Арбузинський район
Арбу́зинський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця в складі Миколаївської області України. Ліквідований 17.07.2020.
Зміст
Географічне положення
Арбузинський район розташовувався в середній частині Центрального степу України в північно-західній частині Миколаївської області. На півночі межує з Добровеличківським районом (Кіровоградська область), на сході ― із Братським районом, на півдні ― із Вознесенським районом, на південному заході ― із Доманівським районом, на заході й північному заході ― із Первомайським районом (усе — Миколаївська область).
Адміністративний поділ
В Арбузинському районі функціонували Костянтинівська селищна рада (смт Костянтинівка, с. Бузьке), Іванівська, Кавунівська, Любоіванівська, Новоселівська сільські ради, Арбузинська з адміністративним центром у селищі Арбузинка (села Вишневе, Полянка, Новокрасне) і Благодатненська з адміністративний центром с. Благодатне, села Воєводське, Новогригорівка, Рябоконеве, Садове, Виноградний Яр, Зелена Поляна, Новомихайлівка, Семенівка, Булацелове, Остапівка) громади територіальні об’єднані.
Територія ― 1 318 км2. Адміністративний центр ― смт Арбузинка.
Історична довідка
Від 1 тисячоліття до н. е. територію контролювали кочові (див. Кочівництво) народи степу: скіфи, сармати, алани, половці, татари.
У 15–18 ст. регіон уважали частиною вольностей Запорозького Війська (див. Запорозька Січ), він був у складі Бузько-Гардівської паланки. Поселень не було, лише козацькі зимівники й форпости. Після входження в 1780-ті до складу Російської імперії почалося активне заселення цього регіону. До 1917 землі району належали Єлісаветградському повіту Херсонської губернії (див. Херсонська область).
1932 утворено Гарбузинський район Одеської області, звідки 1944 він перейшов до Миколаївської. У 1941–1944 територію району окуповано німецько-фашистськими військами.
У січні 1959 Арбузинському району передано частину сільрад Лисогірського району, а 1962, після укрупнення сільських районів, Арбузинський район скасовано. У 1966 проведено розукрупнення Братського, Кривоозерського, Миколаївського, Очаківського та Первомайського районів, у результаті чого, зокрема, утворено Арбузинський район (центр ― с. Арбузинка) у складі Арбузинської, Костянтинівської, Новоселівської, Садівської сільрад Братського району й Благодатненської, Воєводської, Любоіванівської, Новокрасненської, Рябоконівської та Семенівської сільрад Первомайського району.
2016–2017 на території району утворено дві об’єднані територіальні громади.
Ліквідований 2020 унаслідок адміністративно-територіальної реформи.
Природа
Рельєф і корисні копалини
Територія Арбузинського району ― переважно степ на південних відрогах Придніпровської височини, що переходить у Причорноморську низовину. Сучасний рельєф території зумовлено геологічною будовою, неотектонічними рухами, ерозійною діяльністю річок і кліматичними особливостями. У долинах річок оголено стародавні гранітні породи.
Тектонічне підняття території, що триває дотепер, спричинює домінування процесів ерозії та змиву поверхневого над процесами акумуляції, що відображено в глибокому ерозійному урізі долин річок, майже повній відсутності алювіальних (див. Алювій) відкладів у їхніх руслах і в слабкому розвитку акумулятивних терас за рахунок активних процесів ерозії. Корисні копалини: граніти, глини, піски.
Ґрунти
Згідно ґрунтово-географічного районування територія Арбузинського району належить до зони степу північного, підзони степової північної недостатньо зволоженої. Ґрунтотворними й підстильними породами є лесові та лесоподібні породи. Ґрунти родючі, переважно чорноземи звичайні середньогумусні (див. Гумус).
Річки
Річки Арбузинського району прорізають докембрійські кристалічні породи, мають вузькі каньйоноподібні (див. Каньйон) долини й круті схили з виходами кристалічних порід на поверхню. З погляду гідрогеології територію відносить до басейну тріщинних і пластових вод Українського щита. Водоносні горизонти живляться за рахунок інфільтрації із суміжних водоносних горизонтів і тих, що залягають нижче, опадів атмосферних, вод поверхневих, підтоку. Територією району впродовж 35 км протікають річки Південний Буг, Корабельна (довж. 18 км) з притоками Велика Корабельна (права, довж. 18 км), Мала Корабельна (ліва, довж. 27 км), Арбузинка (довж. 51 км). Площа ставків становить 523 га.
Клімат
Клімат помірноконтинентальний, м’який і теплий, кількість опадів становить 420–465 мм на рік, коефіцієнт зволоження ― 1,0–1,2. Середньорічні температури від +7,8 °С до +11,2 °С за коливання середньомісячних температур від -7,2 °С (січень) до +22,8 °С (липень). Переважні напрямки вітрів ― північно-західний і північно-східний.
Рослинний і тваринний світ
Ландшафти території представлено різнотравно-типчаково-ковиловими степами й агрофітоценозами на хвилястих лесових височинах, розчленованих річковими долинами. У складі різнотрав’я переважають лучно-степові види (пирій повзучий, тонконіг вузьколистий, костриця валійська, костриця лучна, покісниця розставлена, ситник Жерара, зміячка дрібноквіткова тощо. Цілинним (див. Цілина) степам властиві варіації підзональних рослинних угруповань ― типові степи, петрофільні угруповання на ґрунтах скельних.
Площа лісових насаджень — 4 109 га. Поширені сосна звичайна, сосна кримська, ялина європейська, акація біла, софора японська, шовковиця чорна, горіх волоський, ясен, гледичія, тополя, береза, осика, верба, абрикос тощо. У байрачних лісах переважають дуб, клени татарський і гостролистий, в’яз, липа, груша, яблуня, у чагарниковому ярусі ― бруслина карликова, крушина, терен, глід, шипшина.
Тваринний світ нараховував понад 100 тис. видів тварин, серед яких ― близько 500 видів становлять хребетні. Зокрема, ссавців ― близько 100, птахів ― близько 300, плазунів ― близько 10, земноводних ― близько 10, риб ― близько 100 видів. У водних об’єктах мешкають лящ, тарань, рибець, пузанок, білизна, осетер, судак, білуга, севрюга звичайна, оселедець, тюлька, шпрот європейський, глоса, чорноморська кефаль, пеленгас, карась, щука, сом, окунь тощо. У період гніздування на територіях лісових масивів зафіксовано осоїда, орла-карлика, підорлика малого, балабана, канюка звичайного й канюка степового, шуліку чорного, яструба великого. Характерними видами мисливської фауни (див. Мисливство) є: козуля європейська, свиня дика, заєць сірий, лисиця звичайна, єнотоподібний собака, куниця кам’яна, куріпка сіра, фазан, крижень, перепілка, горлиця звичайна, лиска.
Найбільше видове різноманіття фауни в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Діяли п’ять заказників природних місцевого значення, зокрема, лісовий «Олександрівська дача», іхтіологічний (див. Іхтіологія) «Південнобузький». У структурі природно-заповідного фонду району ― природний парк національний «Бузький Гард» (1 264 га в межах району).
Населення
Загальна кількість населення — 19,233 тис. осіб (2020, оцінка), густота —15 осіб/км2.
Склад населення за етнічними групами (2001, перепис): українці (88,6 %), росіяни (7,2 %), молдавани (3 %), білоруси (0,3 %). У релігійній структурі населення домінують православні (див. Православ’я).
Станом на 0.01.2019 вікова структура населення була така: у віці 0–6 років ― 1 633 особи, 0–15 ― 3 838, 15–64 ― 12 908, 65 і старше ―3 115. Кількість чоловіків — 9 454 особи, жінок ― 10 188 осіб (2020, оцінка). Населення зменшувалось.
Міського населення ― 8,283 тис. осіб, сільського ― 1 095 тис. осіб (2020, оцінка), рівень урбанізації — високий. Найбільші населені пункти ― смт Арбузинка й Костянтинівка.
Господарство
Промисловість
Промисловість району спеціалізувалася на переробленні місцевої сільськогосподарської сировини та видобутку корисних копалин. Функціонували підприємства харчової й переробної промисловості (виробляли олію соняшникову нерафіновану, олію соєву нерафіновану, корм для птиці свійської, корм готовий для тварин: ТОВ «Арбузинська харчосмакова фабрика»). Видобувну галузь представлено розробкою родовищ сірого граніту (оздоблювальне та декоративне каміння, щебінь, крихта, порошок тощо: ТОВ «Южний Буг ― Граніт», Арбузинська виправна колонія в смт Костянтинівське), а також окремих родовищ глин, пісків, гравію і гальки. Функціонують ТОВ «Арбузинський біопаливний завод “Прометей”» (смт Костянтинівка), ТОВ «Арбузинка Солар Парк» (с. Кавуни) з виробництва електричної енергії.
Сільське господарство
За особливостями господарювання район відносили до сільськогосподарських зі значним економічним потенціалом, багатим на природні й трудові ресурси. Загальна площа сільськогосподарських угідь ― 85 984 га: рілля ―77 984 га, пасовища ― 6 318 га, багаторічні насадження ― 1 455 га.
У структурі посівних площ переважали зернові культури й зернобобові культури (62 %), технічні (бл. 27 %), кормові ― 9 %, картопля та овоче-баштанні ― бл. 2 % (станом на 2019).
Найбільший валовий збір зернових припадав на господарства: АП «Благодатненський птахопром», СТОВ «Оберіг», Агрофірму «Вісла», СТОВ «Промінь», ТОВ «Семенівський агросервіс». Тваринництво орієнтоване переважно на розведення великої рогатої худоби (понад 6 тис. голів, зокрема, майже 2,5 тис. голів дійного стада) для отримання м’яса та молока, а також свиней (майже 11 тис. голів); розводили птицю (майже 400 тис. голів) та овець (бл. 500 голів)
Сфера послуг
Послуги населенню надавали «Територіальний центр соціального обслуговування Арбузинського району», «Арбузинський комбінат комунальних послуг» продовольчі й промтоварні магазини, відділення Приватбанку й Ощадбанку, «Укрпошти», «Нової пошти», АЗС тощо
Транспорт
У районі близько 560,27 км доріг із твердим покриттям, зокрема й державного значення, залізниця, що забезпечує рух у напрямках міст Одеси й Кропивницького. Автовокзали в смт Арбузинка, с. Благодатному.
Наука, освіта, культура
Наука й освіта
На 2020 функціонувало 15 закладів дошкільної освіти, понад 10 шкіл, аграрний професійний ліцей.
Культура й мистецтво
Мережа закладів культури району включала 22 установи: чотири будинки культури, 5 сільських клубів, 12 бібліотек (центральну й 11 філій), дитячу музичну школу.
Понад 30 пам’яток історії та культури, зокрема, церкви Святого Миколая Чудотворця (смт Костянтинівка, зведено з дерева 1799, у 1844 перебудовано на кам’яну однопрестольну), Різдва Пресвятої Богородиці (1805, смт Арбузинка); сільськогосподарська школа в с. Благодатному (кін. 19–20 ст.), житловий будинок залізничників (с. Кавуни, 1915), садибний будинок (с. Воєводське, кін. 19 ст.), земська лікарня, школа (с. Новокрасне, 2 пол. 19 ст.), садиба (с. Агрономія, кін. 19 ст.). Є низка військових меморіалів Другої світової війни.
Спорт
Діяли федерації футболу, шахів, фізкультурно-спортивне товариство «Колос», дитячо-юнацька спортивна школа (відділення футболу, волейболу й боксу; філії в смт Арбузинка, смт Костянтинівка, с. Новокрасне).
На території району 2013 функціонувало 132 спортивних об’єкти: чотири стадіони, п’ять легкоатлетичних (див. Атлетика легка) ядер стадіонів, 81 площинна споруда, 16 футбольних полів, спортивний майданчик зі штучним покриттям, десять приміщень для занять фізкультурно-оздоровчою роботою, 17 спортивних залів, 11 тирів стрілецьких.
Персони
Уродженцями району є Преподобний Кукша Одеський, Кукша Новий (у миру Кузьма Кирилович Величко; 1875–1964), художник
Л. Ф. Яворський (1925–1989).
Література
- Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Гол. ред. П. Т. Тронько. Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР, 1971. Т. 15: Миколаївська область. 772 с.
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2017. Київ : Державна служба статистики України, 2017. 83 с. URL: http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2017/zb_chnn_0117.pdf
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2018. Київ : Державна служба статистики України, 2018. 83 с. URL: https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/kat_u/2018/zb/06/zb_chnn2018pdf.pdf
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2019. Київ : Державна служба статистики України, 2019. 83 с. URL: http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2019/zb_chnn2019.pdf
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Дорошкевич С. П. Арбузинський район // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арбузинський район (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.02.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
