Аполлодор Афінський

Аполлодор Афінський.jpg

Аполло́дор Афі́нський (грец. Ἀπολλόδωρος ο Αθηναίος, бл. 180 до н. е., невідомо — бл. 110 до н. е., ймовірно, м. Афіни, Греція) — письменник, граматик, хроніст, міфограф; Стародавня Греція.

Аполлодор Афінський

(Ἀπολλόδωρος ο Αθηναίος)

Народження бл. 180 до н. е.«бл» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 0.18.
Місце народження невідоме
Смерть бл. 110 до н. е.
Місце смерті Афіни
Напрями діяльності граматтика, міфографія, література

Життєпис

Достовірних відомостей про життя Аполлодора небагато. Походив з родини афінянина Асклепіада, ймовірно юність провів у м. Афінах.

Був учнем філософів-стоїків (див. Стоїцизм) Панетія Родоського, Діогена з Селевкії (Діогена Вавилонського). Тривалий час жив у м. Александрії. Вивчав граматику у Аристарха Самофракійського, працював під його керівництвом у Александрійському музеї. На творчість Аполлодора помітно вплинули ідеї та дослідження Ератосфена. 146–145 до н. е. полишає м. Александрію (ймовірно, від’їзд був вимушеним під час гонінь на вчених за Птолемея VIII Фіскона).

Перебрався до м. Пергама, діяв при дворі Аттали ІІ Філадельфа (правив бл. 160–138 до н. е.). Присвятив тому віршовану «Хроніку» — твір описував події від руйнування Трої до тогодення (бл. 144 до н. е.). Після підкорення римлянами Пергамського царства (133 до н. е.) переїхав до м. Афін, де провів решту життя. Уславився як письменник, систематизатор і дослідник давньогрецьких міфів (особливо за твір «Про богів»). Розквіт творчості Аполлодора припав на середину 2 ст. до н. е.

Праці

Твори Аполлодора Афінського до нашого часу не дійшли, але відомі у численних цитатах пізніших письменників, філософів, коментаторів. Серед найзначніших праць:

  1. «Хроніка» («Χρονικά»), у 4-х книгах, що містить огляд грецької історії за 10 століть (12–2 ст. до н. е.). Написаний ямбом твір включає як літопис політичних подій, так і культурну історію античного світу, відомості про життя грецьких поетів і філософів. Посилання автора на правління афінських архонтів надало можливість датувати наведені факти.
  2. «Про богів» («Περὶ θεῶν»), у 24-х книгах, містила дослідження етимології уживаних Гомером імен та епітетів богів.
  3. Обширний коментар (у 12-ти книгах) до «Каталогу суден» (за «Іліадою» Гомера), пізніше високо поцінований Страбоном.

Окрім перелічених, серед творів Аполлодора згадують лексикографічну працю «Етимологія» (або «Етимологумена»), інші граматичні твори; є свідоцтва про віршований твір «Періегеза», «Про афінських гетер».

З ім’ям Аполлодора Афінського тривалий час пов’язували велику прозову збірку «Міфологічна бібліотека» — систематизоване зібрання у хронологічному порядку класичних грецьких міфів і героїчних легенд (від теогонії й гігантомахії до пригод Одіссея та його нащадків). До нашого часу дійшла лише частина твору у списках 15 ст. Більшість дослідників вважають текст пізнішою компіляцією 1–2 ст., а текст приписують т. з. Псевдо-Аполлодору (відомості про імовірного автора відсутні).

Додатково

  • Передмову до читача у виданні першого перекладу «Бібліотеки» російською мовою («Аполлодора грамматика афинейского, Библиотеки, или О богах», 1725) уклав Феофан (Прокопович).
  • На честь Аполлодора Афінського названий астероїд головного поясу астероїдів Сонячної системи — 12609 Аполлодорос.

Джерела

  • Аполлодор. Мифологическая библиотека / Пер. с древнегреч., предисл. и комм. А. Шапошникова. Москва : Эксмо, 2006. 415 с.

Література

  1. Борухович В. Г. Античная мифография и «Библиотека» Аполлодора // Аполлодор. Мифологическая библиотека. Ленинград : Наука, 1972. С. 99–123.
  2. Торшилов Д. О. Античная мифография. Мифы и единство действия. Санкт-Петербург : Алетейя, 1999. 427 с.
  3. Пащенко В. І., Пащенко Н. І. Світ міфів та легенд Еллади. Київ : Либідь, 2007. 384 с.
  4. Hard R. The Library of Greek Mythology. Oxford : Oxford University Press, 2008. 336 р.
  5. Bravo B. La Chronique d'Apollodore et le Pseudo-Skymnos. Leuven : Peeters, 2009. 268 р.
  6. Зарапин Р. Миф о Тифоне и его трансформация в эпоху эллинизма // Вестник РГГУ. Серия: Литературоведение. Языкознание. Культурология. 2018. №10 (43). С. 9–15.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
21.05.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶