Араукани
Араука́ни (від ісп. Аrauco — назва місцевості в Чилі або від кечуа aucca — ворог; самоназва — мапуче, букв. — люди землі) — корінний народ Південної Америки, який проживає на півдні Чилі (бл. 1,7 млн; 2017, перепис) та в Західній Аргентині (бл. 200 тис.; 2015, перепис). Належить до американоїдної групи великої монголоїдної раси.
Мова
Арауканські мови (мапундунг, що має низку діалектів, а також близькоспоріднена з нею мова уїльїче) поширені в центральній і південній частині Чилі. Мова мапундунг також поширена на заході Аргентини біля кордону з Чилі. Загальна кількість носіїв мови мапундунг — бл. 250 тис. осіб (2007, оцінка). Згідно з укладеним ЮНЕСКО «Атласом мов, що перебувають під загрозою», станом на 2010 мова перебуває в категорії серйозно загрожених. Кількість носіїв мови уїльїче невідома (станом на 1982 — бл. 2 тис. осіб, оцінка; станом на 2012 — незначна кількість мовців похилого віку без зазначення цифри, оцінка). Згідно з «Атласом мов, що перебувають під загрозою», станом на 2010 мова належить до категорії критично загрожених.
Першу граматику мови мапундунг видано 1765. Із 1988 має офіційно затверджену писемність на основі латиниці.
Історична довідка
Розселення предків арауканів у їхньому сучасному ареалі за археологічними даними датовано бл. 500 до н. е. Вони займалися збиральництвом, рибальством та мисливством. Напередодні іспанської колонізації чисельність арауканів становила бл. 1 млн, проте впродовж сер. 16 — 1-ої пол. 19 ст. значно скоротилася внаслідок війн із іспанськими колонізаторами — т. з. арауканських війн, тобто воєнних кампаній іспанських військ генерал-капітанства Чилі проти арауканських племен, а після проголошення незалежності Аргентини й Чилі — воєнних кампаній цих держав, метою яких було приєднання до них південної частини Південної Америки (Патагонії й Арауканії).
У війні з арауканами іспанські колоністи вперше перейшли до тактики оборонної війни з метою втримання під контролем центральних та північних територій Чилі. Збройне протистояння арауканів проти уряду Чилі завершилося в 1883 укладанням «замирення» й початком їхньої асиміляції чилійцями. Масштабне збройне протистояння аргентинському уряду тривало до 1884, а окремі сутички — до поч. 20 ст., після чого більшість місцевих арауканів було змушено мігрувати до Чилі, частково фізично знищено.
Господарство
Основне заняття арауканів — вівчарство (у доіспанський період — розведення лам), землеробство (вирощування картоплі, зернових), серед ремесел переважає ткацтво, обробка шкіри, виготовлення виробів зі срібла).
Більшість арауканів живе в резерваціях, відокремлено від основної маси населення. Типове житло — овальні оселі з земляною підлогою і солом’яним або тростиновим дахом. Житлові будівлі розташовані на значній відстані одна від одної. Арауканські поселення не мають вулиць або площ.
Релігія
Серед арауканів поширені традиційні вірування. Головні божества — Піллан (добре божество, Творець світу) і Гуекубу або Гуекуву (зле божество, творець усього злого). Араукани вірять у подвійну природу людини — матеріальну й нематеріальну, безсмертя душі, спілкування з душами предків через шаманів (калку). У релігійних практиках арауканів немає культових споруд, жертвопринесення.
Література
- Métraux A. Le shamanisme araucan // Revista del Instituto de Antropología de la Universidad Nacional de Tucumán. 1942. Vol. 2. № 10. P. 309–362.
- Rossignol J. Chiliens et Indiens Araucans au milieu du XIX e siècle // Cahiers du monde hispanique et luso-brésilien. 1973. № 20. P. 69–98.
- Берёзкин Ю. Этническая история Чили // Этнические процессы в странах Южной Америки / Ред.: И. Ф. Xорошаева, Э. Л. Нитобург. Москва : Наука, 1981. С. 223–261.
- Берёзкин Ю. Араваки // Народы и религии мира / Глав. ред. В. А. Тишков. Москва : Большая Российская энциклопедия, 1999. С. 54.
- Crow J. The Mapuche in Modern Chile: a Cultural History. Gainsville : University Press of Florida, 2014. 306 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Терес Н. В. Араукани // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Араукани (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.02.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
