Антимікробні засоби (М. М. Мішина)

Антимікро́бні за́соби (від анти… і мікроби) — лікарські препарати, що пригнічують або зупиняють ріст мікроорганізмів.

Класифікація

Відповідно до виду збудників недуг, щодо яких активні антимікробні засоби, їх класифікують на групи: протибактеріальні, протигрибкові, протипротозойні. Залежно від наслідків дії антимікробні засоби поділяють на 2 групи:

1) ті, які спричиняють загибель мікроорганізмів (бактерицидні);

2) ті, які гальмують їхній ріст і розмноження (біостатичні).

До основних класів антимікробних засобів належать: дезінфікуючі, антисептики (див. Антисептичні засоби) та антибіотики. Вплив антибіотичних препаратів пов’язаний зі здатністю до пригнічення біохімічних реакцій у клітинах збудника або пухлини. Їх поділяють на групи залежно від молекулярного механізму дії: інгібітори синтезу клітинної стінки (β-лактамні); інгібітори синтезу білків (аміноглікозиди, тетрацикліни, макроліди); інгібітори синтезу нуклеїнових кислот (фторхінолони, рифампіцин); інгібітори синтезу цитоплазматичної мембрани — (поліміксини, полієни); інгібітори біосинтезу пуринів і амінокислот (сульфаніламіди).

Побічні реакції внаслідок застосування

Побічні реакції, що виникають у хворих внаслідок застосування антимікробних засобів детально описані в інструкціях до препаратів. Наприклад, токсичні реакції: ураження печінки (тетрациклін, левоміцетин, рифампіцин), нирок (аміноглікозиди, лінкоміцин), органів кровотворення (левоміцетин) чи центральної і периферичної нервової систем (фторхінолони). Серед інших побічних реакцій: порушення функцій кісткового мозку (анемія, лейкотромбоцитопенія, апластичний криз); токсичний епідермальний некроліз; дисбіози (дисбактеріози й кандидози); алергічні реакції (анафілактичний шок, астматичний бронхіт, риніт, кон’юнктивіт); тератогенна дія; імунодепресивні ефекти тощо.

Особливості застосування

Застосування антимікробних засобів викликає формування резистентності збудників та виникнення атипових форм (L-форм) мікроорганізмів. Для визначення чутливості мікроорганізмів до антимікробних засобів використовують такі методи:

  • дифузійні (наприклад, метод Кірбі — Бауера — диско-дифузійний; метод лунок; Є-тест);
  • автоматичні з використанням тест-систем;
  • серійних розведень зі встановленням мінімальної пригнічувальної концентрації для призначення раціональної антимікробної терапії.

Література

  1. Климнюк С. І., Ситник І. О., Творко М. С. та ін. Практична мікробіологія. Тернопіль : Укрмедкнига, 2004. 440 с.
  2. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. Заклад / За ред. В.П. Широбокова. 2-ге вид. Винниця : Нова книга, 2011. 952с.

Автор ВУЕ=

М. М. Мішина


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Мішина М. М. Антимікробні засоби (М. М. Мішина) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антимікробні засоби (М. М. Мішина) (дата звернення: 15.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
08.07.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶