Антимікробні засоби (М. М. Мішина)
Антимікро́бні за́соби (від анти… і мікроби) — лікарські препарати, що пригнічують або зупиняють ріст мікроорганізмів.
Зміст
Класифікація
Відповідно до виду збудників недуг, щодо яких активні антимікробні засоби, їх класифікують на групи: протибактеріальні, протигрибкові, протипротозойні. Залежно від наслідків дії антимікробні засоби поділяють на 2 групи:
1) ті, які спричиняють загибель мікроорганізмів (бактерицидні);
2) ті, які гальмують їхній ріст і розмноження (біостатичні).
До основних класів антимікробних засобів належать: дезінфікуючі, антисептики (див. Антисептичні засоби) та антибіотики. Вплив антибіотичних препаратів пов’язаний зі здатністю до пригнічення біохімічних реакцій у клітинах збудника або пухлини. Їх поділяють на групи залежно від молекулярного механізму дії: інгібітори синтезу клітинної стінки (β-лактамні); інгібітори синтезу білків (аміноглікозиди, тетрацикліни, макроліди); інгібітори синтезу нуклеїнових кислот (фторхінолони, рифампіцин); інгібітори синтезу цитоплазматичної мембрани — (поліміксини, полієни); інгібітори біосинтезу пуринів і амінокислот (сульфаніламіди).
Побічні реакції внаслідок застосування
Побічні реакції, що виникають у хворих внаслідок застосування антимікробних засобів детально описані в інструкціях до препаратів. Наприклад, токсичні реакції: ураження печінки (тетрациклін, левоміцетин, рифампіцин), нирок (аміноглікозиди, лінкоміцин), органів кровотворення (левоміцетин) чи центральної і периферичної нервової систем (фторхінолони). Серед інших побічних реакцій: порушення функцій кісткового мозку (анемія, лейкотромбоцитопенія, апластичний криз); токсичний епідермальний некроліз; дисбіози (дисбактеріози й кандидози); алергічні реакції (анафілактичний шок, астматичний бронхіт, риніт, кон’юнктивіт); тератогенна дія; імунодепресивні ефекти тощо.
Особливості застосування
Застосування антимікробних засобів викликає формування резистентності збудників та виникнення атипових форм (L-форм) мікроорганізмів. Для визначення чутливості мікроорганізмів до антимікробних засобів використовують такі методи:
- дифузійні (наприклад, метод Кірбі — Бауера — диско-дифузійний; метод лунок; Є-тест);
- автоматичні з використанням тест-систем;
- серійних розведень зі встановленням мінімальної пригнічувальної концентрації для призначення раціональної антимікробної терапії.
Література
- Климнюк С. І., Ситник І. О., Творко М. С. та ін. Практична мікробіологія. Тернопіль : Укрмедкнига, 2004. 440 с.
- Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. Заклад / За ред. В.П. Широбокова. 2-ге вид. Винниця : Нова книга, 2011. 952с.
Автор ВУЕ=
Покликання на цю статтю: Мішина М. М. Антимікробні засоби (М. М. Мішина) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антимікробні засоби (М. М. Мішина) (дата звернення: 15.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.07.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів