Аміачна селітра

Аміа́чна селі́тра, нітрат амонію, амонійна селітра, NH₄NO₃ — тривіальна назва амоній нітрату.

Містить 34,4  % Нітрогену (азоту), 2-й сорт — 34 %. Виробництво ґрунтується на нейтралізації 47–60 %-го водного розчину нітратної кислоти аміаком (амоніаком) з наступним випарюванням і гранулюванням.

Гранули мають кулеподібну форму, білі з жовтуватим або червонуватим відтінком, розміром 1–4 мм, добре розчинні у воді та в аміачній воді.

Аміачна селітра — швидкодійний нітратний і менш рухливий амонійний Нітроген (азот). З розчину аміачної селітри рослини швидше поглинають катіони амонію, ніж нітрат-аніони NO₃^–. Тому добриво є фізіологічно кислим, але його підкислювальна дія на ґрунт практично непомітна. На кислих ґрунтах до внесення аміачної селітри масою 1 т потрібно додавати кальцій карбонат масою 0,75 т. У ґрунті аміачна селітра взаємодіє з ґрунтом вбирним комплексом (ҐВК), який убирає катіони амонію, а нітрат-аніони залишаються в ґрунті й зберігають високу рухливість:

[ҐВК]H⁺ + NH₄⁺ + NO₃^–⇄ [ҐВК]NH₄⁺ + H⁺ + NO₃^–;

[ҐВК]H⁺ + NH₄⁺⇄ [ҐВК]NH₄⁺ + H⁺;

[ҐВК]Ca²⁺ + NH₄⁺ + 2NO₃^–⇄ [ҐВК](NH₄⁺)₂ + Ca²⁺ + 2NO₃^–;

[ҐВК]Ca²⁺ + 2NH₄⁺⇄ [ҐВК](NH₄⁺)₂ + Ca²⁺.

На ґрунтах з високим ступенем насиченості основами в розчині утворюються нітрати Кальцію й Магнію, ґрунтовий розчин не підкислюється, тоді як на кислих ґрунтах утворюється нітратна кислота. Проте це підкислення нетривале, оскільки зникає внаслідок засвоєння рослинами та мікроорганізмами нітрату Нітрогену. Через добру розчинність у воді, значний температурний коефіцієнт розчинності, гігроскопічність та поліморфне перетворення амоній нітрат дуже злежується, що ускладнює його застосування. Для боротьби зі злежуваністю випускають продукт у гранулах з мінімальним умістом вологи (< 0,2 %), застосовують кондиціонування добавки (нітрати Кальцію й Магнію, амоній сульфат, глину, тальк тощо), оброблення гранул поверхнево-активними речовинами, здатними утворювати гідрофобні плівки. Ефективним засобом проти злежування є упаковування аміачної селітри в щільну, добре герметизовану тару — поліпропіленові мішки масою по 50 кг або великі мішки масою до 1 000 кг.

Під час нагрівання до 110 °С амоній нітрат розкладається на аміак та нітратну кислоту з виділенням теплоти. Волога сіль піддається інтенсивнішому термічному розкладанню за температури 200–270 °С. Амоній нітрат може підтримувати горіння, оскільки за підвищеної температур є окисником. За швидкого нагрівання амоній нітрату до 400– 500  °С він розкладається з вибухом. Вибухонебезпечною є температура 300 °С. Вибухонебезпечність збільшується також за наявності неорганічних кислот, легкозаймистих органічних речовин, деяких металів (алюмінію, міді, цинку тощо), особливо їхніх порошків. Аміачну селітру заборонено зберігати й транспортувати разом з іншими речовинами та матеріалами.

З погляду агрономії — це універсальне й швидкодійне азотне добриво. Наявність у кожній гранулі рухливого нітрату й менш рухливого амонійного Нітрогену дає змогу широко диференціювати способи, норми й строки його застосування залежно від ґрунтово-кліматичних умов та біологічних особливостей культур. Аміачну селітру використовують майже під усі культури для основного, рядкового удобрення та для підживлення. Особливо широко її застосовують для підживлення зернових колосових культур. Крім того, з аміачної селітри виготовляють тверді й рідкі комплексні добрива.

Література

1. Науково-методичні рекомендації з оптимізації мінерального живлення сільськогосподарських культур та стратегії удобрення / За ред. М. М. Городнього. Київ, 2004.
2. Городній М. М. Агрохімічний аналіз. Київ, 2005.
3. Якість ґрунтів та стратегії удобрення / За ред. Дж. Хофмана, М. Городнього. Київ, 2006.
4. Господаренко Г. М. Агрохімія. 3-тє вид., перероб. і допов. Київ, 2018.

Автор ВУЕ

Г. М. Господаренко

Покликання на цю статтю: Господаренко Г. М. Аміачна селітра // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аміачна селітра (дата звернення: 7.05.2024).