Апофазіс

Апофáзіс (апофасіс; грец. ἀπόφᾰσις — заперечення, відмова) — категорія, вироблена в античній філософії на позначення абстрагування як процесу заперечення несуттєвого, вторинного.

1) Категорія античної філософії й теології, яка підносить трансценденцію як вищий принцип осягнення буття шляхом заперечення усіх несуттєвих ознак сутності. Генетично апофазіс тісно пов’язаний з «аферетичним» методом (від грец. αφαίρεσις, букв. — позбавлення) й укорінений у платонівській традиції. Спочатку апофатизм був інтелектуальною процедурою абстрагування, що застосовувалась для визначення математичних сутностей. Платон, розширюючи можливості методу, проводив аналогію між Благом і Сонцем («Держава»). Аристотель розглядав аферетичний метод як інструмент дослідження, що полягає в абстрагуванні від того, що при аналізі певних феноменів є неважливим. Апофазіс активно застосувався в елліністичну добу (неоплатонізм). Це, напр., судження Ямвліха із Халкіди про ієрархію богів та неосяжність Вищого Бога; тлумачення Плотіном символіки язичницького храму, де у відкритій його частині ми віднаходимо таємне та причащаємося до істинного змісту культу. Шлях апофатики — це сходження від складного до простого; оскільки складне розумілося як утворене з простого шляхом додавання нових елементів, то зворотний шлях — до простого, безтілесного і непізнаваного — здійснювався через заперечення доданого. На принципі апофазісу будується апофатичне богослов’я.

2) У риториці та літературі художнійфігура стилістична, спрямована на зміну або заперечення висловлювання (див. Апофазія).

Література

  1. Лукомский Л. Ю. Апофасис и язычество // Вестник Санкт-Петербургского ун-та. Сер. 6. 1994. Вып. 3. № 20. С. 14–17.
  2. Адо П. Апофатизм, или Негативная теология // Духовные упражнения и античная философия / Пер. с фр. Москва; Санкт-Петербург : Изд-во «Степной ветер»; ИД «Коло», 2005. С. 215–226.
  3. Солонько Л. А. Апофатическая антропология: онтологические основания, рефлексивные принципы, поведенческие стратегии. Нежин : Аспект-Поліграф, 2013. 411 с.
  4. Дробышев В. Н. Феноменология апофазиса. Санкт-Петербург : Издательство РХГА, 2014. 242 с.
  5. Carabine D. The Unknown God: Negative Theology in the Platonic Tradition: Plato to Eriugena. Eugene, Oregon : Cascade Books, 2015. 374 p.

Автор ВУЕ

В. Е. Туренко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Туренко В. Е. Апофазіс // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Апофазіс (дата звернення: 28.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
28.05.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶