Боас, Франц

FranzBoas.jpg

Боа́с, Франц У́рі (нім. Boas, Franz Uri; 09.07.1858, м. Мінден, тепер земля Північний Рейн — Вестфалія, Німеччина — 21.12.1942, м. Нью-Йорк, США) — антрополог, етнограф, лінгвіст, дослідник релігії та міфології; засновник американської школи культурної антропології.

Боас, Франц

(Boas, Franz Uri)

Народження 09.07.1858
Місце народження Мінден
Смерть 21.12.1942
Місце смерті Нью-Йорк
Напрями діяльності антропологія, лінгвістика, етнографія, релігієзнавство
Традиція/школа американська школа культурної антропології

Життєпис

Походив з багатодітної єврейської родини, батьки сповідували ліберальний юдаїзм, вільний від релігійного догматизму.

З 1877 навчався природничим наукам і математиці в Гайдельберзькому, Боннському та Кільському університетах. 1881 здобув науковий ступінь доктора з фізики.

Зацікавився етнологією й антропологією. З 1883 брав участь у багатьох експедиціях, під час яких здійснював польові дослідження з вивчення мови, побуту, звичаїв, релігійних вірувань, походження ескімосів, чукчів та індіанців Північної Америки.

1884 – асистент Музею народного мистецтва, у 1886 читав лекції з етнічної географії в Берлінському університеті.

1886 емігрував у США. Від 1887 — помічник редактора журналу «Наука» (англ. «Science») в м. Нью-Йорку.

З 1896 — куратор з етнології в Американському музеї природничої історії. Викладав у Колумбійському університеті, організовував наукові польові дослідження, отримав звання професора (1899). У 1899–1901 працював у складі міжнародної Північно-Тихоокеанської експедиції на Чукотському півострові та Камчатці, де досліджував антропологію, культуру й релігію палеоазійських народів.

1908–1924 — головний редактор «Журналу американського фольклору» (англ. «Journal of American Folklore»). Засновник і головний редактор (1917–1942) «Міжнародного журналу американської лінгвістики» («International Journal of American Linguistics», IJAL).

За життя здійснив 13 наукових експедицій (останню — в 1931).

Науковий доробок

Фундатор та очільник «історичної школи» в американській етнографії, засновник культурної антропології як наукової галузі. Висунуті ним концепції культурного релятивізму та історичного партикуляризму сформували нову парадигму розвитку науки.

У теоретичних підходах високо поціновував методи природничих наук, намагався екстраполювати їх на царину вивчення культури. При цьому стверджував, що кожна культура розвивається самобутнім, неповторним шляхом, заперечував «необхідні» еволюційні (див. Еволюція) стадії, універсальні для всіх суспільств. Припускав існування міцних взаємозв’язків між розвитком виробництва, соціальною організацією та релігійними віруваннями.

Загальноконцептуальні погляди Боаса зазнали впливу його антирасистських переконань, супротиву етнічній та культурній дискримінації. У праці «Розум первісної людини» («The mind of primitive man», 1911) обґрунтовував, що між представниками різних рас немає істотних відмінностей в аналітичних здібностях; підкреслював схожість не лише емоцій, але розуму й волі людей повсюдно на планеті (основними відмінностями вбачав культурні й мовні). Вважав, що народи, які досі зберігають архаїчні традиції й т. з. «представники сучасної цивілізації» продукували майже однаково складні культури, які різняться не так рівнем розвитку («нижчі» / «вищі»), як унікальними культурними особливостями. Кожну культуру слід урозуміти в її власних термінах, зсередини (через вивчення її мови, обрядовості, сімейних відносин, епосу, міфу, мистецтва, інститутів тощо). Ці ідеї склали підвалини теорії «культурного релятивізму» Боаса, що стала альтернативним до еволюціонізму методом пізнання культурного розмаїття.

З її позицій вчений трактував, зокрема, досліджувані релігійні й міфологічні комплекси. Особливості архаїчних вірувань пояснював тим, що їх носії формували свої ідеї в інші системи асоціацій, аніж ті, що притаманні «цивілізованій» людині. Крім специфічних особливостей, в культурах та релігіях наявні, за Боасом, універсальні для всього людства «загальні ідеї» (на кшталт вірувань у розташовану на Заході країну померлих, уявлень про три рівні світобудови, ідей про здатність людини здобувати прихильність духів-покровителів тощо). Подібність вірувань Боас пояснював не спільними джерелами або запозиченнями, а «особливою тенденцією різноманітних звичаїв та вірувань еволюційно наближатися до схожих форм».

Міркував про феномен дифузії елементів культури, механізм асиміляції культур.

Уперше здійснив науковий аналіз лексичних, фонетичних і граматичних характеристик різних індіанських мов. Вважав, що розв’язання проблеми спорідненості мов вимагає передусім врахування їхньої структурної схожості.

Визнання

Погляди та досвід польових досліджень Боаса здійснили значний вплив на становлення американської антропології, етнографії та виховання плеяди провідних лінгвістів і культурологів, як-от К. Леві-Стросс, Р. Бенедикт, М. Мід, Р. Якобсон та ін.

Почесний член багатьох науково-антропологічних організацій Європи і США. Обирався президентом Американської антропологічної асоціації (1907, 1908), Нью-Йоркської академії наук (1910), Американського фольклорного товариства (1931).

Праці

  • Tsimshian Myths // Annual Report: Bureau of American Ethnology. 1916. № 31. P. 1–128.
  • The Classification of American Languages // American Anthropologist. 1920. Vol. 22. P. 367–376.
  • Race, Language and Culture. New York : Macmillan, 1940. 647 p.
  • The Central Eskimo. Lincoln : University of Nebraska Press, l964. 261 р.
  • The Mind of Primitive Man. London : Forgotten Books, 2015. 294 р.
  • Anthropology and Modern Life. London : Routledge, 2021. 226 р.

Література

  1. Herskoits M. Franz Boas: The science of Man in the Making. New York : Scribner, 1953. 131 p.
  2. Emeneau M. B. Franz Boas as a Linguist // Portraits of Linguists : in 2 vol. Bloommgton; L., 1966. Vol. 2. P. 122–127.
  3. Jakobson R. Franz Boas' Approach to Language // Portraits of Linguists. Bloomington : Indiana University Press, 1967. Vol. 2. P. 127–139.
  4. Darnell R. And Along Came Boas: Continuity and Revolution in Americanist Anthropology. Amsterdam : Benjamins Publishing, 1998. 331 p.
  5. Кузнецов А. М. Франц Боас // Американские лингвисты ХХ века. 2001. № 1. С. 36–56.
  6. Безклубенко С. Д., Бондар С. В., Борисенко М. В. та ін. Методологічні проблеми культурної антропології та етнокультурології. Київ : Інститут культурології НАН України, 2011. 480 с.
  7. Петриківська О. С. Культурна антропологія. Одеса : Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019. 112 с.

Автор ВУЕ

Д. В. Базик


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Базик Д. В. Боас, Франц // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Боас, Франц (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
05.06.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶