Анікет
Áнікет (грец. ᾿Ανίκητος — непереможний) — багатозначний термін:
1) У давньогрецькій міфології — син Геракла та Геби, який, разом із братом-близнюком Алексіаресом, охороняє Олімп.
2) Раб останнього понтійського царя Марка Антонія Полемона II (12/11 до н. е. — 74), майстерний мореплавець. За свої заслуги був відпущений на волю і призначений командувачем флоту. У 63 царство Полемона силоміць перетворене на римську провінцію. На знак протесту Анікет організував партизанську війну на морі, вдався до піратства та залучив міську бідноту, рабів і навколишні гірські племена. У 69 захопив і розграбував м. Трапезунд (тепер м. Трабзон, Туреччина), знищив римський гарнізон і спалив воєнну ескадру. Імператор Веспасіан придушив повстання; Анікета видали римлянам. Подальша його доля невідома.
3) У католицизмі — Анікет (лат. Anicetus, бл. 154–165) — 11-й Папа Римський, наступник Пія І; святий, мученик. Родом із м. Емеси (тепер м. Хомс) у Сирії. Підтримував тісні зв’язки Риму з релігійними громадами Близького Сходу. Бл. 154 за участі Анікета та св. Полікарпа Смірнського відбулися дебати щодо дати святкування Великодня; згоди не було досягнуто, однак Анікет дозволив Полікарпу святкувати Великдень у м. Смірні 14 нісана відповідно до місцевої традиції (див. Літочислення релігійне) і здійснити Євхаристію в одній із римських церков.
За понтифікату Анікета, у м. Римі проживали або перебували церковні діячі — Юстин Мученик; Егесип, автор однієї з перших ґрунтовних праць із історії християнства; Маркіон; богослови Кердон і засновник гностицизму Валентин Александрійський.
Анікет засудив монтанізм і маркіонізм як єресі. Йому приписують уведення заборони духовенству відрощувати довге волосся.
За переказом, Анікет помер мученицькою смертю; похований у Ватикані.
День поминання — 17 квітня (одна із вірогідних дат смерті).
Література
- Campbell Th. Pope St. Anicetus. The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York : Robert Appleton Company, 1907. URL: http://www.newadvent.org/cathen/01514a.htm
- Задворный В. История Римских пап. Москва, 1995. Т. 1. С. 85.
- Лисовый И. А., Ревяко К. А. Античный мир в терминах, именах и названиях. Словарь-справочник по истории и культуре Древней Греции и Рима. 3-е изд. Минск : Беларусь, 2001. 1488 с.
- Rendino C. The Popes: Histories and Secrets. Santa Ana: Seven Locks Press, 2002. 643 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шліхта І. В. Анікет // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анікет (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.03.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
