Апухтін, Микола Олександрович
Апу́хтін, Мико́ла Олекса́ндрович (20.05.1924, м. Ташкент, тепер Узбекистан ― 10.11.1996, м. Київ, Україна) ― артист балету, народний артист України (з 1960).
Апухтін, Микола Олександрович | |
---|---|
Народження | 20.05.1924 |
Місце народження | Ташкент |
Смерть | 10.11.1996 |
Місце смерті | Київ |
Місце діяльності | Україна |
Напрями діяльності | артист балету, хореограф, викладач |
Життєпис
Протягом 1934–1942 навчався у Московському та Ленінградському хореографічному училищах, останнє закінчив 1942. Навчався у педагога чоловічого класичного танцю ― О. І. Пушкіна (1907–1970, Росія).
У 1945–1967 працював солістом Київського театру опери та балету (тепер Національна опера України). Займався викладацькою діяльністю: у 1951–1972 ― викладав у Київському хореографічному училищі (тепер Київське державне хореографічне училище); 1971–1975 ― педагог Берлінської балетної школи (Німеччина); 1972–1978 ― педагог-репетитор Ансамблю танцю України ім. П. Вірського (тепер Національний заслужений академічний ансамбль танцю України імені Павла Вірського).
У 1978–1981 ― художній керівник народного ансамблю танцю Палацу культури київського заводу «Більшовик».
1981–1984 ― балетмейстер-репетитор Київського театру естради.
1984–1996 ― педагог-хореограф студії при Ансамблі танцю УРСР ім. П. Вірського.
Творчість
Майстер чоловічого балетного виконавства, поєднав у своєму мистецтві віртуозну техніку виконання академічного стилю драматизмом, акторською майстерністю. Артист героїко-романтичного стилю. Його танцям притаманні пластична виразність, емоційність, драматизм, академічний стиль у поєднанні з віртуозною балетною майстерністю. Особливо вирізнявся в дуетному танці.
Найвідоміші партії артиста: Степан у «Лілеї» К. Данькевича; Лукаш («Лісова пісня» М. Скорульського); Сафрон («Маруся Богуславка» А. Свєчнікова); Юрій («Ростислава» Г. Жуковського); Чугайстер («Тіні забутих предків» В. Кирейка); Алі-батир («Шурале» Ф. Ярулліна), Командор Гомес («Лауренсія» О. Крейна); Джузеппе («Під небом Італії» В. Юровського).
Виконував провідні партії у балетах: П. Чайковського (Зігфрід, «Лебедине озеро»; Дезіре, «Спляча красуня»); О. Глазунова (Жан де Брієн, «Раймонда»); А.-Ш Адана (Альберт, «Жізель»); Ч. Пуні (Феб, «Есмеральда»; Конрад, «Корсар»); Л. Мінкуса (Базіль, «Дон Кіхот»); С. Прокоф’єва (Принц, «Попелюшка»); Б. Асаф'єва (Гірей, «Бахчисарайський фонтан»); А. Хачатуряна (Спартак, «Спартак»), Л. Деліба, Р. Дріго та ін. Брав участь у численних закордонних гастролях.
Література
- Туркевич В. Д. Хореографічне мистецтво України в персоналіях. Київ : [б. в.], 1999. С. 24–25.
- Станішевський Ю. Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка. Історія і сучасність. Київ : Музична Україна, 2002. 734 с.
- Станішевський Ю. Балетний театр України. Київ : Музична Україна, 2003. 438 с.
- Шевченківська енциклопедія : в 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. Київ : [б. в.], 2012. Т. 1. С. 232.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Спінул І. В. Апухтін, Микола Олександрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Апухтін, Микола Олександрович (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.10.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів