Апулія
Апу́лія (італ. Puglia, від грец. Ἀπουλία) — регіон Італії.
|
Апулія (Puglia) | |
|---|---|
| Тип | регіон |
| Адміністративний центр | Барі |
| Країна | Італія |
| Площа (кв. км) | 19.5 |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 4000 |
| Густота населення (осіб на кв.км) | 206.19 |
| Найбільші міста | Барі |
| Адміністративні кордони | Молізе, Базиліката, Кампанія |
Зміст
Географічне положення
Розташована на південному сході країни. На північному заході межує з регіоном Молізе, на сході — з Базилікатою й Кампанією.
Зі сходу та півночі її береги омиває Адріатичне море, із півдня — Іонічне море.
Адміністративний поділ
Виокремлено метрополійне місто Барі (3,8 тис. км2) і п’ять провінцій — Барлетта-Андрія-Трані (1,5 тис. км2), Бриндізі (1,8 тис. км2), Лечче (2,8 тис. км2), Фоджа (7,0 тис. км2) і Таранто (2,4 тис. км2).
Територія — 19,5 тис. км2.
Адміністративний центр — м. Барі.
Історична довідка
У Стародавньому Римі область була традиційним виробником хліба, славилася родючими землями, луками й вовняними виробами. Місто Бриндізі відоме як найбільший порт римлян на Адріатичному узбережжі. Через Апулію проходили Аппієва дорога (4–2 ст. до н. е.), пізніше — Траянова (2 ст.).
Після падіння Римської імперії землі Апулії були об’єктом постійних зазіхань завойовників; перебували під владою норманів, Візантійської імперії, Сицилійського королівства, Іспанії, Венеції, Османської імперії тощо.
Винятком став короткий період автономії (11–12 ст.) за часів існування графства й герцогства Апулії й Калабрії.
1861 Апулія увійшла до складу Італійського королівства.
Природа
Рельєф і корисні копалини
Рельєф Апулії рівнинно-горбистий, лише до 2 % площі займають гори (найменш гориста область Італії), серед яких найвищі — Монті-Дауні з вершинами Корнакк’я (1 152 м) і Кальво (1 056 м).
Регіон бідний на корисні копалини. Карстові западини (півострів Гаргано) містять боксити. У Фоджі — родовище газу природного.
Ґрунти
Переважають ґрунти глинисті та вапняні (див. Вапняк), червоноземи і ґрунти бурі лісові. Характерним для них є низький уміст органічної речовини, що зумовлено гарячим посушливим кліматом і технологіями обробітку.
Річки і озера
Серед найбільших річок — Офанто (134 км) і Форторе (110 км).
Є лагунні озера — Варано (60 км2) і Лезіна (51,4 км2).
Клімат
Клімат середземноморський, зі спекотним сухим сонячним літом та м’якою дощовою зимою.
Середня температура січня — +9 °C, липня — +25 °C. У деяких містах показники можуть бути вищими.
Середньорічна кількість опадів — до 600 мм, найбільше опадів випадає в холодну пору року (після жовтня).
У прибережних районах, особливо на Адріатиці, часті вітри різної сили й напрямків.
Рослинний і тваринний світ
Природна флора й фауна переважно середземноморська.
В Апулії є два національні парки — Альта Мурджа (близько 680 км2) і Гаргано (понад 1 200 км2), 11 парків ландшафтно-регіональних (Лама Баліче, дюни Торре Канне — Торре Сан Леонардо, ліс і болото Рауччо — джерела Ідуме), а також 24 заповідники.
Населення
Загальна кількість населення (2019, оцінка) — 4 млн осіб, густота — 206,19 особи на км².
Кількість іноземців у регіоні — 138,811 тис. осіб (3,45 % населення). Найчисленнішими іноземними громадами є румунська (26 %), албанська (16,38 %), марокканська (7,21 %), китайська (4,4 %), сенегальська (3,17 %), індійська (2,92 %).
У релігійній структурі домінує католицизм. Є протестантські та юдейські громади. Зростає кількість мусульман.
У регіоні домінує державна мова, але також поширені різноманітні місцеві говірки.
За віковими групами: до 17 років — 14,2 %, від 18 до 64 років — 61,3 %, 65 років і більше — 24,5 %. Середній вік становить 44,2 року.
За статевими групами: жінки (51,4 %), чоловіки (48,6 %).
Рівень урбанізації високий. Найбільшим містом є Барі (320,8 тис. осіб).
2019 населення продовжувало зменшуватися, приріст був від’ємним — –19,189 тис. осіб.
Господарство
Промисловість
У промисловості зайнято понад чверть економічно активного населення. Окрім традиційних галузей із перероблення аграрної продукції, працюють нафтопереробні, нафтохімічні, металургійні та машинобудівні підприємства. Функціонують деревообробна, паперова, швейна й текстильна галузі промисловості. З початку 21 ст. інтенсивно розвивається аерокосмічна промисловість (виробництво комплектовання для великих і малих літальних апаратів, космічного програмного забезпечення; супутників штучних, амфібій; розроблення і виготовлення літаків із нерухомим або обертальним крилом). Регіон посідає провідне місце у виробництві композиційних матеріалів із вуглепластикових волокон, інтелектуальних двигунів, аеронавігаційних і космічних систем, а також у дослідницьких проектах із розроблення безпілотників.
Основні підприємства — провідний виробник сталі в країні «АрчелорМітталь Італія» («ArcelorMittal Italia») у м. Таранто, приватна космічна компанія «Сітаель» («SITAEL») у м. Барі, компанії з виробництва аерокосмічних деталей та інструментів для комерційних і військових літальних апаратів «Сальвер СпА» («Salver SpA») у м. Бриндізі, будівельних матеріалів «Техномікс» («Tecnomix») у м. Трані, «Мастропаскуа Коструціоні» («Mastropasqua Costruzioni») у м. Барлетті, одягу «Барбетта» («Barbetta») у м. Нардо, спеціального робочого взуття «БІКАП» («BICAP») у м. Барлетті, модного взуття «Лео Шуз» («Leo Shoes») у м. Касарано, взуттєвих матеріалів і аксесуарів «Саніп Італія» («Sanip Italia») у м. Барлетті, овочевих і молочних консервів «ІПОЗЕА» («IPOSEA») у м. Черіньолі, макаронних виробів «Дівелла» («Divella») у м. Рутільяно, виноробний завод «Тормареска» («Tormaresca») у м. Мінервіно-Мурдже тощо.
Функціонують 19 банків, зокрема «Апулійський народний банк» («Banca Popolare Pugliese SCpA») зі штаб-квартирою в м. Парабіті.
Сільське господарство
Сучасна Апулія — аграрний регіон зі значними приватними землеволодіннями, лідер серед регіонів Італії з виноградарства й виноробства, збирання олив (близько 60 млн оливкових дерев) та виробництва оливкової олії (до 40 % загальнонаціональної продукції), лляного насіння (65 %), тютюну (22 %; провінція Лечче). Культивують інжир (особливо на території м. Барі), серед зернових культур — пшеницю, ячмінь та овес; овочі (артишоки, помідори, капуста, перець, цукровий буряк).
Від 1990-х поступово набуло значного поширення органічне землеробство. Історично розвинуте вівчарство.
Сфера послуг
Чільним складником економіки регіону є туризм, що розвивається завдяки сприятливим природним умовам і численним пам’яткам.
Транспорт
Діють Міжнародний аеропорт Барі «Кароль Войтила» (5,5 млн пасажирів) і Міжнародний аеропорт Бриндізі (2,6 млн пасажирів; усе станом на 2019).
Залізничне сполучення забезпечено Державною залізницею Італії (зокрема, Адріатичною залізницею, лініями Барі — Таранто, Таранто — Бриндізі тощо) і широкою мережею приватних залізниць.
Розгалужена система автомобільних доріг, зокрема траса «Болонья — Таранто», автомагістраль Неаполь — Каноза-ді-Пулья.
Головні порти — Бриндізі, Барі, Таранто (другий за значенням військово-морський порт країни).
Наука, освіта, культура
Наука й освіта
Національна науково-дослідна рада (м. Барі) — найбільший відповідний державний заклад в Італії — заснована 1923 у м. Барі. Рада сприяє конкурентоспроможності промислової системи, інтернаціоналізації національної дослідницької системи тощо. Створена 2004 Стратегічна агенція з технологій та інновацій Апулії в м. Барі підтримує регіональний уряд у розробленні й керуванні економічним розвитком, інноваціями, освітою, навчанням і працею. Функціонують дослідницький центр у м. Бриндізі та лабораторія в м. Фоджі у складі Національної агенції з нових технологій, енергетики і збалансованого економічного розвитку.
Серед закладів вищої освіти — Університет Барі імені Альдо Моро (заснований 1925; м. Барі), Університет Фоджі (заснований 1999; м. Фоджа), Університет Саленто (заснований 1955; м. Лечче), Політехніка Барі (заснована 1990; м. Барі), Університет імені Жана Монне (заснований 1995, м. Барі), філія Вільного університету імені Святої Марії Ассунти (заснована 1939, м. Таранто).
Культура й мистецтво
Функціонує Музейний комплекс Апулії, що включає Національний археологічний музей Альтамури (заснований 1997), Швабський замок Барі (музей від 2017), Національну галерею Апулії «Жироламо й Розарія Деванна» (заснована 2004; м. Бітонто), Національний археологічний музей і замок Джоя-дель-Колле (заснований 1977), Археологічний парк Монте-Саннас (початок досліджень — 1929; м. Джоя-дель-Колле), Національний археологічний музей Джатта (заснований 1991; м. Руво-ді-Пулья), Національний музей «Джузеппе Андреассі» й Археологічний парк Егназії (засновані 1975; м. Фасано), Антикваріум й археологічний парк Канна-делла-Батталья (засновані 1958; м. Барлетта), Національний археологічний музей — Каноса-ді-Апулія (заснований 1994), Швабський замок Трані (музей від 1970-х), Національний археологічний музей і замок Манфредонія (музей від 2017), Археологічний парк Сіпонто (заснований 2016; м. Манфредонія), Замок Копертіно (музей від 1956), Римський амфітеатр Лечче (музей від 1906).
В Апулії розташовані такі пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: замок Кастель-дель-Монте (13 ст.; м. Андрія), Труллі Альберобелло (традиційні житла 16 ст.; м. Альберобелло).
Є близько 10 театрів, зокрема Апулійський громадський театр (з 1979), Театр Петрудзеллі (з 1902; обидва — м. Барі), театр Умберто Джордано (з 1828; м. Фоджа) та інші.
Від 2009 проходить Міжнародний кінофестиваль у м. Барі.
Спорт
В Апулії проводять різні спортивні змагання, зокрема автомобільні ралі Саленто, шосейні велосипедні перегони «Кубок Мессапіка» тощо.
У м. Барі 1990 для Чемпіонату світу з футболу споруджено стадіон «Сан-Нікола» (вміщує понад 58 тис. осіб), що є домашньою ареною місцевого футбольного клубу «Барі».
Апулія та Україна
На 01.01.2019 у регіоні мешкало 2 797 українців, майже половина з них — у Фоджі.
Від 11.01.2015 функціонує Італо-українська асоціація Апулії та Базилікати, створена з метою поширення знань про українську й італійську історію, культуру, літературу й мистецтво, а також для організації спільних рекреаційних, мистецьких, туристичних і культурних заходів.
Література
- Mola S. Apulia: the Cathedrals. Adda, 2008;
- Дубровский И., Кусый И., Левицкая Е. и др. Италия: солнце юга. Москва, 2012; Seward D. An Armchair Traveller's History of Apulia. Haus Publishing, 2013; Holiday guide to Puglia, southern Italy: the best towns, restaurants and hotels. The Guardian: Guardian Media Group, 2016.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Івченко А. С. Апулія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Апулія (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.11.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
