Антропологія
А́нтрополо́гія (від антропо… і грец. λόγος — слово, вчення) — наука, що вивчає походження, еволюцію, закономірності морфо-фізіологічної організації людини та її рас, поширення їх на Земній кулі.
Історична довідка
Антропологія як наука сформувалась у середині 19 ст. завдяки вченим П. Брока, К. Беру і А. Богданову. Початково наукові знання з антропології та філософсько-природничих уявлень з’явилися ще в надрах давньогрецької філософії (Анаксимандр, Демокрит, Аристотель та ін.), медицини (Гіппократ) та історії (Геродот). Значним внеском до антропології стали праці Ч. Дарвіна з еволюційної теорії й питань походження людини. У середині 1950-х у м. Києві в АН УРСР (тепер Національна академія наук України) з ініціативи M. Рильського, К. Гуслистого та Г. Дебеца (1905– 1969; РФ) було створено групу антропології (з 1974 — при Ін-ті археології АН УРСР, тепер Археології інститут НАН України). Українські антропологи працюють над розробленням проблеми антропогенезу, етнічної і прикладної антропології, проводять різнобічні антропометричні, гематологічні, одонтологічні, дерматогліфічні дослідження українців та інших сучасних і давніх народів території України.
Характеристика
Антропологія межує з біологічними і суспільними науками. Головними розділами антропології є вчення про антропогенез, морфологія людини, расознавство, або етнічна антропологія (розглядає історію й причини формування рас і антропологічних типів, їхню класифікацію і поширення на Землі), а також біологія людини (вивчає фізіологію, біохімію і генетику організму людини, біотичні та абіотичні чинники, що впливають на будову й розвиток окремих органів і систем людини, на конституцію людини).
Методика антропології базується на антропометрії, а також статистико-математичних методах. Із запровадженням комплексних антропологічних досліджень вивчення зубів різних груп людей (етнічна одонтологія), рельєфу шкіри долонь і підошов (дерматогліфіка), крові (гематологія), низки фізіологічних (фізіологія людини), генетичних (генетика людини) та інших особливостей в антропології почали широко застосовувати спеціальні методики відповідних напрямів. У поєднанні з даними археології, етнографії, історії та лінгвістики в антропології плідно використовують так званий географічний метод (картування окремих расових ознак і «накладання» цих карт одна на одну), який становить основу расового аналізу. На межі 20–21 ст. українські антропологи почали застосовувати у своїх дослідженнях молекулярно-генетичні методики. До сучасних методів досліджень геному популяцій людини належить метод дослідження гаплогруп (групи гаплотипів). Новий гаплотип виникає за мутації або рекомбінації генетичного матеріалу. У певній гаплогрупі цю мутацію успадковують усі нащадки, що дає змогу відстежити генеалогію людини або групи людей чи навіть усього людства. Найбільш придатними для генеалогічних досліджень в антропології є мітохондріальна ДНК і ДНК Y-хромосоми, які успадковуються нащадками за прямою лінією, без рекомбінації, не піддаються кросинговеру: мітохондріальна ДНК передається від матері дітям (обох статей) разом із цитоплазмою яйцеклітини, а Y-хромосома передається тільки від батька безпосередньо сину. В антропології та генетичній генеалогії важливим методом досліджень також є вивчення сателітної ДНК (повтор певної короткої, зазвичай від 1 до 6, зрідка — до 10 пар нуклеотидів, послідовності). Сателітна ДНК доволі «гнучка», тобто часто змінюється. Ці зміни використовують як маркери в дослідженні еволюційних процесів, належності до певної популяції, роду, народу, етносу, історії гібридизації тощо.
Література
- Сегеда С. П. Антропологія. Київ : Либідь, 2009. 424 с.
- Katzenberg M. A., Grauer A. L. Biological Anthropology of the Human Skeleton. Hoboken, New Jersey, 2018. 688 p.
Автор
Покликання на цю статтю: Антропологія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антропологія (дата звернення: 5.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.07.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів