Антропологія соціальна
Антрополо́гія соціа́льна — наука, що вивчає способи життєдіяльності людей у різних соціальних і культурних умовах у всьому світі, а також закономірності розвитку соціальних інститутів, груп, відносин як у примітивних і традиційних суспільних системах, так і в сучасних розвинених суспільствах.
До предметного поля антропології соціальної належать: ідентичність, повсякдення, влада, гендер, моделі споживання, форми міжгрупової взаємодії, етнічне насильство, традиції релігійності, охорони здоров’я, піклування про старше покоління, практики мобільності тощо.
Зміст
Історична довідка
Антропологія соціальна зародилася в 19 ст., коли світовим імперіям необхідно було зрозуміти особливості способу життя аборигенів у колоніях. Витоки антропології соціальної — в працях Е. Б. Тайлора та Дж. Дж. Фрейзера.
На розвиток антропології соціальної суттєво вплинули:
- школа культурних кіл. Представники: Ф. Гребнер (1877–1934, Німеччина), В. Шмідт;
- представники французького соціологізму, зосередженого на вивченні первісних суспільств: Е. Дюркгейм, М. Мосс, Л. Леві-Брюль;
- американська школа історичної етнології, т. з. школа Ф. Боаса, тощо.
Характеристика
Методологія
Пріоритетне значення в інструментарії антропології соціальної мають якісні методи вивчення особливостей різних соціальних утворень.
Актуальними є польові дослідження (інтерв’ю, включене спостереження), спрямовані на з’ясування особливостей соціальних взаємодій людини як у межах її суспільства, так і в межах глобалізованого світу, умовах соціальної мобільності. Дослідники, оселяючись серед людей певної культури (наприклад, австралійських аборигенів), опановують їхню мову, спостерігають за тамтешніми звичаями, ритуалами та способами дій у різних ситуаціях. На матеріалах польового щоденника описують особливості життєдіяльності відповідної спільноти.
Актуальними також є порівняльні дослідження — пошук спільного та відмінного між різними культурами та суспільствами, зіставне вивчення різних форм людського соціального буття, життєвого і культурного досвіду.
У сучасній антропології соціальній відроджується еволюціоністський підхід, також аналізуються соціокультурні зміни, які відбуваються в суспільних системах під впливом пристосування до різних природних умов.
Течії та школи
Американська антропологія соціальна (Ф. Боас, А. Кребер, Л. Вісслер та ін.) запропонувала всебічно вивчати кожний народ, зокрема його мову, культуру та антропологічний тип, зважаючи при цьому на соціально-культурні контакти, запозичення та впливи. Такий підхід скерований на осмислення комунікаційних кодів культури, а також способів позначення засобами мови соціальної та природної реальності. На цю традицію згодом спиралися Е. Сепір та Б. Л. Ворф (див. Лінгвістичної відносності гіпотеза).
У Великій Британії антропологія соціальна набула структурно-функціональної орієнтації, зробивши предметом досліджень стандартизовані та інституціоналізовані форми соціальних відносин, родинно-шлюбні системи, соціальні інститути та механізми соціального контролю у докапіталістичних суспільствах. Засновники англійської школи антропології соціальної А. Редкліфф-Браун і Б. Малиновський підкреслювали важливе значення соціальних інститутів для інтеграції соціальної системи та контролю поведінки індивідів. На матеріалах досліджень соціального устрою і культури народів Африки, Азії, Америки аналізувались функції соціальних інститутів, зокрема інститутів влади, в традиційних суспільствах.
К. Леві-Стросс створив основні положення структурної школи в антропології соціальній. Він зосередився на аналізі родинних систем, розглянув суспільство у ракурсі соціального обміну (включно з родинним обміном та комунікаціями), інтерпретував їх із структурно-семіотичного погляду. На думку К. Леві-Стросcа, обмін і комунікація неможливі без знакових систем, котрими є правила шлюбу, номенклатура споріднення і тотемістичні позначення. Головний інтерес структурної школи в антропології соціальній пов’язаний із виявленням колективно-підсвідомих структур первісного міфологічного мислення, що лежать в основі соціальних взаємодій та досліджуваних культур.
Антропологія соціальна в Україні
Упродовж 1920-х — до початку 1930-х в Україні, зокрема у містах Харкові, Одесі, Дніпропетровську (тепер Дніпро), працювали антропологічні центри. Їх було ліквідовано з початком сталінських репресій. У м. Львові на той час працювали представники школи Ф. Вовка — І. Раковський та С. Руденко.
01.10.2013 на базі сектору етносоціальних досліджень відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України створено відділ соціальної антропології. Це перший у країні офіційний науковий осередок соціальної антропології.
В українських класичних університетах студентам соціально-гуманітарних факультетів викладають курс антропології соціальної.
Значення
У межах антропології соціальної напрацьований масив знань про онтологічне розмаїття людини, соціальні інститути та відносини в примітивних і традиційних суспільних системах; співвідношення між культурними кодами, символами, архетипами та поширеними моделями соціальної поведінки.
Увагу фахівців привертають не тільки реалії екзотичних культур, а й сучасні розвинені соціуми, урбаністика, інформаційна революція. Сучасна соціальна антропологія аналізує соціальні наслідки нових репродуктивних та інформаційних технологій, ставлення людей до етнічного, гендерного та інших видів насильства, бідності, безробіття, розроблює практичні шляхи розв’язання конфліктів та пом’якшення людських страждань, пов’язаних із трансформаційними процесами.
Додатково
Компанії «Гугл» («Google») та «Інтел» («Intel») консультуються з антропологами, щоб зрозуміти, як люди взаємодіють із технологіями.
Антропологічні підходи все частіше використовуються в секторі охорони здоров’я для узагальнення досвіду пацієнтів.
Література
- Добреньков В. И., Кравченко А. И. Фундаментальная социология : в 15 т. Москва : Инфра-М, 2003. Т. 1.: Теория и методология. 908 с.
- Добреньков В. И., Кравченко А. И. Социальная антропология. Москва : Инфра-М, 2005. 688 с.
- Сафонік Л. Взаємозв'язок культурної (соціальної) антропології з етнографією, етнологією та соціологією // Вісник Львівського університету. Серія: Філософські науки. 2009. Вип. 12. С. 155–162.
- Борисова О. В. Соціальна антропологія. Київ : Кондор, 2016. 223 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Туленков М. В. Антропологія соціальна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антропологія соціальна (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.06.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
