Аміакати

Аміака́ти (від аміак), рідкі добрива азотні — концентровані водні розчини амоній нітрату, карбаміду, амоній карбонату та інших складників.

Застосування

Аміакати так само ефективні як й інші азотні добрива, але їхнє виробництво простіше й дешевше порівняно з виробництвом твердих добрив. Роботи із застосуванням аміакатів можна повністю механізувати, що забезпечує менші втрати та рівномірний розподіл цих добрив по сільсько-господарських угіддях.

Деякі форми аміакатів, що не містять амоніаку (аміаку), можна розбризкувати по полю й використовувати для позакореневого підживлення рослин.

Поряд з перевагами у виробництві та застосуванні в аміакатів є певні недоліки. За високої концентрації можливі висолювання й кристалізація солей під час зниження температури. Застосування менш концентрованих розчинів призводить до перевезення й унесення великої кількості розчинника — води. Крім того, виникає потреба у великих резервуарах, оскільки аміакати використовують порівняно короткий період. Застосування аміакатів, як й інших рідких добрив, потребує значних капіталовкладень на організацію розподільчих пунктів, унесення добрив та придбання цистерн для їх перевезення. Істотним недоліком аміакатів є їхня корозійна (див. Корозія) дія. Особливо це стосується розчину амоній нітрату, під дією якого пришвидшується корозія чорних металів. Розчини, що містять амоній нітрат та кальцій нітрат, менш агресивні.

Аміакати перевозять і зберігають у цистернах, виготовлених з нержавіючої сталі або алюмінію.

Фізичні та хімічні властивості

Масова частка Нітрогену (азоту) в аміакатах становить від 30 % до 50 %. Це рідини світло-жовтого або жовтого кольору. Їх виготовляють у спеціальних установках під час розчинення в 10–15%-му водному розчині амоніаку селітри аміачної, аміачної і кальцієвої селітри, карбаміду або аміачної селітри й карбаміду.

Вуглеаміакати, що містять карбамід й амоній карбонат, виготовляють безпосередньо під час виробництва карбаміду. Розчин має містити 19–28 % карбаміду, 20–25 % амоніаку, 7–12 % карбон діоксиду. Загальний уміст Нітрогену — не менше 29 %. Температура виділення твердої фази становить 10 °С.

Аміакати істотно різняться між собою не лише за концентрацією загального Нітрогену, а й співвідношенням його рідких форм (вільного й зв’язаного амоніаку, амідного й нітратного Нітрогену). Звідси — відмінність фізичних властивостей.

Масова частка Нітрогену в рідких амонійних добривах становить не менше 20,5 %, а карбаміду — не перевищує 10 %. За зовнішніми ознаками це безбарвна або жовтувата рідина із запахом амоніаку, її густина — 1,1 г/см³. Уміст Нітрогену в амонізованому розчині кальцій нітрату — побічному продукті виробництва комплексних добрив методом виморожування — становить від 9 % до 13,5 %, кальцій нітрату — 30–53 %, амоній нітрату — 2–8 %. Це прозора безбарвна або ледь забарвлена рідина із запахом амоніаку, її густина — 1,35–1,60  г/см³, а водневий показник — 7–10.

Для зберігання, транспортування й унесення в ґрунт рідких амонійних добрив та амонізованого розчину кальцій нітрату використовують машини й агрегати, призначені для внесення аміачної води. Агротехнологічні вимоги щодо застосування цих добрив аналогічні до таких як для аміачної води.

Література

1. Городній М. М. Агрохімічний аналіз. Київ, 2005.
2. Якість ґрунтів та стратегії удобрення / За ред. Дж. Хофмана, М. Городнього. Київ, 2006.
3. Гудзь В. П., Лісовал А. П., Андрієнко В. О. та ін. Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії. Київ, 2007.
4. Городній М. М. Агрохімія. 4-те вид., перероб. та допов. Київ, 2008.
5. Глинка Н. Л. Общая химия : в 2 ч. Москва, 2017. Ч. 1.

Автор ВУЕ

Г. М. Господаренко

Покликання на цю статтю: Господаренко Г. М. Аміакати // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аміакати (дата звернення: 8.05.2024).

[[Категорія:]]