Великдень
Вели́кдень (калька з грец. μεγάλη ἡμέρα, букв. — Великий день) — традиційна для давньоруської, а згодом української культури, назва чільного християнського свята Воскресіння Христового, Пасхи. Вiдзначають у першу недiлю пiсля весняного рівнодення i повного мiсяця.
Історична довідка
За панівними уявленнями, назва «Великдень» поширилася наприкінці 1 тис. разом із християнізацією східних слов’ян, Давньої Русі (пор.: болг. Вели́кден, мак. Велигден, сербохорв. Вèлигдāн, старослов. Великъ дьнь). Поряд із тим припускають, що назва вже могла побутувати в язичницькі часи, була пов’язана з циклом давнього землеробського календаря, аграрною магією (див. Культи аграрні) та культом предків.
У великодніх звичаях відтак знаходять сліди різних світоглядно-культурних нашарувань:
- культу роду (як нерозчленованої спільноти мертвих, живих і ненароджених),
- культу весняного сонця, відродження та оновлення природи,
- християнства (воскресіння з мертвих, перемоги Божого Сина над смертю).
За легендою, назва Великдень виникла через те, що в час народження Христа «сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, аби був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа — дні поменшали». Серед східних слов’ян були поширені уявлення, що на Великдень «сонце грає» чи «гуляє», все радіє й веселиться «на небі й на землі».
Переплетенням язичницьких і християнських елементів позначена також і великодня обрядовість. Центральним обрядовим дійством стало освячення паски, яєць та інших страв у церкві, великодня Служба Божа; цілий цикл обрядових актів і традицій передував святковій неділі та слідував за нею.
Особливого значення набув останній тиждень Великого посту, що передує Великодню. До випічки пасок — ритуального великоднього хліба та фарбування/декорування яєць ставали у четвер чи в суботу, Страсна п’ятниця була для цього забороненим днем. Крім того, від Західного Поділля до Галичини на Великдень ще обов’язково пекли «баранців». У заможних господах робили й сирні паски.
По поверненні з церкви побутувала традиція обходити зі свяченим сад, город, пасіку, худобу, господу, благословляти господарство і родину. За тим сідали до розговіння, яке починали зі свячених яєць (крашанок, писанок тощо), відвідували родичів і друзів, «христосувалися».
Зі святом пов’язано чимало обрядів дохристиянського походження весняного (а почасти й зимового) циклу (див. Обрядовість календарна): співання веснянок, гаївок, обряди водіння тополі (берези, ягілки), волочіння, очищення, розпалення нічних вогнищ, проводу душ і поминальної трапези та ін. Завершували великодні свята поминанням померлих.
Додатково
- У західнослов'янських мовах назва свята позначає буквально «Велику ніч»: чеськ. Velikonoce, пол. Wielkanoc, словац. Velká noc.
- На Великдень всі мали бути веселими, бо вважалося: хто того дня сумував, той сумуватиме весь рік. Вірили, якщо людина саме на Великдень помре, того щаслива душа піде просто до неба, бо того дня «небо отворено».
Також див. Пасха.
Література
- Онацький Є. Великдень // Українська мала енциклопедія : у 8 т. Буенос-Айрес : Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині, 1958. Т. 1. Кн. 2. С. 134–136.
- Великдень в Україні: Нариси про Великодні свята з нар. піснями. Київ : Музична Україна, 1993. 128 с.
- Рупнік М. І. Коли говоримо людина... : Особа, пасхальна культура / пер. М. Прокопович. Львів : Монастир Монахів Студитського Уставу; «Свічадо», 2000. 200 с.
- Бурій В. М. Народно-православний календар. Черкаси : Вертикаль, 2009. С. 31–32.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Великдень // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Великдень (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.03.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
