієї класифікації згодом було включено до складу інших родів (Pithecellobium та Acacia).

Альбіція — рід малих і великих (до 30 або 60 м заввишки) дерев, часто з коротким стовбуром і широкою розлогою кроною зі щільною або відкритою верхівкою, та кущів (переважно без колючок). Рослини листопадні, майже вічнозелені. Характерні кольори кори: біло-сірий, світло-коричневий та коричневий, у Albizia niopoides — переважно жовтий. Бічні корені рослин деяких видів розташовані близько до поверхні ґрунту, що робить їх уразливими при посиленні вітру. Листки двічі перистоскладні, листочки дрібні. Квітки диморфні: крайові в головці — тичинкові, центральні — двостатеві; периферійні — сидячі або майже сидячі (з короткою квітконіжкою; переважно білі або жовті, за винятком альбіції ленкоранської). Чашечка дзвоникувата, трубчаста або плюскоподібна, 4–5-зубчаста (у культивованих рослин Albizia lebbeck — 6-зубчаста), зросла майже до верхівки. Віночок зрослопелюстковий (із 4–5 до половини зрослих пелюсток), у крайових квіток — лійчастий, у центральних — трубчастий. Суцвіття рацемозні (кулеподібні головки). Тичинок — 15–20, довші за оцвітину, зрослі на 2/3 ниток у двостатевих квіток і на 1/4 — у тичинкових. Плід — біб, лінійний, сухий, стиснутий, одногніздний. Хромосомні числа 2n = 26, 52. Квітує з квітня по липень, плодоносить із червня по вересень.

Екологічні особливості

Є мезофітом, але пристосована до сухих місцезростань і має деяку посухостійкість. Світло- та теплолюбна, до 10-річного віку досягає 9 м заввишки й 14 см у діаметрі. Великі дерева (14–16 м) втрачають риси галуження і горизонтальність крони. Плодоношення починається в 4–5-річному віці. Добре витримує низькі температури (до –20 °С), але можливе підмерзання річних пагонів або пошкодження осіннього приросту. Мало вибаглива до субстрату, у природі зростає на крутих схилах, віддає перевагу алювіальним терасам поблизу проточної води, добре розвивається на дренованих потужних суглинках чи на малопотужних скелетних ґрунтах схилів. На вирубках у нижньому гірському поясі здатна утворювати густі вторинні гаї.

Географічне поширення

Види роду альбіція поширені в тропіках і субтропіках Азії, Африки (включно з о. Мадагаскар), Америки, Австралії. У природі поширення альбіції ленкоранської охоплює Іранське нагір’я, тропічну Африку та Азію. Найближча до України точка природного ареалу — Закавказзя, у природній флорі якого є один вид: альбіція ленкоранська (Albizia julibrissin), або альбіція іранська (її ще називають шовкова акація). Має широку, горизонтальну, зонтикоподібну крону та запашні рожево-малинові, іноді рожево-білі, суцвіття.

Значення

Як декоративні рослини види роду альбіція вирощують і в регіонах з помірним, континентальним і субтропічним кліматом (Південна Європа, південь Центральної Азії, Кавказ; в Україні — Крим), часто також відома під назвою «перська мімоза».

Література

  1. Прилипко Л. И. Род 462. Albizzia Durazz. — Альбиция — Күләбришин // Флора Азербайджана : в 7 т. / Ред. И. И. Карягин. Баку, 1954. Т. 5. С.  205–207.
  2. Яковлев Г. П. Сем. 91. Mimosaceae R. Br. — Мимозовые // Флора европейской части СССР : в 11 т. / Отв. ред. А. А. Федоров. Ленинград, 1987. Т. 6. С. 15.
  3. Rico M. de, Gale S., Maxted N. A Тaxonomic Study of Albizia (Leguminosae: Mimosoideae: Ingeae) in Mexico and Central America // Anales del Jardнn Botбnico de Madrid. 2008. № 65 (2). P. 255–305.
  4. Гродзинський Д. М., Зиман С. М., Мосякін С. Л. та ін. Ілюстрований довідник з морфології квіткових рослин. Київ, 2012.

Автор ВУЕ

Л. В. Зав’ялова


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Зав’ялова Л. В. Альбіція // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альбіція (дата звернення: 10.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
26.02.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶