Андезин
Андези́н (від Анди) — мінерал класу силікатів, різновид плагіоклазу.
|
Андезин | |
|---|---|
| Клас мінералу | Силікати |
| Колір | білий, світло-сірий, червоний, зелений |
| Сингонія | триклинна |
| Твердість | 6 |
| Прозорість | прозорий, непрозорий |
| Густина | 2.66–2.68 |
Зміст
Історична довідка
Уперше виявлено 1841 О. В. Г. фон Абіхом (1806–1886, Німеччина) у руднику Арматі на території департаменту Чоко в Колумбії. Пізніше ― на території Європи й Азії.
Характеристика
Хімічний склад
В ізоморфному ряду плагіоклазів альбіт — анортит розташований посередині. Хімічна формула — (Na,Ca)Al(Si,Al)3O8, при цьому вміст анортиту від 30 % до 50 % (Аn30–50).
Фізичні властивості
Сингонія — триклинна. Твердість за Мооса шкалою твердості мінералів — близько 6, крихкий. Густина — 2,66–2,68 г/см3. Андезину властиві товстоплитчасті або стовпчасті кристали. Часто утворює зерна неправильної форми, вкраплені в породу. Спайність — досконала. Кристали прозорі й непрозорі, останні — білого або світло-сірого кольору, іноді з блакитними, зеленкуватими, рожевими відтінками. Відрізнити андезин від інших плагіоклазів та визначити точний хімічний склад можливо лише методами поляризаційної мікроскопії, рентгенології. Найточніші результати забезпечує ІЧ-спектроскопія.
Різновиди
На Мадагаскарі, у Канаді й США відомі родовища молочно-білого андезину з білою опалесценцією (так званий мадагаскарський місячний камінь). У горах Тибету видобувають андезин червонуватих відтінків, в Індії ― зеленуватих.
Походження. Розташування родовищ
Андезин — типовий породотвірний мінерал в інтрузивних (див. Інтрузія) та ефузивних (див. Ефузія) породах середнього складу (андезит, діорит, сієніт, габродіорит, анортозит), а також у породах гірських метаморфічних. Поширений у породах кристалічних щитів, а також у вивержених породах вулканічних областей світу.
Андезин в Україні
Мінерал міститься в породах Українського щита, трапляється на Волині, Побужжі, у Кривому Розі, Приазов’ї.
Значення
Відіграє важливу роль у вивченні складу й генезису магматичних порід. Цінним уважають прозорий червоний та червоно-помаранчевий андезин, однак трапляється він рідко. Прозорі кристали андезину придатні для огранювання. З них виготовляють гарні й недорогі самоцвіти, маса яких може становити десятки каратів. Низькосортні андезини використовують у промисловості як сировину для виробництва особливих сортів скла, благородної кераміки, стійких прозорих покриттів тощо.
Література
- Feldspar Mineralogy : in 2 vol. Berlin; Boston : De Gruyter, 1983. Vol. 2. 362 p.
- Deer W., Howie R., Zussman J. Rock-forming Minerals : in 5 vol. London : Geological Society, 2001. 992 p.
- Павлов Г. Г. Петрографія. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2014. 527 с.
- Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1. 444 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Кульчицька Г. О. Андезин // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Андезин (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.01.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
