Великий піст
Вели́кий піст (Чотиридесятниця; грец. Τεσσαρακοστὴ, лат. Quadragesima) — у християнстві — найважливіший і найдавніший серед багатоденних постів, який передує святу Пасхи. Тривалість Великого посту символічно пов’язана з числом 40 (у пам’ять про 40-денний піст Ісуса Христа в пустелі, згаданий в Євангеліях), однак фактична кількість пісних днів у різних конфесіях розбіжна, залежно від прийнятих правил обчислення.
Зміст
Історична довідка
Вважають, що Великий піст не належав до апостольських настанов. Найдавніші свідчення про постування християн знаходять в александрійських джерелах 4 ст. (пасхальне послання Афанасія Великого, 330).
Історики церкви припускають, що піст початково упроваджувався у релігійну практику як післябогоявленський (наслідування посту Христа після охрещення), або передхрещальний (за ранньохристиянською традицією таїнство хрещення здійснювали у ніч перед Пасхою). Значення передпасхального набув пізніше. Серед його прообразів згадані як старозавітні перекази про пости Мойсея, Давида, Даниїла, Іллі, 40-річні мандри народу Ізраїля, так і євангельські свідчення про 40-денне віддалення Ісуса Христа у пустелю (Мт. 4:1-2).
За свідченнями Сократа Схоластика, християни в м. Римі постували безперервно 3 тижні, окрім суботи й неділі; в Іллірії, Греції та Александрії тримали піст упродовж 6-ти тижнів до Пасхи; у м. Костантинополі та інших провінціях постували протягом 7 тижнів, але всі без винятку називали піст «чотиридесятницею» й надавали свої особливі підстави для пояснення цієї назви.
Існує думка, що вирішальний вплив на утвердження Великого поста відіграли ухвали І Вселенського собору 325 (5-те правило). Втім, за поширеною версією обов’язковість Великого посту була закріплена в остаточній редакції корпусу Апостольських правил в кін. 4 ст.
До початку 5 ст. Великий піст був запроваджений в усіх церковних провінціях, але його початок і облік днів вели в різний спосіб; різнилася і практика постування.
Характеристика
У східному християнстві Великий піст починається в понеділок (т. з. «чистий понеділок»), рівно за 7 тижнів до Пасхи. Завершується святом Входу Господнього в Єрусалим (відоме як Вербна неділя), після чого настає окремий відрізок богослужбового кола — Страсний тиждень.
Великий піст і Страсний тиждень нерідко сприймають як єдине ціле, загальна кількість пісних днів — 48.
Кожна неділя Великого посту присвячена певній події або постаті, значущої для історії православ’я: неділя 1-го тижня отримала назву Торжество православ’я (на честь VII Вселенського Собору); 2-го тижня — присвячена Григорію Паламі; 3-го — Хрестопоклонна; 4-го — Івана Ліствичника; 5-го — Марії Єгипетської; 6-го — Вербна.
Під час Великого посту не рекомендовано вживати їжу тваринного походження: м’яса, яєць, молочних продуктів; двічі за піст допускається вживання риби. Основу трапези складають овочі, фрукти і каші; страви готують на воді, без масла. Перший і останній тиждень посту позначені особливо суворими обмеженнями. Помітна кількість вірян утримуються від їжі протягом всієї Страсної п’ятниці до настання Пасхи.
Серед інших церковних обмежень: заборона вінчання, масових веселощів і розваг, обмеження статевих стосунків, вживання алкоголю. Рекомендовано в цей період присвятити час читанню Святого Письма, духовної, високохудожньої та історичної літератури; відвідуванню богослужінь; дотримуватися т. з. «інформаційного посту» (обмежень у перегляді TV, Інтернету, соцмереж тощо).
У західному християнстві з чотиридесятниці виключені недільні дні — тому початок Великого посту відлічується за 6 тижнів і 4 дні від Пасхи й завжди припадає на середу (т. з. «попільна» середа). Крім того, в католицькій традиції піст передбачає насамперед обмеження кількості трапез, але не в кожен пісний день приписано утримання від м’яса. Так, у «попільну» середу, кожної п’ятниці, а також у Великі п’ятницю і суботу до обмеження прийомів їжі додається і утримання від м’яса. Інші продукти (молоко, яйця, масло, сир, рибу) споживати не забороняється.
Після Апостольської конституції «Paenitemini» Папи Павла VI (від 17.02.1966) та нової кодифікації канонічного права (1983) час Великого посту розуміється як особливий покаянний період церковного року, коли християнам приписано віддаватися молитві, виконувати справи милосердя і благочестя. Католицька церква не накладає спеціальних обмежень на статеві стосунки, здійснення таїнства шлюбу тощо, окрім Великої п’ятниці та Великої суботи.
Щороку початок Великого посту припадає на різні календарні дати, залежно від визначеної дати Пасхи. Піст може починатися в період від 2 лютого по 8 березня (за юліанським календарем від 15 лютого по 21 березня).
Значення
Церкви тлумачать дотримання посту насамперед як час духовних зусиль і духовної дисципліни — утримання від надмірностей і неправедних учинків; визволення від гріховних схильностей і поганих звичок; виховання волі у боротьбі з плотськими бажаннями і спокусами; очищення; поборення агресивних почуттів, гніву, роздратування; замирення з близькими; час щирої покути; здійснення справ благочестя, любові й милосердя.
Додатково
- Назва «попільна середа», поширена серед католиків, походить від давнього звичаю у перший день посту (який припадав на середу) посипати голову попелом на знак покути.
- Початок і завершення Великого посту (як і святкування Пасхи) у католиків і частини православних відрізняється через розбіжності григоріанського та юліанського календарів. Так, у 2020, початок Великого посту в Католицькій церкві припав на 26.02, серед старостильних Православних церков — на 2.03.
- Для вірян, які суворо дотримуються посту, розроблені спеціальні календарі, що розділяють піст по тижнях, а кожен тиждень — по днях, із рекомендованими щоденними стравами.
Джерела
- Книга правил святих апостолів, Вселенських і Помісних соборів, і святих Отців / Пер. С. Чокалюка. Київ : Видання Київської Патріархії УПЦ КП, 2008. 367 с.
- Біблія. Сучасний переклад з давньоєврейської та давньогрецької мов. 2-ге вид. Київ : Українське Біблійне Товариство, 2023. 1366 с.
Література
- Шмеман О., прот. Великий піст / Пер. з рос. Львів : Свічадо, 2009. 128 с.
- Мень О. В., прот. Поради на Великий піст / Пер. з рос. Львів : Свічадо, 2013. 48 с.
- Шептицький А., митр. Заклик до покаяння: Послання на Великий піст. Львів : Свічадо, 2013. 133 с.
- Коваленко Г., прот. Великий Піст та Страсний Тиждень: одвічні сенси і сучасні форми. Київ : Відкритий Православний університет Св. Софії-Премудрості ; Дух і Літера, 2017. 96 с.
- Дудченко А. Богослужіння Великого посту // Релігійно-інформаційна служба України 2019. URL: https://risu.ua/bogosluzhinnya-velikogo-postu_t373
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Великий піст // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Великий піст (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.03.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
