Амманаті, Бартоломео
Аммана́ті, Бартоломе́о (італ. Ammanati, Bartolomeo; 15.06.1511, м. Сеттіньяно, тепер регіон Тоскана, Італія — 13.04.1592, м. Флоренція, тепер регіон Тоскана, Італія) — скульптор і архітектор, представник маньєризму.
|
Амманаті, Бартоломео (Ammanati, Bartolomeo) | |
|---|---|
| Народження | 15.16.1511 |
| Місце народження | Сеттіньяно |
| Смерть | 13.14.1592 |
| Місце смерті | Флоренція |
| Місце поховання | Флоренція |
| Напрями діяльності | архітектура, скульптура |
Життєпис
Походив із околиці м. Флоренції. 1523 осиротів і поступив навчатися у майстерню скульптора Б. Бандінеллі у Флоренції. 1530 переїхав до м. Венеції, де працював як скульптор, виїжджаючи для роботи у м. Неаполь. 1537 повернувся до м. Венеції, де взяв участь у скульптурному оформленні Бібліотеки Сан Марко (див. Площа Сан-Марко у Венеції) під керівництвом архітектора Дж.Сансовіно. 1544 переїхав до м. Падуї, де почав працювати і як архітектор. 1550 переїхав до м. Рима для роботи при дворі Папи Римського Юлія ІІІ. Співпрацював із Дж. Вазарі, Дж. Віньйолою. Після смерті папи 1555 повернувся у Флоренцію до двору герцога Козимо І Медичі (1519–1574, тепер Італія), де виконував скульптурні і архітектурні замовлення. Крім Флоренції, працював також у містах Пізі, Луцці, Вольтеррі, Ареццо і знову в Римі. Після 1572 здружився з керівництвом чернечого ордену єзуїтів, проєктував і будував для ордену колегії у Флоренції та Римі. Під впливом єзуїтів поступово став аскетом, засудив свої юнацькі скульптурні твори як сороміцькі зображення оголених людей і в листі 1590 кардиналу і великому герцогу Тоскани Фердинандо І Медичі (1549—1609, тепер Італія) просив не дозволяти малювати чи різьбити в камені «оголених». Разом з дружиною удостоївся поховання у збудованій за його проєктом єзуїтській церкві Сан-Джованніно у м. Флоренції.
Творчість
Разом із Дж. Вазарі був провідним майстром флорентійського маньєризму. Вважав себе також і учнем Мікеланджело Буонарроті, ранні роботи якого він ретельно вивчав у м. Флоренції. Скульптурні роботи, виконані Амманаті замолоду для декорування репрезентативних церковних і світських споруд, здебільшого не збереглися й відомі з писемних джерел. Його найвідомішим досягненням у скульптурі є громадський фонтан «Нептун» на площі Синьйорії у м. Флоренції, над яким майстер працював упродовж 15 років (1560–1575), вигравши конкурс у Б. Челліні. Безпосереднє сусідство фонтану зі статуєю «Давид» Мікеланджело Буонарроті підкреслює вторинність і дисгармонійність цієї багатофігурної скульптурної композиції, окремі частини якої виконано в різних масштабах і з різних матеріалів.
Для архітектурної творчості Амманаті характерна робота разом з найвизначнішими архітекторами його доби (Дж. Сансовіно, Дж. Віньйола, Дж. Вазарі, Мікеланджело Буонарроті). Він був за помічника, учасника творчого колективу чи того, хто завершив не ним розпочату будову. До таких його робіт належить триярусний німфей у внутрішньому дворику вілли Джулія в Римі (разом з Дж. Віньйолою, 1550–1552), внутрішній парадний двір палаццо Пітті у Флоренції (добудова споруди, розпочатої Ф. Брунеллескі, 1560–1577), добудова за проєктом Мікеланджело Буонарроті парадних сходів бібліотеки Лауренціани у Флоренції (1555–1571). Оригінальні авторські роботи Амманаті-архітектора мають нарочито театралізований характер, що межує з бутафорією (характерна риса маньєризму). Це палаццо Грифоні на площі Анунціати у м. Флоренції 1557–1574, палаццо делла-Синьйорія у м. Луцці 1577–1581, палаццо Бернарді там само. До найкращих витворів майстра належить міст Святої Трійці через р. Арно у м. Флоренції 1567. На пізньому етапі творчості проєктував і збудував для ордену єзуїтів колегію і церкву Сан-Джованніно у м. Флоренції (церкву визнано найгіршою роботою майстра, проте орден єзуїтів її схвалив) та великий єзуїтський комплекс Колегіум Романум у м. Римі (1582–1584, тепер Папський Григоріанський університет).
Серед творів Амманаті:
- скульптурна група Геркулеса і Антея, статуя Апеннін у садах вілли Медичі в Кастелло, 1563–1565;
- палаццо Маттеї Каетані в м. Римі 1564;
- вілла Медичі в м. Римі 1576;
- колегія єзуїтів у м. Флоренції 1579-1585;
- палаццо Русполі в м. Римі 1586;
Галерея
|
Визнання
Член Академії образотворчого мистецтва з моменту заснуванння 1563 (м. Флоренція).
Офіційний придворний художник і архітектор герцога Козимо І Медичі.
Додатково
Нещадної критики зазнав фонтан «Нептун» у м. Флоренції. Мікеланджело Буонарроті, побачивши завершену скульптуру Нептуна, сказав авторові, що той зіпсував дорогоцінну мармурову брилу. З цим пов'язані куплети, популярні в тогочасній Флоренції: італ. «Ammanati, Ammanato, che bell' marmo hai rovinato!» («Амманнаті-інвалід, який чудовий мармур ти зіпсував!»)
Література
- Всеобщая история архитектуры. В 12 т. Т. 5: Архитектура Западной Европы XV-XVI веков. Эпоха Возрождения. Москва : Издательство литературы по строительству, 1967. С. 244-250.
- Вёльфлин Г. Ренессанс и барокко. Москва : «Азбука-классика», 2004. C. 64.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Амманаті, Бартоломео // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амманаті, Бартоломео (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.02.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
